Вибори за 60–90 днів: навіщо Трампу голосування під обстрілами та чому Зеленський готовий не відмовлятися

Президент Володимир Зеленський уперше за останні місяці чітко окреслив свою позицію щодо можливості проведення виборів в Україні під час війни. Його заява пролунала на тлі нової хвилі критики з-за кордону, зокрема з боку Дональда Трампа, який публічно закликав Київ організувати голосування та звинуватив українську владу у затягуванні політичного процесу. У відповідь на це Зеленський наголосив, що не тримається за владу і "завжди готовий" до виборів, але Україна не може провести їх будь-якою ціною — безпека громадян і легітимність процесу є ключовими.

За словами президента, рішення про вибори не може ухвалюватися на політичних емоціях або чужих ультиматумах. Україна живе в умовах постійних атак, має мільйони переселенців і сотні тисяч військових, що перебувають на передовій, — і все це робить традиційний виборчий процес практично неможливим без широкої міжнародної підтримки. Зеленський підкреслив, що поінформував партнерів, насамперед США, про те, яких саме гарантій потребує країна для організації голосування. Йдеться про захист виборчих дільниць, логістичні можливості для військових і громадян за кордоном, роботу міжнародних місій спостерігачів, а також технічні ресурси, які Україна не може виділити самостійно під час повномасштабної війни.

"Якщо США і, за необхідності, європейські партнери забезпечать безпеку, Україна буде готова до виборів за 60–90 днів", — заявив Зеленський, пояснюючи, що це реалістичний термін для підготовки після отримання всіх необхідних гарантій. Він також спростував твердження про те, що нібито уникає виборів або "чіпляється за крісло". За словами глави держави, питання стоїть не у персоналіях, а у відповідальності перед військовими та цивільними, які мають право брати участь у процесі, що визначає майбутнє країни.

Паралельно президент звернувся до парламенту з пропозицією підготувати законодавчі зміни, які б дозволили провести вибори у воєнний час таким чином, щоб ніхто не міг поставити під сумнів їхню законність чи результати. Зокрема, йдеться про процедури голосування для армії під час бойових дій, механізми участі внутрішньо переміщених осіб та громадян, що перебувають за кордоном, а також адаптацію виборчих процедур до загроз, які створює Росія.

Таким чином, заява Зеленського стала одночасно і відповіддю на зовнішній політичний тиск, і сигналом внутрішній політичній системі. Україна демонструє готовність до виборів, але наголошує: вони можливі лише тоді, коли не загрожуватимуть життю людей та матимуть міжнародну довіру. Уперше з початку повномасштабної війни виборча тема почала переходити з площини теоретичних дискусій до практичних умов, виконання яких залежить не тільки від Києва, а й від його ключових союзників.

Вибори під час війни: на що розраховує Трамп та до чого готовий Зеленський

Політолог Ігор Рейтерович нагадує, що Дональд Трамп не вперше повертається до риторики щодо необхідності виборів в Україні. За його словами, подібні заяви звучали й раніше, але нинішня активізація пов'язана з тим, що питання виборів прямо прописане в так званому "мирному плані" США.

"Американська логіка виглядає просто: перед укладанням мирної угоди має бути політик із підтвердженою легітимністю — або чинний президент Зеленський, або інша обрана фігура. Такий підхід потрібний Вашингтону для уникнення ситуації, коли наступник прийде до влади після підписання договору і скаже: "Я цього не підписував і виконувати не буду". Тому вибори в американському баченні мають стати частиною ширшого мирного пакета", — каже Фокусу політолог.

На думку експерта, Зеленський реагує на ці сигнали тому, що відмовитися від цього пункту практично неможливо: він є у всіх варіаціях запропонованого "мирного плану", і Трамп лише нагадав про нього публічно. У такій ситуації, каже Рейтерович, президент намагається перехопити ініціативу й показати, що Україна не проти виборів, але за однієї ключової умови — безпеки. А безпека в цьому випадку означає перемир'я або принаймні повноцінне припинення вогню. Логіка проста: "Ви гарантуєте припинення вогню — ми розглядаємо можливість виборів".

Політолог додає, що у певному сенсі проведення виборів у такі моменти може бути навіть політично вигідним Зеленському, якщо він планує вдруге балотуватися. В умовах війни адміністративні ресурси та обмеження, які діють для всіх політичних сил, мимоволі грають на користь чинної влади. Однак Рейтерович уточнює: чи є у президента саме такий розрахунок — сказати важко. Йому більше здається, що це спроба не віддавати ініціативу американцям і не виглядати стороною, яка відмовляється від вимог партнерів.

"Зеленський фактично каже: "Проблем немає, ось перелік умов. Якщо ви їх забезпечите — ми готові". Тепер, "м'яч опинився на полі США", — продовжує експерт.

Водночас він попереджає, що в нинішній ситуації такі вибори можуть грати на користь Росії. Путін може сподіватися, що виборчий процес посіє внутрішню напругу, відволіче суспільство від оборони, а сам Кремль тим часом готуватиметься до нової ескалації — навіть якщо формально діятиме перемир'я.

Президентскі вибори: як це має відбуватися під час війни

Питання про опонентів Зеленського, які могли б реально брати участь у виборах, Рейтерович не вважає критичним: потенційні кандидати можуть з'явитися будь-коли. Інші політики також можуть висунутися. Але в експертному середовищі допускають, що справжні опоненти можуть просто не мати змоги повноцінно скористатися виборчою кампанією в умовах війни. У такому випадку вибори перетворяться на умовний плебісцит — спробу швидко підтвердити легітимність чинного президента "в один тур" і рухатися далі. Цей сценарій, за словами політолога, також може бути частиною розрахунків, але він не вважає, що ініціатива тут виходить від України: "Ми радше підхоплюємо те, що пропонують США".

І все ж, зауважує Рейтерович, головне питання — чи зможуть Сполучені Штати реально забезпечити ті гарантії безпеки, про які йдеться. Він сумнівається, що це технічно можливо. У такому разі вся дискусія може завершитися на рівні заяв. Але при цьому, наголошує експерт, звинуватити Україну у небажанні проводити вибори не вийде — логіка Києва зрозуміла й абсолютно виправдана.

Коментуючи історичні приклади, Рейтерович нагадує: вибори під час війни проводилися в США та Великій Британії під час Другої світової. Однак ці кейси не можна порівнювати з українським: Сполучені Штати голосували, коли бойові дії на їхній території взагалі не відбувалися, а британські вибори пройшли на фінальному етапі війни, коли нацистська Німеччина вже фактично була розбита. Черчилль навіть прибув на Потсдамську конференцію з конкурентом Еттлі, але був змушений поїхати, коли дізнався, що програв вибори.

Втім, наголошує експерт, ситуація України унікальна: жодна країна у сучасній історії не проводила вибори у таких масштабних бойових умовах. Це, за його словами, "абсолютний нонсенс" — і ще один аргумент на користь того, що вибори в Україні можливі лише після реального забезпечення безпеки.

Вибори президента України — гра Кремля та вигода США

Політолог Віктор Таран різко критикує те, як цивілізований світ реагує на російську війну та інформаційні маніпуляції Москви. На його думку, Росія успішно змушує західні столиці, а разом із ними й Україну, діяти у вигідній їй логіці — і це стає небезпечним трендом.

Говорячи про дискусію щодо виборів в Україні, Таран наголошує: справжня позиція цивілізованого світу мала б бути однозначною — вибори можливі лише після настання миру та підписання відповідного договору. Будь-які інші формати, на його думку, — або популізм, або пряме підігрування російському сценарію.

"Проводити вибори в умовах, коли тривають бойові дії, — абсурд. Це насамперед має говорити Україна, а не демонструвати готовність будь-якою ціною. Така позиція — танці під сопілку Росії", — каже Фокусу політолог.

Він нагадує, що країна має зруйновану інфраструктуру, перебої зі світлом і водою, і в таких умовах говорити про "готовність" до виборів — некоректно й небезпечно.

На його переконання, цю позицію мали б чітко озвучувати не лише Київ, а і Європа та Сполучені Штати: вибори можливі тільки після встановлення безпекових умов, повернення біженців і забезпечення сталого перемир'я.

"Без цього це неможливо. І всі це чудово розуміють", — додає він.

Таран стверджує, що наполягання на виборах — частина ширшої стратегії: пояснити, чому Захід "не може" швидко забезпечити Україні мир. На його думку, реальна причина — економічні інтереси.

"Їм вигідна війна. Росія розкрутила свою економіку на довгу дистанцію: є мобілізаційні ресурси, промисловість працює, 40% бюджету — на війну, створюються нові навчальні центри, у тому числі "корпорації БПЛА". Вони готуються до довгої війни", — каже експерт.

На цьому тлі, вважає Таран, Україна мала б чесно комунікувати з власним суспільством: війна триватиме мінімум ще пів року або й довше, і попереду — складний період до літа. Проте такі заяви непопулярні, тому влада їх уникає.

Політолог також пояснює, чому Трамп активно підігріває тему виборів. Він звертає увагу на різницю між українською та американською корупцією: коли в Україні фігурантів резонансних справ звільняють і порушують кримінальні провадження, то в США, за його словами, частина найближчого оточення Трампа веде переговори з росіянами щодо створення спільних корпорацій — "елітної корупції", яка фактично передбачає "продаж України" в обмін на майбутні бізнес-преференції.

"Американці хочуть якнайшвидше сісти за стіл переговорів і торгувати. В погоні за грошима вони не бачать ні інтересів України, ні Європи", — каже Таран.

Він попереджає: така політика не вирішує глибинних причин конфліктів, а лише веде до нових ескалацій. Як приклад він наводить Таїланд і Камбоджу, де після "замороження" бізнес-війни конфлікт знову спалахнув, а також Ізраїль, який відновив удари по ХАМАСу через невиконання домовленостей.

"Дві з "восьми війн", які, за заявами Трампа, нібито були зупинені, вже знову вибухнули", — зазначає політолог.

У випадку України, каже Таран, зупинити ескалацію та перейти до реальних переговорів можливо лише після стабілізації фронту. Для цього, на його думку, необхідно виконати три кроки.

Перший — чесно заявити суспільству, що війна триватиме щонайменше пів року або й більше.

Другий — збільшити армію щонайменше на 500 тисяч осіб, включно з припиненням неконтрольованого виїзду молоді та реальними заходами щодо ухилянтів.

Третій — розпочати перемовини з європейськими державами про повернення українців додому.

"Фронт потребує людей. У нас є чим воювати, але часто нема ким. І якщо цього не буде зроблено — фронт і далі рухатиметься до Дніпра. Це відбувається щодня. Путін це бачить і радіє", — підсумовує експерт.

Нагадаємо, під час цієї пресконференції Зеленський заявив, що готовий до енергетичного перемир'я із Росією, якщо й у Кремлі готові.