Рецензія на серіал “Людина проти немовляти” / Man Vs Baby

11 грудня на платформі Netflix розгорнулися неабиякі різдвяні клопоти у комедії “Людина проти немовляти” — формально продовженні мінісеріалу “Людина проти бджоли” (2022), у якому Ровен Аткінсон вступив у конфронтацію з нестерпною комахою. Цього разу легендарному містеру Біну буде знову несолодко — йому належить дати раду непосидючому малюку.

“Людина проти немовляти” / Man Vs Baby

Жанр різдвяна комедія
Творці: Ровен Аткінсон, Вільям Девіс
У ролях: Ровен Аткінсон, Сюзанна Філдінг, Стів Едж, Суніл Патель, Роберт Батерст, Еллі Вайт, Ангус Імрі, Сунетра Саркер, Алана Блур, Клоді Блейклі
Прем’єра Netflix
Рік випуску 2025
Сайт IMDb

Тревор Бінглі працює завгоспом у сільській школі та планує провести Різдво разом з колишньою дружиною Джесс та вже дорослою донькою Медді. Однак цим планам не судилося здійснитися, адже Джесс відгукується на пропозицію свого нинішнього бойфренда вирушити на Барбадос. До того ж цей нахаба пообіцяв оплатити навчання Медді, в той час як Бінглі животіє у бідності без найменших перспектив змінити ситуацію на краще.

Але, о різдвяне диво, стражденному надходить вельми вигідна пропозиція від компанії домонагляду, де Тревор досі зареєстрований як робоча одиниця. Там змінилося керівництво і, схоже, ніхто не в курсі про ту катастрофу, яка відбулася з невдачливим працівником минулого разу, коли він влаштував погром через бджолу.

Нині ж йому необхідно доглядати за пентхаусом непристойно заможної пари в самісінькому центрі Лондона. Та ця, на перший погляд, проста робота стає для Бінглі черговим кошмаром, адже йому доведеться ще й опікуватися немовлям-Ісусом з різдвяної шкільної вистави, котрого ніхто з батьків так і не забрав.

Як і у випадку з “Людиною проти бджоли” слід констатувати, що формальний другий сезон шоу — це типовий Аткінсон. Нехай із застереженнями, але досі в хорошому сенсі. Звісно, 70-річний актор очікувано не дає тієї енергійної фізичної комедії, що була присутня за часів “Містера Біна” або принаймні “Джонні Інгліша” — тутешній виступ досить спокійний, стриманий і абсолютно точно можна сказати, що виконаний на досвіді. Але і цього цілком достатньо, щоб приємно провести час біля екрана.

От і цього разу ми стикаємося саме з таким гумором: позамежна кількість абсурдно-кумедних ситуацій, боротьба з вітряками, продиктована загальною недолугістю та водночас героїчною винахідливістю героя, плюс звичні вибрики та гримаси. Звідси і виринає очевидна передбачуваність та наївність місцевого комізму. Але в цьому ж і його магія — ви точно знаєте, чого чекати від містера Аткінсона.

Останньому точно не звикати до ситуацій, в яких він опиняється, і тут навіть не обов’язково згадувати Біна. Різдвяно-святкового коміка згадуємо в ефектному камео з “Реального кохання” (2003). Заклопотаного приготуванням вечері — у дотепній післятитровій сцені під “У печері гірського короля” Едварда Гріга у “Джонні Інгліші: Перезавантаження” (2011). Такого, що бавиться з собакою (причому людським серцем, а не черевиком — оцініть, що називається, сміливість гумору тоді і зараз), чи дуркує з немовлям — у “Щурячих перегонах” (2001). Тож коли ми кажемо, що Аткінсон виступає на досвіді, це в прямому сенсі так і є.

Попри те, що комедійний складник серіалу ґрунтується на вищевказаних наївності та передбачуваності, в першу чергу ця історія про добро. Тобто про те, чого нашому світу зараз ой як не вистачає. А як інакше, якщо “Людина проти немовляти” — стовідсотково про різдвяний контент. Усе тут кричить про затишну, максимально безпечну святкову атмосферу (а це вже те, чого вкрай не вистачає усім нам, українцям), про передсвяткові закупи чи просто якусь приємну метушню. Зрештою, це про теплі сімейні зустрічі.

Наприклад, дивує воістину суперменська стійкість маля до холоду. Як і його крінжова неприродність у тих епізодах, що вимагали використання CGI; тут доречно згадати про сцену з малюками у “Флеші” (2023), якщо ми чомусь заговорили про дісішну супергероїку.

А про кінцівку, що передбачає тріумфальне єднання абсолютно чужих людей, годі й згадувати. Але чи варто сильно зважати на такі прикрощі у різдвяній комедії з Ровеном Аткінсоном — на це питання кожен глядач має дати відповідь самостійно.

В усьому іншому це досить приємна невибаглива розвага, спрямована підсилити ваш святковий настрій. В “Людині проти бджоли” Тревор Бінглі часом нагадував Кевіна Маккалістера, який постарів. У “Людині проти немовля”, як і в “Сам удома” (1990), теж усе крутиться на тлі святкової атмосфери. Проте в якийсь момент багатостраждальний герой змушує згадати вже не про малого шибеника з класики різдвяної комедії, а про славнозвісних дослідників калу Саломона Самсоновича та Африкана Свиридовича.

Комфортний хронометраж у вигляді 4 епізодів тривалістю у 25 хвилин (виключення становить хіба трохи довший фінальний) дозволяє говорити про максимальне розслаблення біля екрана без затягнутості, в той час як наявні недоліки не встигають надокучити. Та й Аткінсон все ще перебуває у непоганій комедійній формі: кожен прикрий провал його персонажа ризикує обернутися крихітним гумористичним тріумфом для цієї вкрай простої, але теплої історії.