Мобілізація в Україні по-новому: політолог назвав чотири складові для ефективного наповнення армії

В Україні дедалі частіше заявляють про необхідність нарощування мобілізаційних заходів. Зокрема, заяву про посилення мобілізації зробив і Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

На думку Олеся Донія, політолога, голови Центру досліджень політичних цінностей, наразі Україні потрібна ефективна мобілізації, яка б була не просто механізмом, а дійсно корисною для армії.

«Проблема набагато ширша, ніж посилення мобілізації. У нас є проблема з наповненням армії. Проблеми з мобілізацією — це лише частина з багатьох складових щодо наповнення армії», — розповідає ТСН.ua Олесь Доній.

За словами політолога, демографічні ресурси України менші від Росії, але теоретично ми здатні надолужити потужність нашої армії за рахунок інших чинників. Експерт вважає, що існує чотири необхідні складові для наповнення української армії.

Суспільна мотивація: повернення демократії

«Перша і найголовніша — це суспільна мотивація. Що це таке? Давайте згадаємо початок війни, і шалені черги біля військкоматів. Адже це була не просто війна між Україною та Росією, між світлом зі злом, а ще війна демократії з неофашистською авторитарною державою. І саме це надихало українців, як всередині країни, так і зовні щодо підтримки цього світла. На жаль, за чотири роки ми втратили цю складову, і нам у першу чергу потрібно її відновити», — зауважує експерт.

Олесь Доній наголошує на необхідності повернення до України всіх демократичних практик і процедур, бо, за його словами, у 2022 році українці йшли захищати державу, на яку, як вони вважали, вони мають вплив. А зараз ми бачимо ситуацію, коли, на жаль, трапляється проблемна вулична мобілізація, з подальшим масовим СЗЧ (самовільне залишення частини) та дезертирством.

«Саме тому, нам передусім потрібно відновити світоглядну мотивацію людей. Перше — повернення виборчих процедур під час війни. Так, це складно робити в умовах війни, але необхідно. Адже війна може тривати роками і навіть десятиліттями. Друге — відкриття кордонів, бо Україна знову має стати демократичною державою. Не закритою, авторитарною, а в першу чергу — відкритою. На жаль, влада про це не думає, більше того, не хоче цього. І це є проблемою», — зазначає Олесь Доній.

Армійська реформа та чиновницьке «розбухання»

Другою складовою експерт називає армійську реформу, підкреслюючи, що найбільші кадри для армії є в самій армії.

«Насправді, українська армія залишається у тій же чисельності, як і у 2022 році — від 800 тисяч до 1 мільйона. Тобто маємо ситуацію, коли армія не зменшується, а натомість є проблеми з особовим складом на фронті. Мені здається, що це проблема всередині самої армії, бо як „розбухають“ будь-які державні чиновницькі структури, теж саме відбувається зі структурами у армії. І це відбувається все більше і більше. У нас вже існує чимало „котлів“, як київських, так і мукачівських», — зауважує експерт.

Саме тому, на думку Олеся Донія, у нас є декілька структурних підрозділів не лише в ЗСУ, а загалом в армії, які можна використовувати на фронті, але вони чомусь не використовуються.

Вивільнення кадрів ТЦК та Прикордонної служби

«Наприклад, за інформацією народної депутатки Безуглої маємо 100 тисяч осіб у ТЦК, хоча у Міноборони заявляли, що лише 36 тисяч, але це без підрозділів з охорони. У будь-якому разі йдеться про кілька десятків тисяч людей. Так от, немає жодних функцій ТЦК, які не можуть виконувати цивільні люди. Вони можуть: розносити повістки, направляти на ВЛК, розподіляти військовозобов’язаних по навчальних центрах і військових частинах. Таким чином можна вивільнити кілька десятків тисяч осіб з цієї структури», — зазначає Доній.

До цього він додає, що у нас кілька десятків тисяч прикордонників. Якщо виконати пункт із суспільної мотивації та відкрити кордони, то виявиться, що вивільняється кілька десятків тисяч людей.

«Це не просто люди, а військові зі зброєю в руках, які «захищають» на західному кордоні європейців від українців. У нас ніхто навіть не замислюється, що вони там роблять, чому закриті кордони до ЄС, куди ми начебто стратегічно прямуємо? Так, у нас є якась частина чоловіків, які хочуть втекти з країни, і вони все рівно втечуть і втікають зараз. Для мене дивним є інше, що величезна кількість вже навчених військових зі зброєю в руках, захищають нас не від фашистської Росії, а захищають словаків, поляків, угорців, румунів від українців. Вони б суттєво підсилили фронт», — зазначає Олесь Доній.

Проблема офіцерського складу

Експерт додає, що військові вже роками чекають на армійську реформу, зокрема щодо використання офіцерського складу при штабах.

«Він доволі значний, але його не можна використати, бо офіцери не можуть влаштуватися на посади згідно зі штатом, їх забагато. Про це говорять декілька років, і цю проблему буцім-то важко вирішити, хоча цей ресурс можна було б використовувати на рядових посадах. Словом, армійська реформа назріла давно, але за майже чотири роки війни її чомусь не проводять», — каже експерт.

Посилення закордонного рекрутингу

Олесь Доній зазначає, що у нас за три роки війни нарешті посилився рекрутинг, але, на його думку, цього недостатньо.

«У цій сфері працюють дуже вмілі люди, але потрібно говорити про посилення саме закордонного рекрутингу. Тому що на цей момент, на жаль, Росія випереджає нас у чисельності рекрутів з-за кордону. І таке зволікання, як на мене, виглядає дивним. Якщо внутрішній демографічний ресурс у нас менший, ніж у Росії, то теоретично за кордоном, ми могли б рекрутувати більше людей. А цього не відбувається. Значить, проблема суто технологічна, і цю складову треба посилити», — вважає Олесь Доній.

Та додає, що по демографічних ресурсах українців точно не вистачить, щоб бути на рівних із росіянами. Натомість ми можемо перетворити українське військо на армію, де будуть українські офіцери, а рядовий ресурс шукати у масовому закордонному рекрутингу, який треба посилювати.

Зміна підходу до мобілізації: кого гукати до війська

Четверта складова — мобілізація, про посилення якої говорить влада. На думку експерта, мобілізація у тому вигляді, якою вона зараз триває, якщо її ще більше посилити, не призведе до більшого наповнення армії.

«Є офіційні цифри щодо кількості мобілізованих та кількості СЗЧ та дезертирства. Раніше озвучувалась цифра, що щомісяця в Україні мобілізують 27 тисяч чоловіків, натомість за даними Генпрокуратури з листопада минулого року середня чисельність тих, хто тікає з армії — 18 тисяч. Тобто у нас протягом року втікає щомісяця дві третини людей від загального числа мобілізованих. За останній місяць з’явилася інформація, що тепер мобілізують щомісяця 30 тисяч, а не 27. Але кількість СЗЧ за останній місяць вже 21 тисяча. Тобто як тільки збільшилася мобілізація на 3 тисячі, автоматично на три тисячі збільшилася кількість СЗЧ. Саме тому можна зробити висновок: якщо ми посилюємо мобілізацію без виконання факторів, про які я говорив, то вона буде призводити лише до збільшення СЗЧ», — зазначає Олесь Доній

Експерт вважає, що потрібно змінити підхід до мобілізації:

«Звісно, що Україні мобілізація потрібна і від неї не можна відмовлятися, ми не зможемо одразу перейти на армію з рекрутів. Але мобілізації повинні підпадати лише ті категорії громадян, які отримують від держави пільги, або військову освіту. Таких категорій дві. І вони зараз недоторкані».

Дві категорії:

1. Працівники силових структур

   «Це декілька сотень тисяч чоловіків, які недоторкані — МВС та СБУ. Люди, які були навчені державою володіти зброєю та мають хорошу фізичну форму, інакше б не потрапили до силових структур. Гадаю, вони мають підлягати мобілізації, зрозуміло, що не всі одночасно, а поступово. Це б дозволило вивільнити колосальну кількість людей з армії, які вже воюють роками», — зазначає Доній.

2. Державні службовці

   «Люди, які роками отримують від держави різноманітні пільги, роблять свою кар’єру за рахунок платників податків. Вони мають чималі преференції на відміну від інших громадян. Це друга категорія, яка має підлягати обов’язковій мобілізації. А всі решта — повинні мобілізуватися на умовах рекрутингу», — вважає політолог.

Експерт додає, що мобілізація двох зазначених категорій значно посилить фронт, бо нам треба давати відсіч Росії і, на жаль, готуватися до довготривалої війни.

Мобілізація в Україні: що має змінитися і як діяти

На думку Олеся Донія, Україні варто звернути увагу на величезну кількість СЗЧ. Посилаючись на офіційні дані, він каже, що за три роки війни з армії втекло 300 тисяч чоловік.

«Якщо всіх цих людей посадити до тюрми, бо ж вони порушили закон, то для їх охорони потрібно ще набрати (з розрахунку хоча б 1 до 30) 30 тисяч солдат, які будуть їх охороняти. Наявних тюрем для такої кількості не вистачить, потрібно побудувати нові. А на всіх платників податків потрібно буде накласти нове мито, щоб утримувати ці 300 тисяч. Їх потрібно годувати, одягати. Це, як на мене, абсурдна ситуація», — підкреслює Олесь Доній.

Він переконаний, що саме держава має впливати, щоб змінити ситуацію з СЗЧ. Бо кількість самовільних залишень зростає.

«Очевидно, що не варто брати до армії тих людей, які категорично туди не хочуть йти. Який у цьому сенс? Тим більше є реальна небезпека, бо втекти це ще не найгірший варіант. Цій людині дали в руки зброю, а вона не хоче воювати, і може просто когось вбити. Як на мене, то ситуація з дезертирами загрозлива, саме тому потрібно кардинально змінювати підходи до мобілізації, але поки з цим нічого не роблять і катастрофа з СЗЧ тільки посилюється. Якщо ж у нас буде посилення мобілізації без зміни підходів до неї, то, відповідно, лише зростатиме кількість СЗЧ та дезертирства», — підсумовує Олесь Доній.

Генасамблея ООН / © Андрій Єрмак/Facebook Тюрма / © Pixabay Китайський гороскоп / © pixabay.com Скарби / Фото: YouTube/DimarColombia