ОПОРА презентувала аудит безпеки в 11 громадах для оцінки можливості проведення виборів

Як передає Укрінформ, про це ідеться у пресрелізі ОПОРИ.

Оприлюднення результатів відбулось 12 грудня в межах круглого столу «Оцінка безпекової ситуації у громадах: перший крок на шляху до безпечних післявоєнних виборів».

Зазначається, що для цього дослідження були обрані як великі, так і малі громади із різним рівнем викликів, зокрема звільнені, в зоні бойових дій, прикордонні та тилові.

Ідеться про громади у Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій, Херсонській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Миколаївській, Одеській, Полтавській та Житомирській областях.

Аудит безпеки є універсальним інструментом оцінки організаційної спроможності громад. Він дозволяє прозоро й об’єктивно визначити можливість відновлення демократичних процесів у післявоєнний період, зокрема встановити наявність умов для проведення виборів.

Оцінювання відбувається за 35 індикаторами у чотирьох блоках: базові передумови, фізична безпека, соціально-економічні чинники і стан демократичних процесів.

«На даний час законодавство забороняє проводити вибори та референдуми. Проте за умови припинення правового режиму воєнного стану оцінювання у сфері фізичної безпеки із позитивними показниками пройшли б 3 з 11 громад», - ідеться у дослідженні.

Ключовими проблемами в сфері фізичної безпеки є обстріли громад та брак укриттів біля приміщень виборчих комісій (ДВК) і нерозвинена система екстреного оповіщення.

За блоком «Соціально-економічний розвиток» аудит пройшли Олевська, Південнівська, Первомайська та Новомиколаївська громади.

Ключові проблеми для функціонування громад є забезпечення електропостачання та робота шкіл.

Ситуація з енергопостачанням значно погіршилася у жовтні-листопаді 2025 року внаслідок російських атак. Бар'єром для відновлення очного навчання є відсутність укриттів у школах.

За показниками «Демократичні процеси» позитивні оцінки отримали Кременчуцька й Південнівська громади.

Ключовою перешкодою стала заборона на проведення мирних зібрань (5 громад), руйнування виборчої інфраструктури (4 громади), обмежений потенціал набору членів дільничних виборчих комісій (5 громад).

Громади, розташовані в зоні бойових дій і на прикордонні з Росією (Нікопольська, Сновська, Краматорська, Великописарівська, Новомиколаївська, Херсонська) або звільнені у 2022 році (Ізюмська, Первомайська) демонструють найгірші результати за всіма тематичними розділами аудиту.

Найкращі результати загалом демонструють тилові громади: Олевська, Південнівська і Кременчуцька.

Із повним текстовим звітом аудиту по 11 громадах можна ознайомитись за посиланням.

Як наголосила голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, робота з розробки методології та пілотними дослідженнями триває вже кілька років і продовжиться у 2026-му також.

«Це немає жодного зв’язку з геополітичним контекстом станом на зараз. Це інтерес громадян чітко розуміти, де, як, в яких умовах можливе політичне перезавантаження. І далі ми будемо рухатися в складну тему, в якій формі має бути транзит влади від військових адміністрацій до повноцінного місцевого самоврядування після проведення повоєнних виборів», - зазначила Айвазовська.

Круглий стіл був організований Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування спільно з Громадянською мережею ОПОРА.

Ця подія профінансована в рамках програми міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський попросив депутатів підготувати законодавство про можливість виборів у воєнний час.

Президент США Дональд Трамп вважає, що настав «важливий час» для того, щоб Україна провела президентські вибори попри війну з Росією, що триває.

Водночас Європейська комісія не погоджується із позицією Трампа щодо виборів в Україні.

Фото: Громадянська мережа ОПОРА