Перемога, яку ми не використали: чому Конотоп не врятував Україну

У XVII столітті Україна була за крок від європейського шляху. Гадяцький договір і перемога під Конотопом могли назавжди змінити вплив Москви на регіон.

Про що ви дізнаєтесь:

У середині XVII століття, в добу Руїни, Гетьманщина опинилася на геополітичному перехресті між Європою та Московією. Після смерті Богдана Хмельницького гетьманом став Іван Виговський, який обрав для України європейський шлях розвитку. Саме за його правління були укладені Гадяцький договір 1658 року та здобута перемога у битві під Конотопом 1659 року — події, які могли назавжди змінити баланс сил у Східній Європі та відсунути Москву від впливу на українські землі. Главред розповість більш детально.

Україна після смерті Богдана Хмельницького: початок Руїни

Після смерті Богдана Хмельницького у 1657 році Гетьманщина увійшла в період глибокої політичної кризи. Держава була ослаблена внутрішніми протиріччями, а Московське царство, спираючись на рішення Переяславської ради 1654 року, дедалі активніше втручалося у внутрішні справи України. Москва розглядала Гетьманщину не як союзника, а як територію для поступового поглинання.

Іван Виговський, який раніше обіймав посаду генерального писаря, швидко усвідомив небезпеку московської "протекції" та почав шукати альтернативу на Заході.

Відео про те, як Іван Виговський майже створив світ без Росії, можна переглянути тут:

Гадяцький договір 1658 року як європейський вибір України

Кульмінацією цього курсу стало підписання Гадяцького договору 16 вересня 1658 року. Цей документ передбачав створення Республіки Трьох Народів — федерації Польщі, Литви та України у формі Великого князівства Руського. Україна отримувала широку автономію, власні органи влади, скарб, судову систему та козацьке військо чисельністю до 30 тисяч осіб.

Особливо важливими були положення договору щодо рівноправності православної церкви з католицькою та розвитку освіти. Гетьман отримував право засновувати академії й колегіуми, що відкривало перспективи для формування повноцінної європейської освітньої системи в Україні. У первісній редакції договору також ішлося про ліквідацію Берестейської унії, хоча згодом цей пункт було вилучено польським Сеймом.

Гадяцький договір став прямим викликом імперській політиці Москви та символом євроінтеграційного вибору України ще у XVII столітті.

Московсько-українська війна 1658–1659 років

Реакція Московського царства була жорсткою. Цар Олексій Михайлович розпочав повномасштабну війну проти Гетьманщини. Навесні 1659 року на українські землі вторглася велика московська армія під командуванням князя Олексія Трубецького, чисельність якої, за різними джерелами, сягала 100–150 тисяч вояків.

Московські війська взяли в облогу місто Конотоп. Іван Виговський зібрав козацькі полки та залучив союзні кримськотатарські й польські загони, готуючись до вирішальної битви.

Битва під Конотопом 1659 року і поразка Московії

У липні 1659 року відбулася битва під Конотопом — одна з наймасштабніших перемог українського війська над Московією. Завдяки вдалому стратегічному маневру козацькі сили разом із союзниками заманили московську кінноту в пастку біля річки Соснівки. Внаслідок цього елітні частини московського війська були практично знищені, а загальні втрати Москви сягнули десятків тисяч загиблих.

Поразка під Конотопом стала серйозним ударом по військовій могутності Московського царства та викликала паніку в самій Москві. Цар був змушений готуватися до оборони столиці, а активне військове втручання в українські справи тимчасово припинилося.

Чому Іван Виговський програв, попри перемогу під Конотопом

Попри військовий успіх, політичний проєкт Виговського зазнав краху. В Україні загострилася внутрішня боротьба між прихильниками європейського курсу та промосковською старшиною, особливо на Лівобережжі. Москва активно підтримувала опозицію, розпалюючи громадянський конфлікт.

Додатковим ударом стало те, що польський Сейм, ратифікуючи Гадяцький договір, суттєво обмежив його початкові положення. Це підірвало довіру до угоди серед козацтва та української шляхти. Ситуацію ускладнив і відхід кримських татар після Конотопської битви, що позбавило Виговського важливої військової підтримки.

Зречення Виговського і наслідки для України

У жовтні 1659 року Іван Виговський був змушений зректися гетьманської булави. Його відставка ознаменувала початок нового етапу Руїни. Наступні гетьмани не змогли відновити єдність держави, що зрештою призвело до розколу України та закріплення Московії на Лівобережжі.

Події навколо Гадяцького договору та битви під Конотопом залишаються одним із найяскравіших прикладів того, як близькою була Україна до альтернативного — європейського — шляху розвитку.

Вас може зацікавити: