Ідентифікація пенсіонера: випробувано на собі

Пройти ідентифікацію з нашим ПФУ – це завдання з багатьма зірочками. І переважній більшості пенсіонерів, на жаль, без допомоги не обійтися. Автор цієї статті витратила на допомогу мамі-пенсіонерці декілька годин, але все, що вдалося зробити, - це лише подати заяву на ідентифікацію за допомогою відеоконференцзв’язку. І лише за тиждень прийшло розуміння, що ідентифікацію таки було пройдено.

З чого почати процес ідентифікації та як не витратити на це останні нервові клітини? Про це – в матеріалі Коротко про.

«Це пекло, яке триває по колу»

Як ми вже неодноразово писали, до 31 грудня кожного календарного року ідентифікацію мають пройти пенсіонери та отримувачі страхових виплат, які проживають на тимчасово окупованих територіях або тимчасово перебувають за межами України.

Усі знайомі, які допомагали пройти ідентифікацію батькам або бабусям-дідусям, кажуть, що це пекло. Коли починаєш розбиратися з усіма інструкціями, бачиш, що система якась нелюдська: написано все незрозуміло, люди похилого віку фізично не можуть розібратися з тими інструкціями, підтвердити особу в "Дії" – то особливий квест. А найголовніше полягає в тому, що коли всі дії пройдені, немає сповіщення, відбулася та ідентифікація чи ні. Люди на межі нервового зриву пробують ще і ще, сайт зависає, нічого не працює – і так по колу.

Коли знайома, яка знаходиться в Литві з бабусею під 90 років, зателефонувала на гарячу лінію та сказала, що вони не можуть ідентифікуватися, їй запропонували… приїхати в Україну.

- Не потрібно їхати в ваш Харків, - сказала добра працівниця гарячої лінії. – Просто перетніть кордон, зайдіть до будь-якого відділення ПФУ, покажіть паспорт та можете їхати назад.

«Просто перетнути кордон з 90-річною бабусею, яка вже на вулицю виходить раз на місяць, показати паспорт та вертатися назад?! Скільки на це потрібно витратити грошей, часу та зусиль?» - у знайомої не було жодного цензурного слова, щоб прокоментувати таку «слушну пораду».  

З чого почати: присутність самого пенсіонера не обов’язкова

Я пройшла онлайн-ідентифікацію разом з мамою і зараз спробую простими словами пояснити, з чого почати та чого робити взагалі не потрібно.

Якщо особисто відвідати сервісний центр ПФУ, уповноважений банк або закордонну дипломатичну установу України – це не ваші варіанти, почніть з того, що подайте заяву на ідентифікацію у режимі відеоконференцзв’язку. Це найпростіше, що можна зробити. 

Для цього перейдіть на сторінку ПФУ, у верхній частині екрану оберіть вкладку «Ідентифікація у режимі відеоконференцзв’язку» та натисніть на неї.

УВАГА! Реєструватися або тиснути на кнопку «Вхід» не потрібно!

У формі, що з’явиться на екрані, заповніть всі поля, позначені зірочкою. Виконайте зазначені на екрані вказівки. Тут все нескладно – потрібно лише:

• заповнити особисті дані (ПІБ);
• дані документа, що посвідчує особу (його можна вибрати у віконечку, що випадає);
• вказати адресу електронної пошти та номер телефону для отримання зворотного контакту від фахівців ПФУ;
• з випадаючого списку потрібно обрати один із запропонованих каналів для проведення відеоідентифікації: Google Meet, Signal, Skype, Telegram, Viber, WhatsApp, Zoom.

Є опція для тих, кому потрібний перекладач жестової мови, фізичний супровід персонального асистента або помічника тощо. Документи можна не прикріпляти – це за бажанням.

Після того як все заповнено, дайте згоду на передачу даних та натисніть «Подати заяву».

Безперечним плюсом даного способу є те, що все це можна зробити без участі вашого пенсіонера, зберегти йому купу нервів та, можливо, роки життя. Ще один плюс – швидкість: заповнення анкети потребує лише декількох хвилин.

Також подати заяву на ідентифікацію у режимі відеоконференцзв’язку можна через контакт-центр ПФУ, зателефонувавши за номерами: 0 800 503 753, (044) 281-08-70, (044) 281-08-71.

Головний мінус полягає в тому, що зворотного зв’язку після подання заяви потрібно чекати щонайменше 10 робочих днів. Але, можливо, і місяць. Потім ще певний час доведеться чекати на саму відеоконференцію. Тобто до «часу Ч» (31 грудня) можна не встигнути, тому переходимо до плану «Б», який, на жаль, простим не буде.

Ідентифікація через «Дію»

Теоретично онлайн-ідентифікація через «Дія.Підпис» є найшвидшим способом верифікації для отримувачів пенсій і страхових виплат. На практиці може статися по-різному.

Для виконання цієї роботи нам знадобиться смартфон з встановленими застосунками «Дія» та банку для авторизації (в нас це - Приват24) і інтернет з хорошим сигналом. Якщо сигнал поганий – навіть не починайте.  

Крок 1. Увійдіть у "Дію". Найзручніше це зробити через BankID - авторизуватися через Приват24 (або інший банк, який у вас прив’язаний до "Дії"). Якщо ще не маєте облікового запису в "Дії", його також можна зробити саме за допомогою, наприклад, Приват24. 

Крок 2. Підготуйте "Дія.Підпис". У нижньому правому куті натисніть «Меню» та оберіть «Дія. Підпис». Якщо функція не активована, активуйте.

Крок 3. Зайдіть на вебпортал https://portal.pfu.gov.ua/ та натисніть кнопку «Вхід». Оберіть опцію «Дія.Підпис» та натисніть «Отримати код для входу».

Крок 4. Підтвердіть авторизацію в "Дії". Для цього вам потрібно буде просканувати QR-код (сканер у застосунку «Дія» знаходиться на сторінці «Стрічка»).

Сім кругів пекла на впізнанні

Авторизація відбувається через підтвердження особи: «Дія» перевіряє обличчя. І ось тут починаються великі нерви. На екрані смартфону з’являються вказівки: посунути смартфон ближче-далі, кліпнути очима, посміхнутися тощо. Людина в окулярах не ідентифікується, а без окулярів люди похилого віку не бачать вказівки.

Я стала поруч зі своєю недоідентифікованою мамою так, щоб бачити все, що написано на екрані, і керувати її діями, але одночасно самій не попадати в камеру. Ані на перший, ані на другий, ані на третій раз у нас нічого не вийшло. Мама кліпала очима так, що вони мало не випали, але «Дії» все було не так.

Кажуть, що на цьому етапі реакції людей дуже різні. Одні починають плакати, інші згадують всю знайому та незнайому ненормативну лексику. Хтось п’є заспокійливе, а хтось будує плани відірвати руки розробникам сайту.  

Десь за годину ми все ж пройшли «Дію», щоб побачити повідомлення на сайті ПФУ:

«Шановний користувач вебпорталу!

Вебпортал з технічних причин тимчасово не працює.

Вибачте, будь ласка, за незручність та спробуйте увійти пізніше».

Спробували пізніше.

І ще раз спробували.

І нарешті-таки зайшли до особистого кабінету (на той час у мами вже сіпалися обидва ока), але серед сервісів ПФУ я не знайшла нічого, щоб пройти ідентифікацію. Я прочесала сайт Пенсійного фонду вздовж і впоперек – нічого немає! Я навіть відсканувала купу сторінок і загрузила їх в чат GPT, який порадив мені шукати розділ «Ідентифікація отримувачів пенсій/страхових виплат» та натиснути «Пройти ідентифікацію». Але такого розділу на сторінці в особистому кабінеті немає і близько!

До того ж взагалі незрозуміло, нащо мамі ще проходити ідентифікацію в ПФУ, коли вона щойно накліпала очима на пару років вперед! І «Дія» щонайменше разів п’ять переконалася, що це дійсно вона.

GPT мені не повірив, попросив скани ще декількох сторінок і видав три варіанти можливих шляхів, де може бути опція ідентифікації. Жоден шлях до успіху не привів. Ми поспілкувалися з чатом ще трохи, потім я знову почала по черзі відкривати всі сервіси на сторінці ПФУ, аж поки на екрані не з’явився напис:

«Шановні користувачі! За технічних причин можливості вебпорталу тимчасово обмежені. Вибачте за незручності та спробуйте пізніше!»

Насправді все не так, як здається

Так ось в чому проблема, зрозуміла я. Технічні причини!

Це, на диво, мене трохи заспокоїло, і я, як Скарлетт О'Хара, вирішила відкласти свої пошуки та «подумати про це завтра».

Але завтра були інші справи, потім ще щось, і повернулася я до цього питання тільки за тиждень. Ми розмовляли зі знайомою, яка мені сказала дивну річ: її батькам вдалося ідентифікуватися о другій годині ночі, але коли вони зайшли на сайт ПФУ, щоб переконатися, що ідентифікація дійсно відбулася, там був вказаний зовсім інший час. І це був саме той час, коли вони робили перші спроби ідентифікації і думали, що в них нічого не вийшло.

І тут я дещо зрозуміла. 

Я зайшла на сайт ПФУ в особистий кабінет мами (на цей раз за допомогою КЕП - Кваліфікований Електронний Підпис, - бо «Дію» вона б вже не витримала), перейшла в розділ «Моя ідентифікація» і побачила, що вона таки пройшла ідентифікацію саме в той день, коли «Дія» та ПФУ мало не довели нас до сказу.

І це при тому, що в той день ані на екрані, ані в повідомленнях не було жодного підтвердження успішного проходження верифікації!

Впевнена, що у 80+ чи 90+ років такий шлях без фізичної допомоги та моральної підтримки можуть пройти у кращому разі одиниці.

Що це, як не якесь витончене знущання над українськими пенсіонерами? Для кого все це зроблено та навіщо?

Хотілося б, щоб ці запитання не залишились риторичними.