Українці не вірять в перемовини, одесити «без світла» демонструють стійкість, «Євросолідарність» посилено критикує владу. Зведення з інформаційної війни за 13-19 грудня 2025 р

ГО CAT-UA дослідила новини та емоції щодо війни, які панували в українських соцмережах протягом минулого тижня, 13-19 грудня 2025 р. Індекс настроїв соцмереж трохи опустився до мінус 17 (був мінус 14 пунктів). А саме: хороші новини склали 26%, погані – 43%, неоднозначні – 31%.

Значною є критика влади, обстріли Одеси та проблеми з інфраструктурою, наприкінці тижня українську спільноту дещо тішить наближення свят, разом із надіями на гроші від партнерів та новими успіхами СОУ. Експерти приглядаються до планів Кремля, зокрема активізації у Придністров’ї.

Хороші новини – прорив ЗСУ під Лиманом, діпстрайки («В. Горчаков», Бельбек, Афіпський НПЗ, нафтобаза в Урюпінську, потяг з ПММ, інші цілі на ТОТ і в РФ), саміт ЄС, День військової контррозвідки, допомога СОУ, історії бійців, нові пакети військової допомоги на 2026, ліквідація труби в Куп’янську, великі втрати росіян, занепад їхньої економіки.

Погані новини – обстріли, ураження інфраструктури та загибель цивільних, В. Путін наполягає на українських виборах, росіяни на картах малюють чотири області України як свої, загибель екіпажу Мі-24, наступ РФ, погрози РФ і Білорусі. Критика влади (корупція і Держбюджет), сварки (фронт-тил, ТЦК), США тиснуть на В. Зеленського, втрата населених пунктів , бажання капітуляції України (посол РФ у Британії).

Неоднозначні – переговори російської та американської делегацій, Росія приховує дані про свою економіку, прохання про збори, робота ППО, дискусії про мобілізацію жінок та стигматизацію ухилянтів.

Рішення ЄС про 90 млрд сприймається як вистраждана перемога. Помітне радісне поширення новини про нову допомогу від ЄС із прицілом на російські репарації, оптимізму додали заяви світових лідерів про підтримку України. Ще напередодні рішення клікбейтні заголовки твердили про «битву за 300 млрд для України» і «конституційну репараційну ніч у Брюсселі», формуючи враження, що поточні події є доленосними для майбутнього України. В. Зеленський лякав перспективою зупинки українського ОПК в разі втрати грошей, до останнього трималася надія на виділення саме заморожених російських активів (попри опір окремих держав, зокрема Бельгії).

Далекобійні удари – стабільний чинник оптимізму. На новини в цій темі значною мірою реагують спільноти, також поширюють чоловіки. Чимало ажіотажу викликали пожежі на нафтобазі в Урюпінську та на Афіпському НПЗ.

Меншою мірою - інші ураження (як-от ціла серія атак ССО на ТОТ, включаючи потяг з ППМ, станцію РЕБ та центр підготовки операторів FPV). Хвиля позитиву була й через удари по Саратову: поширювали відео і фото з моментів удару. У пророс. сегменті була велика хвиля тривоги, що «БПЛА атакуют Крым», а от про наслідки не говорили. Пізніше додалася радість від ураження танкера в Ростові-на-Дону, аеродрому Бельбек (знищені МіГ-31, ЗРК та РЛС), цю радість розділяли нарівні з чоловіками й жінки. Окрема хвиля радості – через атаку на танкер тіньового флоту Росії в Середземному морі.

Захоплюються зухвалістю операції. Поширюють і люди, і новинні сторінки.

«Варшавянка»: окрема чимала радість. Тема знищення підводного човна в російському порту сильно резонує аж на наступну добу після події, крізь призму реакцій з боку Z-воєнкорів («в шоке!»), а також внутрішніх експертних обговорень (напр., з І. Тимочком, Р. Світаном) і спостережень OSINT-аналітиків. Російські автори знов міркують про морську блокаду України, але цитують і думки про те, що навіть відрізання її від Чорного моря не зупинить удари по танкерах (цитують, щоправда, ліберальну «Независимую газету»).

Берлінська зустріч із Ф. Мерцем помітно потішила. Позиція Німеччини щодо України активно обговорюється новинними акаунтами, є фреймінг радості і сподівань. Окремо пишуть про виділення допомоги Україні, про те, що Німеччина розширює співпрацю з нею, запускає спільне виробництво дронів.

Українці святкують Куп’янськ, хоч і з обмовками. В українських соцмережах продовжують обговорювати успіх під Куп’янськом, але активізується й критика влади – за нібито піар окремих осіб на спільних досягненнях. Тим часом тримається тривога через ситуацію в Покровську, поширюють аналітику про те, що планує Путін на фронті далі. У російській частині увага перейшла до Гуляйполя: там, мовляв, наступ потужний. Що ж до Куп’янська, то відчутні прагнення «забалакати» незручну тему – успішну зачистку околиць та оточення росіян.

Зростає тема святкової незламності. Помітно чимало апелювань до українських традицій з прив’язкою до нинішньої війни – зокрема, до Дідуха, з нагадуваннями, що він раніше стояв у хатах наших пращурів замість ялинки, і це символ одвічної незламності.

Ще один поширений у темі плину життя контент – стійкість українських міст під час блекаутів (Київ, Одеса тощо), звертають увагу на роботу критичних об’єктів навіть у найскладніших умовах (зокрема, банків). У передсвятковій комунікації зростає гордість за українців, які, попри дуже складні часи, не здаються: «в темній Одесі співають Щедрика», на фоні руїн заводу несуть ялинки, проводять шкільні святкові ярмарки на допомогу ЗСУ.

Переговори – українці зовсім не сподіваються, комунікація В. Зеленського про це не сприймається всерйоз, а от росіяни нетерпляче чекають. Помітне поширення аналітики щодо мирних переговорів, найчастіше – з висновком про глухий кут і впертість ворога, підтверджують це, приміром, заявою посла РФ у Лондоні про згоду тільки на капітуляцію України або словами Д. Пєскова про відмову давати Україні перепочинок через «різдвяне перемир’я». За іншою версією, договір буде підписаний, і тоді Україна «отримає нову більшу війну за три роки».

Оптимістична комунікація Зеленського на цю тему помітна лише в новинних акаунтах, за самим перебігом перемовин із західними державами стежили нейтрально, без відчутних наголосів на результативності. Проте потім насміхалися з наївних американських переговорників, хоч і з незначною надією, що після відмови РФ санкції таки посиляться.

А от у проросійській частині – багато надії на дуже швидке підписання договору, їхні експерти звинувачують Україну в небажанні миру з територіальними поступками й ігноруванні інтересів народу, що жебракує і помирає на фронті. Є просування ідеї Росгвардії в якості миротворців у демілітаризованій зоні на Донбасі. Підкреслюють, що США не відступлять від умов, які вигідні Росії, і вимагатимуть підписати саме їх, бо навіть уже не вважають Москву загрозою у новій Стратегії нацбезпеки.

Дуже потужна хвиля активності «Європейської солідарності». На початку тижня потужним драйвером критики влади був Р. Червінський, який давав регулярні інтерв’ю (Я. Соколовій, В. Лазур), підсвічуючи різні теми: і «Міндічгейт», і ігнорування попереджень перед вторгненням (нібито В. Зеленський розсміявся у відповідь на заяви Дж. Бернса), і про постать А. Єрмака – аж до визнання його російським агентом. Акаунти «ЄС» загалом і прихильні користувачі активно поширюють дописи щодо держбюджету, називають його «ганебним» через фінансування телемарафону, кешбеку й інших невійськових потреб. Помітні різкі емоційні маркери («Кабміндіч», «потужник»). Під кінець тижня активність акаунтів «Євросолідарності» і її прихильників виростає в рази, апелюючи до багатьох тем.

Перспектива виборів: партнери задоволені, опозиція не дуже. Опозиційні канали критикують комунікацію В. Зеленського щодо планів провести вибори: обіцянка визнається нікчемною, адже наразі можливостей для цього немає, і всі це розуміють. А от американська сторона ідею хвалить, обіцяє гарантії.

Зросла тривога щодо планів Росії на новий напад, але під контролем офіційних спікерів. Новинні пабліки і групи дуже активно поширюють заяви Зеленського про те, що Росія готується не до миру, а до ще одного воєнного року. Групи, що стежать за війною, додають до цього заяви О. Сирського, що РФ готує нову групу наступу, що також поширюється з тривогою. Те саме стосується й новин про підготовку Європи до війни.

Потужна тривога – через відрізану Одещину. Обговорюється ситуація на Одещині, частина якої через російські атаки була відрізана від сполучення, а частина людей лишалася без світла. Посилення атак на Одещину аналізують з тривогою, є панічні заяви, що Росія може зовсім знищити регіон.

Пряма лінія В. Путіна: українці гнівно помічають окремі заяви. Російська спільнота дисципліновано поширює відповіді диктатора, українська помічає їх менше, але деякі меседжі поширює з гнівом та огидою, як-от обіцянку нібито на день виборів припинити обстріли, уникання теми економічних проблем – відповіді про це максимально загальні, і про все хороше. Підкреслюють думку, що Росія фактично знову виходить з мирних переговорів. 

Емоції українців

Гнів присутній в 34,4% постів на теми дотичні до війни – на росіян через обстріли Одеси, через вперте бажання капітуляції України (Ю. Ушаков, А. Келін), через стирання українських міст і сіл, гнів на зрадників серед українців, у критиці влади; на В. Орбана за небажання конфіскації рос.активів.

Тривога – 18,2% – через ситуацію на фронті помітно падає, але зростає тривожне очікування на нові російські атаки, а також щодо виробництва нової зброї в Росії, через Придністров’я. Є тривога щодо «ядерки» – обговорення метро в Києві та Харкові як укриттів.

Сум – 13,4%.

Радість – 13,2% – через зачистку росіян під Куп’янськом, атаки на Саратов та Крим, є радість через зростання російських втрат, удари по РФ/ТОТ (Афіпський НПЗ, нафтобаза в Урюпінську, Смоленська ГРЕС, потяг з ПММ та ще низка об’єктів в Криму), ліквідація труби в Куп’янську.

Гордість – 9,0% – дуже зростає гордість за ЗСУ через зачистку під Куп’янськом. Вітання з Днем сухопутних військ, який вже минув.

Надія – 4,5% – надія на репараційний кредит, також у святкових постах, тримається надія на світову підтримку (Конгрес залишив у бюджеті підтримку України; Австралія розглядає передачу ударних гелікоптерів Eurocopter Tiger) і на те, що російська економіка не витримає війни.

Вдячність – 3,4% – день вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС; бійцям ГУР з трофейним прапором підрозділу ССО РФ; унікальні зразки зброї на фронті (РСЗВ «Партизан»), ДН М. Леонтовича; Міжнародний день благодійності; історії військових.

Сміх – 2,3% – багато жартів над російським підводним човном, сміються з російської армії, яка рухається повільніше за равлика, полонені розповідають, що не вміють читати.

Втома – 1,6% – вся у святковому контексті, з відсилкою до фронту. 

Для довідки Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.

Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з неокупованої частини України — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.

Громадська організація CAT-UA протягом трьох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження»