Скільки коштуватиме відновлення України: за розрахунками ООН та українських експертів

Вартість відновлення української економіки оцінюється в суми від 500 млрд до 1 трлн доларів – різні джерела дають різні оцінки. З іншого боку, процес відбудови не відкладається на «після перемоги», а постійно триває, попри нові руйнування.

Які суми ближче до реальності, які галузі постраждали найбільше та чи варто відновлювати зруйноване «один в один»? Ці та інші питання редакція Коротко про обговорила з економістами.

Потреби на відновлення

У лютому 2025-го ООН у співпраці з урядом України, групою Світового банку та Європейською комісією оприлюднила оновлену спільну Оперативну оцінку збитків та потреб для України. Згідно з оцінкою, загальна вартість реконструкції та відновлення в Україні протягом наступного десятиліття становитиме 524 млрд доларів, що приблизно у 2,8 рази перевищує номінальний ВВП України на 2024 рік.

У травні 2025-го з такою оцінкою погодилися у Національному інституті стратегічних досліджень.

А, наприклад, Денис Шмигаль, перебуваючи на прем’єрській посаді, казав, що відбудова та модернізація країни після війни вимагатиме трильйона доларів протягом 14 років.

На що та скільки

Після 3,5 років повномасштабної війни Україна зіткнулася з безпрецедентною житловою кризою, йдеться в доповіді Міжнародної організації з міграції ООН. В Україні зруйновано або пошкоджено понад 236 тис. будівель. Близько 10% житлового фонду було певним чином пошкоджено або він став непридатним для проживання. Ба більше: ці цифри постійно змінюються через постійні обстріли, особливо в регіонах, де ведуться активні бойові дії.

В енергетичному секторі значно зросла кількість пошкоджених або зруйнованих об'єктів, зокрема об'єктів генерації, передачі, розподільчої інфраструктури та централізованого теплопостачання. У всіх секторах найбільших руйнувань зазнали Донецька, Харківська, Луганська, Запорізька, Херсонська та Київська області, на які припадає близько 72% загальних збитків.

За оперативною оцінкою ООН збитків та потреб для України, у довгостроковій перспективі потреби на відбудову є найвищими в житловому секторі.

Детальна розбивка витрат, за думкою експертів ООН, виглядає так:

• житловий сектор - $84 млрд;
• транспортний сектор - $78 млрд;
• енергетика та видобуток корисних копалин - $68 млрд;
• торгівля та промисловість - $64 млрд;
• сільське господарство - $55 млрд.

Звісно, це далеко не всі потреби. Наприклад, тільки витрати на розчищення залишків руйнувань становитимуть щонайменше 13 млрд доларів. До того ж кожен день війни збільшує кількість руйнувань, відповідно, зростає вартість відновлення.

Звідки гроші?

Головні джерела фінансування відновлення - міжнародні донори. Також є попередні пропозиції щодо створення спеціальних фондів та механізмів фінансування, наприклад, Американо-українського інвестиційного фонду реконструкції.

ЄС розглядає створення фонду на 100 млрд євро для підтримки України. Як повідомляється, якщо країни-члени ЄС погодяться на створення такого фонду в рамках бюджетних переговорів, його фінансування почнеться у 2028 році.

Також критично важливе для відбудови України в післявоєнний період залучення приватних інвестицій. За попередніми оцінками IFC (International Financial Corporation – Міжнародної фінансової корпорації), приватний сектор може забезпечити третину потреб у ресурсах на відновлення, що є суттєвим доповненням до державних інвестицій. Багато компаній почали інвестувати в ремонтні роботи та підвищення стійкості, зокрема у сфері розподільчої генерації (газові електростанції, сонячні панелі та біогаз). Програма розвитку ООН працює над залученням приватних інвестицій через ініціативу «Енергосервісні компанії» (ЕСКО), яка допомагає відновлювати та модернізувати енергетичну систему України.

- Жоден інвестор не прийде без чітких гарантій і зрозумілих правил гри, які ще доведеться напрацювати, - зазначив у розмові з Коротко про економіст Владислав Банков. - Відновлення необхідно буде розділяти на етапи, на першому з яких підлягатимуть відбудові об'єкти, без яких не можуть функціонувати громади. Найімовірніше, це будуть бюджетні видатки. А їх єдиним реальним джерелом на сьогодні є зменшення кількості бюджетників і чиновників.

Головне – як рахувати

Чому цифри щодо відновлення з різних джерел так відрізняються? Експерти кажуть, як і завжди в статистиці, все залежить від того, як рахувати.

- Наприклад, можна провести чисту інвентаризацію: підрахувати, що було зруйновано, і оцінити масштаби збитків. А можна створити концепцію відновлення. І це будуть дуже різні цифри, - зазначив у коментарі Коротко про аналітик Олексій Кущ. – Інвентаризація не дасть відповідь на питання, скільки коштуватиме відновлення економіки, адже війна продовжується, руйнування зростають. А ось створенням концепції відновлення можна і потрібно займатися вже зараз.

Цифри, які ми бачимо у інформаційному просторі, – це відновлювальна вартість втраченого, продовжує експерт. Аналітики рахують, скільки об’єктів інфраструктури було зруйновано та скільки грошей потребуватиме їх відбудова. Таке зміщення підходів призводить у підсумку до занадто великих сум.

Як приклад, Олексій Кущ пропонує розглянути металургійний завод у Маріуполі.

- Інвентаризаційний підхід передбачає розрахунок, скільки коштуватиме побудувати саме такий завод, і це мільярди доларів, - пояснює аналітик свою думку. – Але можна порахувати «альтернативну вартість»: скільки коштуватиме аналогічний завод, який буде компактнішим та побудований з використанням сучасних технологій. І сума вийде значно меншою.

Або коли обговорюють відбудову ТЕС, мають на увазі, що їх потрібно відновити у тих самих масштабах, що були до війни, наводить Кущ інший приклад. Але ж потенціал генерації до повномасштабної війни був у чотири рази вище, ніж зараз, при цьому використовувався на 50-60%. То чи є сенс відновлювати теплові блоки у довоєнних масштабах?

- Тобто відновлювальна вартість – відновити «все як було» - це і є ті самі величезні суми, які доходять у оцінках до трильйона доларів, - зазначив Олексій Кущ. – Альтернативний метод потребує близько 200 млрд доларів і означає не відбудову зруйнованого, а перезапуск продуктивних сил на новій платформі, які потім самі починають генерувати гроші та забезпечувати рух вперед.

Аналітик Данило Монін вважає, що насправді суми ще менші, і має йтися не про сотні мільярдів доларів, а про десятки.

- Оцінки – це одне, а реальні проєкти, якщо це не «розпил коштів», – зовсім інше, - зазначив Монін у коментарі Коротко про. – До того ж чимало об’єктів відновлюють з оперативних грошей.

Слова експерта підтверджуються результатами дослідження Центру економічної стратегії, які наводить Укрінформ: за три роки повномасштабної війни в Україні на будівельні закупівлі, які можна вважати пов'язаними з відбудовою, витрачено близько 20 млрд доларів.

- Дати реальну оцінку кошторису відновлення можна буде лише після закінчення війни, - підсумував Владислав Банков. - В країні вже є об'єкти, які чиновники намагаються відновити по третьому колу, що разом з тотальною корупцією державної служби викликає розчарування в наших союзників. До того ж чимало зруйнованого немає жодного сенсу відновлювати в попередньому вигляді, з огляду на сучасні реалії і технологічний прогрес. Це питання вимагатиме глибокого і всеохоплюючого публічного аудиту для запобігання корупційним оборудкам на різних рівнях.