"Два лиходії — одна мета": Der Spiegel вийшов із Трампом і Путіним на обкладинці

У статті Der Spiegel, яку і було винесено на обкладинку, прямо йдеться про те, що президент США Дональд Трамп укладає угоди з главою Кремля Володимиром Путіним, і обидва зневажають Європу. А Європа не може виробити спільну стратегію протистояння тепер уже двом лиходіям. Фокус наводить головне з критичного матеріалу німецького видання, який демонструє всю глибину політичної кризи.

Європейські лідери починають усвідомлювати, що Трамп не любить Європу

Поки працюють камери, європейські лідери слухняно хвалять посередницькі зусилля Трампа.

"Я вітаю роботу, яку проводить американський уряд під керівництвом президента", — сказав Емманюель Макрон під час зустрічі з Володимиром Зеленським у Парижі на початку грудня. Але щойно лідери залишаються наодинці, вони не приховують того факту, що бачать у Трампі та його оточенні не союзників, а суперників, які відчувають більше симпатії до Володимира Путіна, ніж до своїх колишніх партнерів.

"Вони грають в ігри, і з вами, і з нами", — сказав канцлер Мерц під час відеоконференції, маючи на увазі українців і лідерів ЄС.

Не можна сказати, що в європейців в останні місяці були якісь ілюзії щодо характеру американської адміністрації. Принаймні з моменту витоку мирного плану для України, який виглядав як список побажань Кремля, у середині листопада всім мало бути зрозуміло, якою є позиція Трампа. "Ми самі", — зітхнув пізніше високопоставлений французький дипломат, який протягом кількох місяців працював над створенням європейської коаліції охочих, щоб гарантувати, що допомога Україні не припиниться.

Але відтоді, як Трамп 4 грудня оприлюднив свою нову стратегію національної безпеки, стало цілком зрозуміло, що політика США щодо України — це набагато більше, ніж просто небажання вкладати мільярди в далеку війну. Це продукт школи думки, яка не бачить нічого поганого в тому, що могутні держави нападають на сусідні країни: "Надмірний вплив більших, багатших і сильніших держав — це вічна істина міжнародних відносин", — йдеться в 33-сторінковому документі.

Документ виглядає як інтелектуальна основа для політики, яка пориває з усім, за що виступали Сполучені Штати протягом десятиліть після Другої світової війни. Трамп і його прихильники неодноразово заявляли про цей розрив у минулому, але вперше це тепер фігурує як офіційна урядова політика в центральному стратегічному документі. Це гімн національному егоїзму і відмова від міжнародних організацій, у створенні яких Сполучені Штати брали участь: Організація Об'єднаних Націй, Світовий банк, НАТО — в очах уряду США це не інституції, що сприяють миру і процвітанню, а в кращому разі — прикрий обов'язок. А в гіршому — паразити в глобальній системі.

Тон, який Трамп задає стосовно Європи, коливається між жалістю, презирством і відвертою ворожістю. Президент і його оточення описують старий континент як "дисфункціональний", такий, що перебуває в "повному занепаді" або вже "мертвий". У кращому разі це гарний музей просто неба, що слугує фоном у Венеції для весільних фотографій надбагатих американців, таких як засновник Amazon Джефф Безос. У гіршому випадку це місце "знищення", наповнене неконтрольованою імміграцією. "Ваші країни котяться в пекло", — сказав президент США у своїй промові перед Організацією Об'єднаних Націй у вересні.

Адміністрація Трампа іноді наділяє свою критику доброзичливим тоном. Глава про старий континент у новій стратегії безпеки має назву "Сприяння величі Європи". Вашингтон стверджує, що хоче допомогти Європі виправити свій курс. Але на практиці це означає, що уряд США тепер офіційно підтримує правопопулістські сили від Стокгольма до Мадрида. У документі використовується фраза "культивування опору", яка підозріло нагадує зміну режиму європейським політикам.

Європейці негайно висловили протест проти цього "документа про розлучення", але поки що їм залишається тільки відчувати гнів. Втручання в політичне життя Європи неприйнятне, заявив голова Європейської ради Антоніу Коста. "Я не бачу необхідності в тому, щоб американці зараз хотіли рятувати демократію в Європі", — сказав канцлер Мерц.

Трамп бачить у Європі ворога, а НАТО — як тягар

Проблема в наступному: європейці, як і раніше, залежать від США — від їхньої зброї, розвідувальних служб, ядерної парасольки. Жителі Берліна і Парижа можуть із презирством ставитися до таких постатей, як Піт Хегсет, який тепер називає себе "міністром війни" і написав у листуванні, яке просочилося у ЗМІ, з віцепрезидентом Джей Ді Венсом: "Я повністю поділяю вашу огиду до європейського паразитизму. Це шкода". Але поки Європа не вирішить стати на власні ноги, вона беззахисна перед глузуванням.

З одного боку, всім зрозуміло, що Трамп — як і Путін — бачить у ЄС ворога, з яким необхідно боротися. В очах президента США ЄС не є відповіддю на кровопролитні війни XX століття. Швидше, це історична аномалія, яка докорінно суперечить націоналістичній основі руху MAGA Трампа.

На сьогодні США забезпечують приблизно половину військових можливостей, від танків до винищувачів. Інша половина розподіляється між європейцями і канадцями. Але тепер ідеться вже не про "розподіл тягаря", а про "перекладання тягаря". Це означає, що європейці мають поступово взяти на себе повну конвенційну оборону свого континенту.

Європейці поки тягнуть час і не представили жодних планів щодо реалізації нової моделі. Але американці налаштовані серйозно. Пентагон заявляє, що хоче побачити перші результати розподілу тягаря до 2027 року, всього через два роки, інакше він вийде зі спільного планування оборони альянсу. У європейських столицях це послання було сприйнято саме так, як і передбачалося: як загроза. Тому що зрозуміло одне: припинення спільного планування оборони означатиме і кінець альянсу в його нинішньому вигляді.

Адміністрація Трампа готова співпрацювати з Путіним, але не з Європою

Але ніде зневага до європейців не проявляється так очевидно, як у переговорах щодо України. Їх очолює не держсекретар Марко Рубіо, який також є радником з національної безпеки, а спеціальний посланець Трампа та його давній партнер з гольфу Стів Віткофф, який, як і президент, заробив статки на нерухомості в Нью-Йорку. І зять Трампа, Джаред Кушнер, який навіть не обіймає офіційної посади в адміністрації.

Обидва поділяють переконання, що росіян можна заманити в угоду обіцянкою вигідного бізнесу. Між Вашингтоном і Москвою існує "величезний торговий потенціал", заявив президент США в середині листопада. Згідно з розслідуванням Wall Street Journal, парламентер Путіна, Кирило Дмитрієв — колишній інвестиційний банкір Goldman Sachs — уже відвідав віллу Віткоффа в Майамі та розробив плани з розроблення мінеральних ресурсів в Арктиці. Кажуть, що Дмитрієв навіть запропонував запустити спільну місію на Марс, щойно буде відновлено мир в Україні.

Путін водить Трампа за ніс

Але поки що багато що вказує на те, що росіяни водять американців за ніс. Якби Путін керувався грошима, він ніколи б не розпочав дорогу і кровопролитну війну, яка значною мірою відрізала російську економіку від західного ринку. Ба більше, економічні сподівання, ймовірно, перебільшені: експерт з Росії Олександр Габуєв із Центру "Росія-Євразія" Карнегі в Берліні каже: "Навіть у найкращі часи російсько-американського співробітництва — 2011 року — двостороння торгівля становила всього 30 мільярдів доларів. З Китаєм минулого року вона сягнула 245 мільярдів доларів. Економіки Росії та США не дуже добре доповнюють одна одну".

Кремлівський лідер мислить імперськими, а не діловими категоріями. Єдиний в уряді США, хто це розуміє, — держсекретар Рубіо, який підтримує контакти з європейцями. Але переговори з Путіним веде Віткофф, який як спеціальний посланець уже шість разів побував у Москві і демонстративно показує свою обізнаність про Путіна. Віткофф і Кушнер мають намір і далі тримати Європу в невіданні. Всю інформацію європейці отримали від Рустема Умерова.

Довірені особи Дональда Трампа ведуть таємні переговори з росіянами. Без участі європейців, але й без участі українців. Повну картину знають тільки Вашингтон і Кремль.

Трамп чинить величезний тиск, щоб досягти мирної угоди до Різдва — після того, як його початковий графік на День подяки в листопаді виявився нереалістичним. Неясно, чи зможе Зеленський витримати цей тиск у довгостроковій перспективі. Мета полягає в тому, щоб дипломатичним шляхом домогтися того, чого Москві не вдалося досягти військовим шляхом за останні чотири роки. І Трамп, схоже, прийняв цю російську вимогу як свою власну.

Головний переможець трансатлантичного розколу вже очевидний: Володимир Путін. Він веде переговори з Трампом на рівних, без будь-якого настирливого втручання з боку європейців. І тон нової американської стратегії безпеки звучить знайомо. Вона не тільки відкидає розширення НАТО, а й значною мірою переймає світогляд Кремля.

У Путіна збуваються всі мрії: він завжди мав намір розділити Європу і Сполучені Штати. Звісно, план Путіна був іншим. Спочатку він хотів зближення Європи з Росією і, отже, відчуження її від Сполучених Штатів — більш суверенна Європа повинна бути також дружньою Москві. Але тепер у Білому домі сидить президент, який, як і Путін, бачить Європу як суперника.

Європа зможе вижити тільки в тому разі, якщо вона протистоїть Росії і стане більш незалежною від США.

Але європейські уряди бояться використовувати свою економічну міць. Бояться брати на себе відповідальність за безпекову політику. І перш за все, бояться відкритого конфлікту з Вашингтоном. Трамп може принизити Європу тільки в тому разі, якщо Європа сама себе принизить. І в довгостроковій перспективі США не зможуть зберегти свої позиції без союзників у Європі.

Нагадаємо, Сполучені Штати Америки оголосили країнам Європи-членам НАТО, що вони повинні взяти на себе власну оборону, оскільки після 2027 року Вашингтон цим більше не займатиметься.

А 5 грудня Білий дім опублікував нову стратегію національної безпеки США, у якій ідеться про Європу, НАТО, Україну та РФ. Серед іншого, йдеться про те, що американці готові продавати європейцям зброю, а решту питань вирішуватимуть виключно дипломатичним шляхом.

Генсек НАТО, виступаючи в Берліні, заявив, що Путін націлився на Європу. Але говорячи про роль США в НАТО, Марк Рютте поки не готовий говорити про розрив цього союзу.