Знайдена гігантська акула, яка тримала океан у страху ще до мегалодона: якою вона була

Океан покриває більшу частину поверхні нашої планети і є домом для неймовірної кількості видів. Деякі з них процвітають досі, але інші, на жаль, давно вимерли. У недавньому дослідженні вчені виявили скам'янілі рештки одного з таких видів: скам'янілі хребці гігантської акули, яка тримала в страху океан ще за 15 мільйонів років до появи мегалодона, пише Independent.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Виявилося, що в крейдяному періоді у водах біля берегів сучасної північної Австралії мешкала жахлива акула, яка полювала на китів, великих білих акул і навіть на мегалодона розміром з автобус. За словами вчених, хребці гіганта були знайдені на узбережжі недалеко від Дарвіна. Команда вивчила скам'янілості та ідентифікувала цю величезну істоту як найранішого відомого мегахижака із сучасної лінії акул.

Вважається, що мегахижак жив на 15 мільйонів років раніше, ніж будь-які раніше виявлені величезні акули. Вчені також вважають, що цей стародавній предок сучасної 6-метрової великої білої акули, як вважають, досягав близько 8 метрів у довжину.

За словами співавтора дослідження, старшого куратора палеобіології у Шведському музеї природничої історії Бенджаміна Кіра, кардабіодонтіди — стародавні, мегахижі акули, поширені в пізньому крейдяному періоді, близько 100 мільйонів років тому. Однак нове відкриття насправді відсуває часові рамки виявлення справді величезних акул.

Зазначимо, що історія акул налічує 400 мільйонів років, але ламноподібні, предки сучасних великих білих акул, з'являються в палеонтологічному літописі вже 135 мільйонів років тому. На той час, як вважали вчені, вони були крихітними й досягали в довжину не більше одного метра. Тому відкриття того, що ламноподібні вже стали гігантськими до 115 мільйонів років тому, стало несподіваним для дослідників.

Учені зазначають, що хребці були виявлені на узбережжі недалеко від Дарвіна на крайній півночі Австралії, на дні стародавнього океану, що простягався від Гондвани (сучасної Австралії) до Лавразії (нині Європа). Цей регіон багатий викопними свідченнями доісторичного морського життя, серед виявлених істот — довгошиї плезіозаври та іхтіозаври.

Загалом було виявлено п'ять хребців завдовжки близько 12 сантиметрів. Зазначимо, що при вивченні акул хребці є справжньою знахідкою для палеонтологів. Річ у тім, що скелети акул складаються з хряща, а не кісток. Саме тому здебільшого вченим вдається знайти лише зуби древніх акул.

Вчені використовували математичні формули для оцінки розмірів вимерлих акул, таких як мегалодон, масивний хижак, що з'явився пізніше і, можливо, досягав 17 метрів у довжину. За словами вчених, їм знадобилися роки для тестування різних способів оцінки розмірів дарвінівських кардабіодонтидів, а також дані рибальства, комп'ютерна томографія і математичні моделі. У результаті команді вдалося отримати ймовірне зображення розмірів і форми хижака.

Автори вважають, що гігантська акула мала вигляд як сучасна гігантська акула.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вчені вважають, що вимерлі мегалодони плавали дуже повільно.

Раніше Фокус писав про те, що вчені нарешті з'ясували, чим насправді харчувався гігантський мегалодон.