Безпека України опинилася в руках Путіна: Politico оцінило ситуацію

Гарантії безпеки України опинилися в руках російського диктатора Володимира Путіна.

Як передає "Хвиля", про це пише Politico.

Аналітики стверджують: американські гарантії безпеки – це єдиний реальний шлях до миру для України. Однак справжня влада над ситуацією залишається у Росії, незалежно від того, наскільки сильними виглядають ці гарантії.

Європа не здатна захистити Україну без США

На початку 2025 року стався серйозний дипломатичний конфлікт між президентом України Володимиром Зеленським та американським керівництвом – Дональдом Трампом і віцепрезидентом Джей Ді Венсом. Відтоді відносини між Вашингтоном і Києвом постійно коливаються.

У відповідь європейські лідери активізували зусилля. У березні прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент Франції Еммануель Макрон оголосили про створення коаліції з 34 країн для забезпечення майбутнього суверенітету України. У вересні Макрон повідомив, що 26 держав готові розмістити свої війська в Україні після припинення вогню.

Однак експерти категоричні: без американських гарантій безпеки всі ці зусилля марні. Європа навіть не зможе розгорнути свої багатонаціональні сили без логістичної підтримки США. На кінець 2025 року питання американських зобов’язань залишається ключовим фактором у спробах завершити війну.

Тінь Будапештського меморандуму

Колективна пам’ять України про провал Будапештського меморандуму 1994 року – коли США, Росія та Велика Британія надали гарантії безпеки в обмін на відмову від ядерної зброї – накладає тяжкий відбиток на нинішні переговори.

На що готовий Зеленський

За інформацією експертів, український президент може відмовитися від прагнення вступити до НАТО – хоча минулого року на саміті Альянсу це називали "неповоротним" рішенням – в обмін на надійні гарантії безпеки.

США запропонували Україні гарантії "платинового стандарту", але з застереженням: "вони не будуть на столі вічно". Це фактично підштовхує Зеленського прийняти пропозицію якнайшвидше.

Томагавки – не панацея

Існують надії, що гарантії включатимуть постачання крилатих ракет Tomahawk з дальністю 1000 кілометрів. За всю історію лише чотири американських союзники отримували такі ракети. Вони дозволили б Україні уражати політичні та військові центри Росії, що теоретично стримало б Кремль від відновлення воєнних дій.

Однак експерти застерігають: хоча ця зброя ускладнить розрахунки Путіна, вона не є "чарівною кулею" і не гарантує безпеку.

Юридичний аспект питання

Зеленський обґрунтовано сподівається, що на відміну від Будапештського меморандуму, який був виконавчим договором, нові зобов’язання будуть юридично обов’язковими. Для цього потрібна ратифікація Палатою представників і Сенатом США – обидві палати в цілому підтримують Україну – і затвердження президентом.

Така формальна ратифікація поставила б українські гарантії на один рівень із двосторонніми договорами США з Японією та Південною Кореєю.

Альтернативні варіанти, такі як президентський указ (використовувався для Паризької кліматичної угоди та ядерної угоди з Іраном), є необов’язковими політичними зобов’язаннями. Це означає, що майбутній президент не буде ними пов’язаний.

Стаття 5 під питанням

Зеленський заявляв, що гарантії безпеки "відповідають статті 5" – основному принципу колективної оборони НАТО. Однак це зобов’язання виявляється крихким.

Влітку 2025 року, летячи на саміт НАТО в Гаазі, Трамп зазначив: "Існує безліч тлумачень статті 5". І він був правий. Стаття 5 відкрита для інтерпретацій – її свідомо сформулювали таким чином у 1949 році, щоб США не втягнулися автоматично в третю велику війну на європейському континенті.

НАТО – це набагато більше, ніж просто стаття 5. Альянс, створений на руїнах Другої світової війни, також базується на економічному співробітництві (стаття 2) та індивідуальній і колективній здатності протистояти збройному нападу (стаття 3).

Однак якби статтю 5 можна було легко повторити, подібні за силою союзи виникали б по всьому світу. Насправді ж взаємні гарантії безпеки, підкріплені реальною військовою силою, є рідкістю.

Чи вступлять США у війну

Залишається питання: чи дійсно США пропонують гарантію, яка змусила б їх безпосередньо втрутитися в Україну? Особливо враховуючи, що Вашингтон надавав обмежену підтримку з 2014 року, послідовно блокував шлях України до НАТО з 2022-го та вважав пріоритетом уникнути прямої участі у війні.

Останнє слово за Путіним

Існує військова максима: "у ворога теж є право голосу". Оскільки двосторонні переговори між США та Росією тривають паралельно з європейськими та українськими, позиція Путіна має значення – подобається це комусь чи ні.

Росія хоче значно масштабнішої угоди зі США щодо європейської безпеки. Це вона чітко продемонструвала своїм початковим мирним планом з 28 пунктів. Путін досі відмовляється поступатися своїми максималістськими вимогами, і невідомо, на що Росія погодиться.

Висновок експертів

Зрештою, незалежно від того, наскільки сильними вважає американські гарантії Зеленський, їхня довговічність може залежати від того, як їх інтерпретує Путін. Справжня влада над долею України залишається в руках російського президента – і це найбільша загроза для майбутнього країни.

Раніше ми писали, що Умеров і Уіткофф підвели підсумки триденних переговорів у Флориді.