Ніжність і сила: Кухар вразила образом на «Лісовій пісні» й розкрила жорстку правду про балет

На сцені Національної опери України учні та студенти Київського державного фахового хореографічного коледжу імені Тетяни Таякіної, яким нині керує Катерина Кухар, продемонстрували адаптовану постановку за мотивами легендарного твору Лесі Українки. Особливою родзинкою вечора став фрагмент «Щедрика», який уперше виконали в балеті  «Лісова пісня» спеціально до новорічних свят.

Серед гостей прем’єри були Лєва Мандзюк, Ксенія Кошова, Марина Арестова, Вікторія Кагаловська, Ольга Россошанська та інші. Але найбільше уваги привернула прима-балерина Катерина Кухар, яка разом зі своїми студентами проживає кожен їхній крок на сцені.

Для прем’єри Катерина обрала ніжну пудрову сукню з оригінальною прикрасою на плечі. Образ поєднав тендітність і силу — саме ті риси, які Кухар вкладає у своїх студентів.

Партію Лукаша виконав Валерій Хованов, Мавку — Ольга Гріцишина та Анна Салімовська, а роль пристрасної Килини — Домініка Федорова. Постановку адаптував хореограф Олексій Коваленко, створивши для молодих артистів можливість проявити себе на професійному рівні.

Ще зовсім недавно партію Мавки на сцені Національної опери України глядачі дивились у виконанні Катерини Кухар, а сьогодні ми бачимо, як вона допомагає молодому поколінню торувати свій шлях на професійній сцені.

Катерина поділилася думками про те, яким насправді є шлях у балеті, особливо сьогодні:

«Дивлюсь на деяких студентів й розумію, що вони вже готові для провідних театрів. Ні відсутність світла, ні постійні обстріли їх не змусили здатись, вони віддано працювали й вийшли на сцену як справжні артисти — професіонали. Зараз, у такі важкі часи, учні та студенти отримують сталевий стрижень та надзвичайний досвід. І цей досвід формує їх характер, який стане фундаментом у їх дорослому житті. Я не можу дозволити собі їх жаліти. Підтримати — так, обійняти — обов’язково. Але ні в якому разі не жаліти. Вони не мають відчути жалість, бо це їх розслабить, а зараз їм це протипоказано. Для них це буде ведмежа послуга. Вони мають відповідати високим стандартам світового балету. Від них вимагатимуть професійності, технічності, академізму. Можливо, хтось і пожаліє їх по-людськи… але не візьме на роботу. Або дасть мінімальну ставку в кордебалеті. Я ж їм бажаю реалізуватись у своїй професії, танцювати найкращі партії, тому вимоглива до них зараз, щоб потім їм було легше».

Її слова розкривають жорстку, але правдиву сторону професії: щоб танцювати найкращі партії, потрібно працювати на межі можливостей, і саме це формує сильних артистів. Цьогорічна прем’єра «Лісової пісні» стала тріумфом молодих виконавців та водночас доказом того, що за красою балету стоїть титанічна праця, дисципліна й характер.