В ISW пояснили відмову Лаврова від перемир'я: на чому тепер наполягає РФ

Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров у публічних заявах фактично відкинув низку положень початкового мирного плану, який обговорюють США та партнери, зокрема ідею “замороження” лінії зіткнення та надання Україні надійних гарантій безпеки. Про це повідомляється у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

За оцінкою аналітиків, Лавров не прийняв пропозиції, які передбачали фіксацію поточної лінії зіткнення в Запорізькій і Херсонській областях, а також підходи щодо статусу Запорізької АЕС – з перезапуском станції під контролем МАГАТЕ, а не Росії. Окремо в ISW звернули увагу на відмову підтримати ідею “надійних гарантій безпеки” для Києва та підтвердження суверенітету України.

Також Лавров висловився проти підходу, за яким НАТО мало б лише припинити подальше розширення – натомість він, за даними ISW, наполягає на вимогах повернення Альянсу до параметрів, що існували до 1997 року. Серед інших пунктів, які, як зазначається у звіті, не підтримав російський міністр – можливість розміщення європейських винищувачів у Польщі, а також використання норм ЄС щодо захисту релігійних меншин як бази для українського законодавства в цій сфері.

В ISW нагадали, що Лавров фактично повернувся до ультиматумів, які Росія висувала США та НАТО в грудні 2021 року як “основу” гарантій безпеки для РФ. Зокрема, йдеться про вимогу припинити розгортання сил або систем озброєння у державах-членах НАТО, які приєдналися після 1997 року.

Аналітики також акцентували на посиланні Лаврова на конституцію РФ, у якій Крим, а також Донецька, Луганська, Запорізька та Херсонська області незаконно визначені як “суб’єкти РФ”. Цим, як вважають у ISW, Москва підкреслює тезу, що “Росія не може віддавати території, закріплені в її конституції”.

"Заяви Лаврова від 11 грудня свідчать про те, що Кремль не бажає прийняти початковий 28-пунктовий мирний план, а Росія натомість вимагатиме подальших змін, якщо Україна погодиться на нього", – йдеться у звіті ISW.

У звіті також зазначається, що високопосадовці Кремля, включно з Володимиром Путіним, протягом останніх тижнів подібним чином відхиляли ключові елементи 28-пунктового плану. Окремо аналітики звернули увагу на сигнали Москви щодо пункту про вибори в Україні через 100 днів після підписання угоди – у Кремлі, за оцінкою ISW, не демонструють готовності погоджуватися з таким підходом. Крім того, в ISW вказали, що й низка депутатів Держдуми РФ публічно давали зрозуміти – Москва не зацікавлена у підписанні будь-яких мирних домовленостей у запропонованому форматі.

Нагадаємо, первинний рамковий документ складався з 28 пунктів і викликав критику в Україні та серед європейських партнерів. Після обговорень української та американської делегацій у документ внесли зміни, а сам план, за даними видання, скоротили до 20 пунктів, щоб наблизити його до прийнятних для Києва пропозицій.

Остаточно узгодженого тексту та підписаних домовленостей наразі немає. За оцінками аналітиків, сторони продовжують обговорення, але публічні заяви Москви свідчать, що Кремль не йде на поступки й намагається змінювати умови на свою користь.