Найскладніший бюджет воєнного часу: плюси і мінуси документа, який заледве вдалося ухвалити

Минулого тижня Верховна Рада ухвалила Державний бюджет України на 2026 рік.

Це був один з найскладніших бюджетних процесів часів повномасштабної війни.

По-перше, ми ухвалювали головний фінансовий документ країни в умовах, коли досі залишається великий не гарантований міжнародною допомогою розрив фінансування. На відміну від 2024 року, у який ми входили з політичною гарантією про започаткування наймасштабнішої в історії ЄС програми Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро, та бюджету нинішнього, 2025 року, який отримав додатковий ресурс за кошт узгодженої торік програми ERA Loan від G7. Нині маємо спиратись на політичну декларацію Європейської Ради від 23 жовтня, яка, утім, потребує уточнення механізму фінансування, згоди по якому станом на кінець першої декади грудня ще немає.

По-друге, маємо констатувати зміну політики ключового заокеанського союзника України, який вже не братиме на себе ту роль в допомозі України, яку він відігравав у попередні роки.

По-третє, на відміну від попередніх років, на бюджетний процес наклались переговори та узгодження ключових параметрів нової програми співробітництва з МВФ. По суті, бюджет-2026 мав стати "нульовим маяком", який разом з деякими іншими питаннями повинен був відповідати певним вимогам і політикам цієї організації та стати першим кроком до позитивного рішення Ради директорів МВФ про початок нового чотирирічного циклу співробітництва.

Тим часом війна триває, щодня завдаючи все нових і нових руйнувань. Економіка уповільнюється, і це не може не позначитись на можливостях наступного бюджету.

Такі жорсткі межі накладали на нас певні обмеження, які не могли не позначитись на змісті ключового фінансового документа країни на 2026 рік.

Важливо Закладено в бюджет-2026: Гетманцев анонсував "мінімалку" для вчителів від 21 тисячі грн

Коротко зупинюсь на його ключових параметрах

Доходи мають скласти 2 904,6 млрд грн (зокрема за загальним фондом — 2 610,9 млрд грн, за спеціальним фондом — 293,7 млрд грн), що на 402 млрд грн більше порівняно з 2025 роком. Основну частку доходів очікується отримати завдяки "імпортному" ПДВ (683,6 млрд грн), ПДФО та військовому збору (560,3 млрд грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів і послуг (393,4 млрд грн), податку на прибуток підприємств (325,3 млрд грн) та акцизному податку (328,8 млрд грн).

Видатки та надання кредитів із державного бюджету становитимуть 4 824,1 млрд грн (за загальним фондом — 4 402,3 млрд грн, за спеціальним фондом – 421,8 млрд грн), що на 121,2 млрд грн більше, ніж у 2025 році.

Безумовним пріоритетом №1 для фінансування залишатиметься сектор оборони та безпеки, на який буде спрямовано 2 807,1 млрд грн або 27,2% ВВП. Зокрема, 1 272,9 млрд грн піде на оплату праці з нарахуваннями, 709,8 млрд грн — на озброєння та військову техніку.

На соціальний захист виділяється 468,5 млрд грн (+47,6 млрд грн порівняно з 2025 роком), зокрема 251,3 млрд грн (+14,4 млрд грн) — на трансферт Пенсійному фонду; 133,5 млрд грн (+3,8 млрд грн) — на соціальні виплати вразливим категоріям громадян.

На сферу освіти пропонується спрямувати 278,7 млрд грн (+79,8 млрд грн порівняно з 2025 роком), зокрема 195,3 млрд грн (+55,4 млрд грн), які враховують підвищення на 30% зарплат педагогічних і науково-педагогічних працівників з 1 січня 2026 року; 14,4 млрд грн — на безкоштовне шкільне харчування; 17 млрд грн — на облаштування харчоблоків та укриттів, придбання автобусів та інші інвестиційні цілі; 6,6 млрд грн — на підвищення вдвічі академічних стипендій початку наступного навчального року.

На сферу охорони здоров’я буде спрямовано 258,6 млрд грн (+38,8 млрд грн порівняно з 2025 роком), зокрема 191,6 млрд грн — за програмою державних медичних гарантій.

На підтримку ВПО виділяється 72,6 млрд грн (+16,5 млрд грн порівняно з 2025 роком), які підуть, зокрема, на: допомогу на проживання (39,6 млрд грн), житло для ВПО з тимчасово окупованих територій (14 млрд грн, нова програма); покриття першого внеску та відсотків за перший рік за програмою "єОселя" (4,4 млрд грн); компенсацію за пошкоджене та знищене житло у межах програми "єВідновлення" (4 млрд грн); соціальні послуги для ВПО (2,4 млрд грн); компенсацію за енергоносії (електроенергія, тверде паливо, 1,8 млрд грн); ремонтно-будівельні роботи фондів житла тимчасового проживання (1,5 млрд грн) тощо.

На підтримку економіки спрямують 51,8 млрд грн, зокрема: 18,0 млрд грн — у Фонд розвитку підприємництва на "Доступні кредити 5-7-9 %"; 17,1 млрд грн — на програму "єОселя"; 7,4 млрд грн — у Фонд інновацій тощо.

Трансферти місцевим бюджетам мають скласти 283,9 млрд грн, а саме: 167,8 млрд грн — на оплату праці педагогічних працівників шкіл (зокрема додатковий ресурс на підвищення престижності — 59,9 млрд грн); 30,4 млрд грн — додаткова дотація органам місцевого самоврядування; 30,8 млрд грн — базова дотація тощо.

Важливо Рада ухвалила бюджет України на 2026 рік: "за" проголосували 257 депутатів

Як і у попередні роки, активно долучився до процесу внесення змін і пропозицій до проєкту бюджету, поданого Урядом.

З того, що вдалось, які позиції відстояли чи включили до ухваленого бюджету, зазначу наступне:

1. Безумовно, це підвищення оплати праці вчителів. Пропонував більше і швидше, однак те, що попри значний опір врешті-решт вдалось зрушити з мертвого місця в частині реалізації ухваленого ще 8 років тому Закону про освіту, зокрема статті 61 — однозначно позитив. Додаткове фінансування дасть змогу збільшити виплати не тільки вчителям, а по всій системі освіти, зокрема педагогічним працівникам ЗВО. Тепер треба проконтролювати, щоб передбачене фінансування вчасно дійшло до наших освітян.
2. Збереження за місцевими бюджетами 4% ПДФО. Здавалося б — небагато, але про це дуже просили громади.
3. Додаткові кошти на житло для ВПО.
4. Страхування воєнних ризиків та гуманітарне розмінування — коштів, звісно, потрібно більше, якщо ми хочемо, щоб процес звільнення України від вибухонебезпечних предметів прискорився, а бізнеси отримали можливості частково компенсувати можливі втрати своїх активів через тривалу війну. Тому під час перегляду бюджету пропонуватиму збільшення фінансування цих статей.
5. Облаштування укриттів у закладах дошкільної освіти – дуже актуальне питання, особливо для прифронтових територій.

Ще низка пропозицій була врахована — може й не в тому обсязі, але кожна додана гривня однозначно йде в плюс.

Залишилось і декілька розчарувань, якими також хочу поділитись.

Перше — це ухвалені розміри прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати та пенсії.

Вчергове не наважились розпочати нарешті боротьбу з бідністю, не ризикнули рухатись шляхом приведення соціальних стандартів до їх фактичного розміру. Якби мої пропозиції про поетапну ліквідацію розриву між бюджетним та реальним прожитковим мінімумом були реалізовані — це був би величезний ресурс, який пішов би згодом у національну економіку та підтримав її на декілька порядків більше, ніж, приміром, кешбек.

Друге — відмова від більш амбіційних завдань в частині збільшення надходжень від детінізації. Закладати ресурс менший, ніж було отримано в результаті детінізації у попередні роки, особливо в умовах, коли МВФ наполягає на активізації боротьби з тінню — поганий сигнал, зокрема й тим, хто продовжує працювати "в сіру" чи "в чорну". Річні втрати бюджету від тіні, за моїми оцінками, у 2026 році складуть 1 трлн грн. Повернення хоча б четвертої частини цих коштів (що вважаю цілком реальним) дало б змогу вже наступного року встановити значно вищі соціальні стандарти, забезпечити більш солідне зростання пенсій, зарплат освітян, медиків, соціальних працівників, більше ресурсу виділити на підтримку ветеранів, ВПО, прифронтових територій.

Третє — так і не відбувся обіцяний очільницею Уряду аудит усіх державних (зокрема і підтримуваних коштами бюджету) програм на предмет їх ефективності, результативності та пріоритетності в межах обмежених бюджетних можливостей, результати якого ми повинні були побачити в урядовому проєкті. Бюджетом-2026 ми продовжили багаторічну системну помилку — виділяти за традицією кошти на програми, які фінансуються роками та десятиліттями, до яких всі "звикли", без огляду на те, а яку віддачу для держави, економіки, соціальної сфери вони давали раніше чи дають нині. Навіть неозброєним оком видно, що у бюджеті присутні такі видатки, кошти з яких можна було зняти та переспрямувати на куди більш витребувані та ефективні статті (приміром, ті ж програми "Доступні кредити 5-7-9%" чи "єОселя").

У таких умовах ухвалити остаточне рішення щодо бюджету-2026 було досить складно.

Однак входити у Новий рік за відсутності головного фінансового документу країни, коли у підвішеному стані опиняться одночасно і нова чотирирічна програма співробітництва з МВФ (а одночасно й уся заточена під неї рамка міжнародної допомоги України), і усі внутрішні видатки — і мілітарні, і соціальні (у такому випадку працює правило щомісячного фінансування у розмірі 1/12 від річних видатків попереднього року, а вони на 121,2 млрд грн менше, ніж в ухваленому бюджеті) було б вкрай безвідповідально.

А щодо згаданих недоліків — Уряд матиме можливість їх виправлення під час наступного коригування бюджету.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Важливо Гроші є, але не для ЗСУ: чому депутати і Кабмін відібрали 160 мільярдів гривень у армії