/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F33%2F1ba7b863d8f8864845eaa0e68f47f678.jpg)
Українці у Польщі перестали відправляти гроші додому: причина
Українці в Польщі перестають надсилати гроші додому та купують власне житло.
Як передає "Хвиля", про це пише Мінфін, посилаючись на дані масштабного дослідження Національного банку Польщі (NBP).
Українці в Польщі досягли найвищого рівня фінансової незалежності та інтеграції в місцеву економіку за весь період після початку повномасштабного вторгнення. Переважна більшість наших співвітчизників у сусідній країні більше не потребують соціальних виплат чи благодійної допомоги – вони повністю забезпечують себе самостійно. При цьому фіксується зменшення обсягів грошових переказів на батьківщину.
Робота стала головним джерелом доходу
За результатами опитування, у якому взяли участь 4 тисячі респондентів в усіх регіонах Польщі, основним джерелом доходу для українців стала саме офіційна зайнятість.
Серед тих, хто приїхав до Польщі ще до війни, 92% живуть виключно на зарплату. Для біженців, які покинули Україну після 24 лютого 2022 року, цей показник становить 78%.
Дослідники відзначають зниження безробіття серед українців і перехід до більш стабільних форм зайнятості. Наші співвітчизники дедалі рідше погоджуються на низькокваліфіковану роботу, а темпи зростання їх зарплат відповідають загальним тенденціям польської економіки. Найвищі доходи зафіксовано в ІТ-секторі, будівництві та транспортній галузі — сферах, де традиційно домінують чоловіки.
Проблема втраченого потенціалу
Попри позитивну динаміку, є й тривожний момент: 36% біженців змушені працювати на посадах, що не відповідають їхньому рівню кваліфікації. Фахівці характеризують це явище як втрату людського капіталу.
"Коли значна частина українських біженців у Польщі продовжує працювати на позиціях нижче своєї кваліфікації, це означає величезні втрати людського капіталу — і для самих працівників, і для ринку праці. Адже йдеться про людей із реальним професійним досвідом, освітою та потенціалом, який не використовується повною мірою", — зазначив Томаш Богдевич, генеральний директор компанії Gremi Personal.
Житло та мова як показники інтеграції
Одним із ключових маркерів успішної адаптації стало вирішення житлового питання. У 2025 році 81% українців у Польщі забезпечують себе житлом самостійно: 72% орендують квартири або кімнати, ще 9% уже встигли придбати власну нерухомість.
У центрах колективного проживання залишаються переважно люди віком від 45 років, яким складніше адаптуватися до нових умов. Долається й мовний бар’єр: 63% опитаних заявили про хороше або вільне володіння польською мовою, і лише 4% зізналися, що зовсім її не знають.
Грошові перекази скорочуються
Національний банк Польщі фіксує тривожну для української економіки тенденцію: частота та обсяги грошових переказів в Україну зменшуються. Українці все більше інвестують у своє життя в Польщі, оскільки вартість життя там зростає, а короткострокових планів на повернення стає менше.
Залишитися в Польщі назавжди планують 51% довоєнних мігрантів і 24% воєнних біженців. При цьому понад половина біженців (56%) досі не визначилися зі своїм майбутнім — у них немає конкретних планів ані на повернення, ані на остаточну еміграцію.
Раніше повідомлялося, без якого документа закрита дорога до Польщі.