Робот вивіз з поля бою: унікальна історія порятунку важкопораненого військового

Знімальна група ТСН стала свідками надскладної місії з порятунку важкопораненого військового на лінії бойового зіткнення — від планування операції у секретному приміщенні на Донеччині до її успішного завершення. Єдина надія на вивезення бійця, що перебував у критичному стані, була на наземний роботизований комплекс (НРК) «Мауль».

Про це йдеться у матеріалі кореспондентки ТСН Наталії Нагорної.

Ризик-планування: «Їдуть звідти, звідки ніхто не їздить»

Евакуаційний автомобіль не міг проїхати до позиції: «Раніше можна було за кілометр під’їхати до лінії бойового зіткнення. Зараз вже на 10 небезпечно», — пояснюють у 1-му окремому медичному батальйоні.

За пультом — пілот Богдан, який цього місяця вже мав шість місій. Він керує комплексом, не маючи повної інформації про маршрут:

«У нас є 300, за яким потрібно поїхати в точку, інформація до якої, обльотів, і всього в нас мінімально. Ми по маршруту не знаємо, де точно знаходяться міни», — розповів Богдан.

Командир батальйону Асан наголошує, що НРК їде повз ворога: «Може бути ворожі підрозділи піхотні, які можуть прорвати якісь моменти… Людина жде, її потрібно витягти, її по-любому потрібно витягти».

Операцію розпочали на світанку, чекаючи «перезмінки» російських дронів, аби «під’їхати максимально близько до пораненого, ну і забрати його».

Година сорок сім хвилин крізь темряву

О 3:46 ранку, коли пілот Богдан взяв пульт, розпочалася місія. Комплекс «Мауль», зроблений на базі квадроцикла, долав польові дороги, лісосмуги та бездоріжжя.

Більшість часу вся команда стежила за екраном. Командир Асан рахував подоланий шлях: «Скільки вже проїхав? 15 відсотків від маршруту загального».

Дорогою в один бік НРК подолав шлях за годину сорок сім хвилин без значних ушкоджень.

«Десь просто польова дорога стала трохи тяжкою для переїзду, але в цілому для нашого НРК вона посильна», — прокоментував командир.

Що розповів поранений

Коли «Мауль» прибув на місце, настав найнебезпечніший етап — завантаження на облавок. У небі бачили прольоти ворожих FPV-дронів: «Їх було видно. І, скоріш за все, вони просто нас не помітили. Слава Богу, пролетів», — розповів військовий.

Врятований боєць, із позивним «Урал», виявився Юрком. Він пробув на позиції 17 днів, п’ять із яких — з пораненнями.

Пізніше медики Ляля та Біолог розповіли про стійкість Юрка:

«Він сказав, що вивезіть мене куди хочете і як хочете, але найголовніше вивезіть мене звідси і в принципі більше нічого. Це в принципі найкращий пацієнт, що у нас був. Він все потерпів, все стиснувши зуби терпів, не жалувався», — передали медики його слова.

У шпиталі також стало відомо, що Юрко самотужки фіксував свою переламану ногу підручними засобами: «Для того, аби зафіксувати, відкрити перелом на своїй нозі, використав ніжки від стільчика і дерев’яшку, яку, ймовірно, просто знайшов поруч», — зазначила кореспондентка ТСН.

Через кілька годин, уже в лікарняній палаті, Юрко розповів про свої відчуття:

«Перші поранення було в п’ятницю з 4 до 5 години. Друге поранення було в неділю. Мені сказали, що зі мною роботи приїхали. Я не зрозумів, що вона таке. Їхати доволі непогано. А так доволі комфортно і можна. Коли вона приїхала, то я зрозумів, що це хороша техніка, що вона можна вивезти до людей.»

Медики оглянули Юрка. «Стан пацієнта розцінюється зараз як середнього ступеня важкості. Тут ми маємо задавнений перелом правої гомілки і лівого передпліччя. Також численні забої і садна,» — повідомили вони, запевнивши, що він точно житиме.

Своїм свідченням Юрко погодився поділитися, щоб на його прикладі всі побачили: наземні комплекси в умовах цієї війни можуть рятувати життя.

Армія РФ / © Associated Press Як розгладити одяг без праски / © unsplash.com Шейлін Вудлі / © Getty Images Імбирні пряники