Культурний бюджет-2026: на що підуть +45% фінансування

Днями стали відомі перші деталі державного фінансування культурної сфери на наступний рік (на неї витратять на 45% більше, ніж цьогоріч). Ключовим пріоритетом Міністерство культури називає зміцнення ідентичності, видатки на оплату праці фахівців закладів культурної освіти зростуть в 1,4 раза, на вироблення культурного контенту залучать додаткові 4 млрд грн, а на Український інститут національної пам’яті дадуть у 13,4 раза більше коштів (26 млн грн).

«Детектор медіа» проаналізував, як держава наступного року профінансує ці й інші ключові напрямки, про що свідчать ці пріоритети та як культурна сфера примудряється існувати у багаторічному режимі виживання.

Кінець року традиційно є періодом бюджетного планування в усіх ключових сферах, а також загального планування та прийняття державного бюджету — головного фінансового документа країни, за яким Україна має прожити наступний рік. Наприкінці четвертого року повномасштабної війни питання державного фінансування усіх без винятку сфер стоїть максимально гостро, тож увага до бюджетного процесу з боку як багатьох професійних спільнот, так і суспільства загалом, є дуже пильною.

Кілька днів тому Верховна Рада ухвалила Закон «Про Державний бюджет на 2026 рік». Того ж дня міністерка культури, віцепрем’єрка з гуманітарної політики Тетяна Бережна у своїх соцмережах повідомила, що держава запланувала на наступний рік збільшити фінансування культурної сфери на 45%. Загальний культурний бюджет України на 2026 рік має скласти 16,145 млрд грн. «У 2026 році держава закладає +45% на культуру у 2026 та посилення проєктів національної ідентичності», — написала у своєму дописі Тетяна Бережна.

Наразі вже відомі перші більш детальні цифри культурного бюджету-2026. На що ж підуть ці понад 16 млрд грн? І якими є актуальні пріоритети держави у сфері культури? Спробуємо проаналізувати, а заразом подивитися на динаміку порівняно з торішнім фінансуванням цих же напрямків.

Хороша новина полягає щонайменше в тому, що, як пише Тетяна Бережна, «Міністерство культури показує позитивну динаміку по всіх бюджетних програмах». При поточному рівні державного фінансування культури радіти, здавалося б, особливо нема чому, проте принаймні можемо зафіксувати, що дискусії штибу «театри або набої» лишилися в минулому.

За офіційними даними Міністерства культури, заплановані на 2026 рік видатки в культурі зростають на 45%, або на 4 820,2 млн грн в абсолютних значеннях порівняно з поточним роком.

Якщо подивитися на числа, стає зрозуміло, що наступного року зокрема трохи зросте державне фінансування на оплату праці фахівців культурної сфери, що багато років поспіль залишається принизливо низьким. На цей напрямок у 2026 році держава спрямує майже 2 млрд грн (точніше 1, 995 млрд грн), що на 191,5 млн — тобто на 10% більше, ніж цьогоріч. На жаль, ці видатки не покриють навіть річної інфляції, тож про реальне зростання оплати праці у сфері говорити не доводиться.

Також бачимо, що держава врешті вирішила приділити трохи уваги сфері культурної освіти. Найбільше підвищення заробітної плати наступного року заплановане саме там — аж на 40%, що становить +278,8 млн грн у абсолютних значеннях. Якщо додати до цього перші реальні кроки Міністерства культури в оновленні керівних кадрів мистецьких навчальних закладів, то можна обережно сподіватися, що ця увага до культурної освіти з боку управлінця сфери й надалі буде послідовною та системною.

По закладах культури ситуація наступна: національні театри у 2026 році отримають від держави 106,5 млн грн (це +8,5% зростання порівняно з поточним роком), національні художні колективи, концертні й циркові організації — 67,5 млн грн (+8,5%), заклади загальної середньої та позашкільної освіти — 32,9 млн грн (+10%), національні музеї, бібліотеки та культурно-просвітницькі центри — 83,3 млн грн (+7,2%), національні й державні заповідники — 52,1 млн грн (+6,8%).

Особливо тривожно тут виглядають показники фінансування національних музеїв і заповідників — і навіть не через мізерний приріст бюджету, що вдвічі, а то і втричі менший за річну інфляцію, а те, що сфера культурної спадщини нині перебуває перед величезною загрозою та відчайдушно потребує державної підтримки. Втім, підтримувати її в найближчі роки Міністерство культури очевидно планує не з бюджету, а через нову інституцію — Український фонд культурної спадщини — що є міжнародним проєктом із хедофісом у Брюсселі та міжнародним донорським фінансуванням. Зокрема з того ж допису Тетяни Бережної стало відомо, що наразі до бюджету Українського фонду культурної спадщини вже залучено 4 млн євро.

Разом із тим ситуація, коли держава роками не може знайти кошти навіть не на розвиток — на порятунок — власної культурної спадщини, проте щороку збільшує фінансування на телемарафон «Єдині новини», свідчить про реальні пріоритети керівництва держави краще за будь-які меседжі з пресрелізів.

Якщо говорити про фінансування ключових культурних інституцій на наступний рік, то бюджет Українського культурного фонду складе 338,2 млн грн на гранти плюс ще 5 млн грн на стипендії. Обсяг коштів на гранти зростає у 1,8 раза (тобто на 154,9 млн грн). Для Українського інституту книги додатково передбачено 6,3 млн грн на підтримку книговидання і промоцію української літератури у світі. А фінансування Українського інституту національної пам’яті зросте аж у 13,4 раза — проте в реальних значеннях складе всього 26 млн грн. Це, м’яко кажучи, дуже скромний рівень фінансової підтримки для інституції, на яку держава покладає стільки задач, заразом наголошуючи за кожної нагоди на важливості пам’яті та знання власної історії як складових ідентичності та soft power.

Про рівень фінансування ще однієї ключової культурної інституції — Державного агентства з питань кіно — в офіційній інформації Міністерства культури даних немає.

Проте, окрім «офіційних» понад 16 млрд грн українська культура наступного року отримає ще 4 млрд грн — їх спрямують на державну програму «1000 годин українського контенту», яку особисто курує Володимир Зеленський. «Це стратегічна ініціатива, покликана збільшити кількість українського контенту, зміцнити українську ідентичність, посилити захист від ворожих наративів, створити альтернативу російському культурному впливу, а також підтримати розвиток української кіноіндустрії», — так описує проєкт Тетяна Бережна.

Про саме програму наразі відомо небагато (нині триває робота над технічною частиною її реалізації). Проте основне, що треба розуміти:

а) цим проєктом офіційно керує Міністерство культури, проте Офіс президента активно залучений у процес його розробки та запуску;

б) гроші на програму будуть взяті з держбюджету, проте це не кошти платників податків, а частина міжнародної макрофінансової допомоги;

в) функцію відбору контенту та розподілу коштів покладуть на профільні інституції, серед яких Український культурний фонд, Український інститут книги та Держкіно.

Остаточної деталізації бюджету культурної сфери на наступний рік наразі ще немає, проте вже відомі показники свідчать, що 2026 рік культура знову проживе з бюджетом виживання. Звісно, однією з ключових причин цього є повномасштабна війна, четвертий рік якої наразі добігає кінця. Проте заразом це відчувається як послання з боку держави сфері: «ми даємо, скільки можемо — далі давайте раду самі».

І якщо культурній освіті, до якої десятиліттями не доходили руки, держава врешті поволі починає приділяти увагу, то, приміром, сфера захисту культурної спадщини наразі може розраховувати фактично лише на підтримку міжнародних донорів, таких як UNESCO, фонд Aliph тощо.

«Культура важлива. Вона є частиною української ідентичності, окремим економічним гравцем, а також одним з елементів національної безпеки», — пише у своєму дописі Тетяна Бережна. Ніби переконуючи всіх (а заразом і себе), що державі вийде однією рукою і далі фінансувати культуру за залишковим принципом (чого не змінюють навіть +45% до бюджету сфери на 2026 рік), а іншою — весь час спиратися на неї й у міжнародній адвокації України, й у зшиванні суспільства. Але так не працює. І весь час не додаючи власній культурі, ми ризикуємо одного дня більше не мати, на що спертися.

P.S. Під час представлення оновленого керівного складу Міністерства культури, Тетяна Бережна заявила, що наступного року Мінкульт буде розвивати чотири ключових напряма: розвиток культурних та креативних інституцій; збереження та відновлення спадщини; підтримка людського потенціалу через культуру та міжнародна співпраця та культурна дипломатія. Кожен з напрямів має свій набір проєктів.