Польща обурена, що її виключили з мирних переговорів: деталі від Politico

Польща обурена тим, що опинилася на дипломатичному узбіччі. Лідери країн Європи — Великої Британії, Франції, Німеччини та України зібралися в Лондоні для узгодження позицій щодо мирної угоди, але Варшави серед запрошених не було.

Це сталося вдруге, адже Польща також пропустила саміт в Женеві 23 листопада, повідомляє Politico.

Виключення Польщі з вищого ешелону переговорів — стало ударом для країни, яка займає одну з найактивніших позицій ЄС щодо України. Правонаціоналістичний табір навколо польського президента Кароля Кароля Навроцького звинувачує у цьому ліберального прем’єра Дональда Туска.

«Відсутність Польщі в Лондоні — це ще один приклад некомпетентності Дональда Туска», — заявив сенатор від партії «Право і справедливість» Марек Пек.

Politico наголошує, що причини обурення та розчарування Польщі зрозумілі. Країні прийняла мільйон українських біженців, виступає ключовим центром постачання для Києва, найбільше витрачає на оборону серед країна НАТО та хоче більш ніж удвічі збільшити свою армію.

Прем’єр Дональд Туск висловив певне розчарування через таке вигнання Польщі. Минулого тижня в Берліні, стоячи поруч із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, він наголосив, мовляв, «точно ніхто у Москві не хоче, аби Польща була скрізь».

Натомість речник уряду Адам Шлапка заявив, мовляв, в Лондоні не сталося нічого незвичайного. З його слів, «існують десятки таких форматів, вони постійно змінюються», а Польща, каже він, «не зобов’язана — і не повинна — брати участь у всіх з них». З його слів, очільник МЗС Радослав Сікорський після зустрічі приєднався до телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським та британським прем’єр-міністром Кіром Стармером, а це є доказом того, що Варшава «залишається повністю залученою».

Тим часом колишній президент Броніслав Коморовський, політичний союзник Туска, стверджує, що відсутність Польщі відображає геополітичні реалії, а не дипломатичний провал. З його слів, Лондон об’єднав «три найсильніші європейські країни» — політично, військово та економічно — ті, що зробили найбільший внесок у воєнні зусилля України. Польща, додав він, «просто слабша», і хоча Європа цінує роль Варшави, вона має «відповідати її реальній вазі».

Розділена дипломатія

Видання наголошує, що поки Туск зосереджується на європейській координації, президент Кароль Навроцький був зайнятий зміцненням власних зовнішньополітичних повноважень, літаючи до Вашингтона, розвиваючи контакти навколо адміністрації Дональда Трампа та публічно виступаючи про «незалежний голос» Польщі.

Урядовці визнають, що саме Навроцький наразі має більш прямий доступ до Білого дому. Його старший радник із зовнішньої політики Яцек Сариуш-Вольський висловився, мовляв, «Трамп ніколи не зустрінеться з Туском», а без доступу до Трампа — Туск «не додає нічого особливого» до переговорів на високому рівні на Заході.

Втім, незважаючи на театральність, обидва табори поділяють однакову жорстку позицію щодо агресорки Росії. Разом з тим, констатує Politico, наслідком того, що Навроцький займається дипломатією з Трампом, поки Туск має справу з Європою, може бути те, що це має вигляд — як дві зовнішні політики одночасно.

«Проблема не в позиції Польщі. Проблема в тому, щоб знати, хто говорить від імені Польщі», — сказав високопоставлений західноєвропейський дипломат.

Яя Дженне видобував золото, щоб допомогти матері утримувати п’ятьох братів і сестер / © ВВС