ЕС ищет деньги для Киева. Почему Бельгия "блокирует" финансирование Украины за счет активов РФ

18 грудня розпочнеться засідання Європейської ради – саміт лідерів ЄС.

Президент Євроради Антоніу Кошта вже сказав, що очільники держав Євросоюзу не вийдуть з кімнати, поки не домовляться про джерела фінансування України в наступні два роки.

Та якщо він дійсно налаштований тримати європейських лідерів "до переможного" – то їхня вимушена "ізоляція" може затягнутися.

Ледь не останній шанс уникнути такого сценарію – домовитися наперед, на засіданні міністрів економіки та фінансів країн ЄС, які 12 грудня у Брюсселі обговорять фіналізований пакет пропозицій Європейської комісії щодо використання заморожених активів Центрального банку Росії, що знаходяться на території ЄС.

Йдеться про те, щоб використати ці гроші для закриття фінансових та оборонних потреб України у 2026-27 роках.

Для рішення важлива позиція кожного члена ЄС, але особливо – Бельгії.

Адже в її юрисдикції (фізично – в розпорядженні депозитарія Euroclear) перебуває найбільша частка знерухомлених активів РФ – загалом близько 180 млрд євро, бо насамперед "бельгійські росактиви" у Брюсселі запланували передати Києву у вигляді "репараційних позик".

Проте європейці зіткнулися зі впертим опором уряду Бельгії, наразі не знайшовши аргументів ані на його подолання, ані на досягнення компромісу.

У цій статті пояснюємо, чому Бельгія відповідає відмовами на пропозиції Єврокомісії, а головне – на що варто очікувати у результаті.

Обіцянка ЄС та перші проблеми.

Згідно з оцінкою Єврокомісії та Міжнародного валютного фонду (МВФ), у 2026-2027 роках бюджет України потребуватиме 135,7 млрд євро зовнішньої допомоги, з якої 83,4 млрд – військові потреби.

Загалом у наступному році українці потребуватимуть мінімум 71,7 млрд євро допомоги з Заходу (з них 20,1 млрд євро макрофінансових потреб та 51,6 млрд потреб військових), які треба задовольнити допомогою з-за кордону.

У 2027 році сума зовнішньої підтримки має становити ненабагато менше – 64 млрд євро (макрофінансові потреби зростають до 32,2 млрд, натомість військові – знизяться до 31,8 млрд).

Такі оцінки базуються на припущенні, що війна РФ проти України має завершитися наприкінці 2026 року.

Євросоюз бере на себе забезпечення фінансових потреб України у 2026-27 роках.

Таке рішення було ухвалене 23 жовтня на засіданні Європейської ради.

Проте, приймаючи це рішення, найбільші держави ЄС розраховували, що на ці потреби будуть спрямовані кошти з заморожених у Євросоюзі активів РФ.

Цю тезу навіть хотіли зафіксувати у висновках жовтневої Євроради, але не змогли, через опір Бельгії.

Головною стратегією Єврокомісії, яку вона не приховувала, було залучення коштів за рахунок так званих "репараційних позик".

Єврокомісія зауважує: "репараційна позика" буде погашена Україною лише тоді, коли вона отримає репарації від Росії за завдані війною збитки.

У options paper президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн пояснюється, що для фінансування "репараційної позики" ЄС має "укладати індивідуальні боргові договори з центральними депозитаріями цінних паперів, які утримують іммобілізовані російські активи у різних державах-членах, під нульовий відсоток".

"Щоб ЄС завжди мав змогу погасити заборгованість (якщо будуть відповідні судові рішення на користь Росії) без отримання будь-яких зустрічних платежів від України, держави-члени за планом Єврокомісії мають надати юридично обов'язкові, безумовні, безвідкличні та негайні гарантії, засновані на валовому національному доході кожної держави", – йдеться у документі.

Але план Єврокомісії не деталізує, як саме гарантії мають надаватися.

Інша проблема – якщо санкції проти РФ не будуть поновлені, Москва зможе вимагати повернення своїх активів.

Щоб зняти цей ризик, Єврокомісія намагається "заморозити" російські активи окремо від санкційних пакетів.

На початку грудня Єврокомісія навіть знизила обсяг планованої допомоги Україні – зі 140 до 90 млрд євро у 2026-27 роках.

"Ми пропонуємо покрити дві третини фінансових потреб України на наступні два роки, що становить 90 мільярдів євро.

Решту мають покрити міжнародні партнери", – повідомила президентка ЄК.

Але того ж дня, ще до оголошення нової пропозиції Урсулою фон дер Ляєн, міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево заявив, що ця пропозиція є категорично неприйнятною.

"Бельгія, поза сумнівом, підтримує те, що необхідно покрити фінансові потреби України.

Але є різні варіанти, як це зробити.

Ми неодноразово говорили, що вважаємо варіант репараційного кредиту найгіршим з усіх можливих, оскільки він ризикований, такого ніколи ніхто раніше не робив", – заявив він.

За словами Прево, уряд Бельгії продовжує "наполягати на альтернативі, а саме на запозиченні ЄС необхідних сум на ринку".

Брюссель проти Брюсселя.

Блокуючи ініціативи Єврокомісії, Бельгія вимагає гарантій, що їй повернуть передані Україні російські кошти у повному обсязі, якщо це стане необхідним (наприклад, якщо мирною угодою буде вирішено повернути Росії кошти, або Москва доб’ється відповідних судових рішень).

Ще перед початком вже згаданого вище саміту лідерів ЄС 23 жовтня прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер виставив три вимоги, які можуть дозволити розблокувати росактиви на користь України.

Перша вимога Бельгії – повний розподіл юридичних ризиків.

"Ми можемо постраждати від велетенських позовів.

Тож якщо ви хочете це зробити – потрібно робити це разом", – заявив тоді бельгійський прем’єр.

По-друге, Бельгія хоче гарантій на випадок, якщо гроші доведеться повертати – що до цього долучиться кожна країна, яка бере участь у проєкті.

І по-третє, Бельгія хоче, щоб участь у наданні Україні "репараційних позик" брали й інші країни, на території яких є знерухомлені російські активи.

"Ми знаємо, що в інших країнах є великі суми російських грошей, і вони про це завжди мовчать.

Якщо ми рухаємося у цьому питанні – давайте рухатися разом", – зазначив де Вевер 23 жовтня.

Бельгійський прем’єр тоді заявив, що якщо інші лідери ЄС не погодяться на ці вимоги, то він "робитиме усе можливе", щоб заблокувати рішення про "репараційні позики".

З тих пір позиція офіційної Бельгії так і не змінилася, при тому гарантій дотримання трьох основоположних умов Брюссель від Брюсселя (держава Бельгія від Єврокомісії) так і не отримав.

27 листопада Барт де Вевер надіслав Урсулі фон дер Ляєн листа, де ще раз чітко позначив бельгійські вимоги.

"Оскільки ми наближаємося до наступного засідання Європейської ради 18 грудня, я хотів би поділитися з вами своїми думками щодо стану дебатів про фінансування України.

На неформальній Європейській раді в Копенгагені 1 жовтня я недвозначно чітко заявив про численні небезпеки, які може спричинити запропонована Комісією схема "репараційної позики", не лише для моєї власної країни, оскільки саме тут іммобілізовано основну частину російських суверенних активів, але й для ЄС та всіх наших окремих держав-членів", – пише він у листі, який є у розпорядженні "Європейської правди".

Голова уряду Бельгії зазначає, що був "здивований повною відсутністю розуміння з боку прихильників цієї схеми в наступні тижні, що змусило мене повторити ці моменти під час Європейської ради 23 жовтня".

Він наголосив, що options paper фон дер Ляєн від 17 листопада відобразив деякі з очікувань Бельгії, водночас деякі – "не були адекватно враховані".

"Запропонована схема репараційної позики, на мою думку, є фундаментально неправильною… З цією пропозицією ми не лише порушимо фундаментальний принцип міжнародного права, а й додатково спровокуємо невизначеність і страх на міжнародних фінансових ринках, де довіра є ключовим елементом… Зростаюча позиція євро як світової резервної валюти ризикує зазнати серйозної невдачі.

А для Euroclear як компанії будуть найсерйозніші негативні наслідки", – пише де Вевер.

Він додав, що запропонована Єврокомісією схема виглядає як "незаконна конфіскація", незважаючи на аргументи фон дер Ляєн.

Попри заяви Єврокомісії, що "майже всі занепокоєння" враховані, позиція Бельгії непорушна: спочатку виконання вимог, потім – росактиви.

Існуючу проблему додатково ускладнює позиція США.

Президент США Дональд Трамп розглядає російські активи як частину своїх пропозицій щодо укладення мирних домовленостей з Москвою і пропонує використовувати їх для фінансування післявоєнних інвестицій під керівництвом США.

Більш того, за деякими даними, США прямо закликають деяких членів ЄС не підтримувати пропозицію фон дер Ляєн про росактиви.

Чи існують альтернативи?.

Окрім станом на зараз відкинутих Бельгією "репараційних позик", по суті, інших робочих варіантів у Єврокомісії немає.

Наразі Єврокомісією запропонована альтернатива – фінансові запозичення ЄС на зовнішніх ринках.

Детальніше про цей альтернативний план можна почитати у статті Друга спроба знайти гроші для України.

Проте життєздатність цієї схеми також викликає сумніви – але тепер через Угорщину.

Адже регламент чинного багаторічного бюджету ЄС не дозволяє запозичувати кошти для третьої країни, а внесення змін до чинних правил вимагає одноголосного голосування, тоді як Будапешт вже анонсував голосування проти.

Щоправда, в Єврокомісії переконують, що подібна фінансова схема може бути ухвалена Радою ЄС за процедурою кваліфікованої більшості.

Втім, можна впевнено припустити, що угорський уряд буде оскаржувати таке рішення, прийняте не одноголосно.

Інша альтернатива – добровільна безвідплатна підтримка, що фінансується державами-членами на двосторонній основі.

Єврокомісія бачить цю схему у вигляді добровільних внесків держав-членів у створений для цього фонд ЄС, з якого гроші надходили б Україні у вигляді грантів, які не підлягають поверненню.

Відповідні внески, за задумом Єврокомісії, можуть бути поетапно введені, починаючи з 2026 року, при цьому тягар має розподілятися на основі ключа ВНД (валового національного доходу).

"Для підтримки у вигляді грантів від держав-членів мінімальний річний цільовий обсяг підтримки у розмірі 45 млрд євро, тобто не менше 90 млрд євро на 2026-2027 роки… Відповідний вплив на держави-члени, виходячи з їхніх часток ВНД, становитиме суму від 0,16% до 0,27% ВВП на рік", – пишуть в Єврокомісії.

"Місток" до великого рішення.

Принципове рішення щодо фінансування України до кінця поточного року також потрібне, щоб дати змогу МВФ винести нову програму для України на розгляд своєї Ради виконавчих директорів якнайпізніше у січні 2026 року (щоб виплати з нової програми МВФ могли бути доступні для України до початку II кварталу 2026 року).

Як пояснили джерела "Євро.

Правди" у Єврокомісії, МВФ вимагає, щоб зобов’язання ЄС щодо фінансування України було оформлене у вигляді заяви з підписами (на рівні лідерів держав ЄС чи міністрів).

Текст заяви мусить не лише підтверджувати, що держави-члени погодилися закрити бюджетні "дірки" України, а й детально описувати, як це планується робити.

Якщо рішення на Єврораді у грудні прийняте не буде, то ЄС та Україні треба буде оперативно переорієнтуватися на двосторонні домовленості.

Це має забезпечити "місток фінансування" для України.

Вже зараз Єврокомісія просить держави, які мають суттєві обіцянки з фінансової підтримки України у 2026 році, за можливості перерахувати перші транші Україні у першому кварталі наступного року, поки вирішується питання з коштами від ЄС.

Паралельно Єврокомісія веде перемовини з іншими міжнародними партнерами, які мають у своїй юрисдикції заморожені активи РФ – насамперед з державами G7.

За інформацією ЄК, 42 млрд євро грошових коштів, пов’язаних із російськими суверенними активами, іммобілізовано в юрисдикціях G7, що не входять до ЄС.

(Хоча, наприклад Барт де Вевер вже озвучив, що на території Японії може знаходитися до 50 млрд євро росактивів.).

Вже, наприклад, є надія, що Велика Британія та Канада можуть надати власні "репараційні позики" Україні.

А в уряді Британії зафіксована реальна пропозиція "розморозити" 8 млрд фунтів стерлінгів росактивів для допомоги Україні.

Паралельно, за даними "Євро.

Правди", просто зараз Єврокомісія намагається протягти через Комітет постійних представників (Coreper) новий пакет законодавчих актів, який дозволить спростити оформлення "репараційних позик" Україні у майбутньому.

Зокрема – пропозицію щодо заборони будь-яких трансферів заморожених російських активів російського Центробанку назад в Росію до окремого рішення.

За задумом Єврокомісії, цей документ, який дозволить вивести росактиви з-під необхідності поновлення їхнього статусу щопівроку в рамках санкцій ЄС проти РФ, можна затвердити кваліфікованою більшістю, обійшовши можливе вето Угорщини.

Якщо все піде, як планується, він може бути затверджений послами держав ЄС вже найближчими днями.

Чи вдасться команді Урсули фон дер Ляєн добитися оперативного ухвалення цих пропозицій, чи покладуть їх на стіл лідерів ЄС 18 грудня та чи вплине це у результаті на позицію Бельгії, дізнаємося дуже скоро: до вирішального саміту Європейської ради залишився лише тиждень.

Авторка: Тетяна Висоцька,.

кореспондентка "Європейської правди" у Брюсселі.