Важкоатлетка Ольга Івженко: Якби не штанга – грала б на фортепіано

22-річна Ольга Івженко – нова зірка світової атлетики. Сьогодні їй немає рівних серед ровесниць у її ваговій категорії (до 58 кг) як мінімум у Європі. Відрив від найближчих конкуренток на останньому, виграному Ольгою чемпіонаті Європи – 21 кілограм. Для важкої атлетики це просто космос. Українка в сумі змогла підняти 210 кг, а суперниці не дотягнули до 200.

Її шлях до європейського п’єдесталу був тернистий. Починала кар’єру в Попасній (Луганська область). Місто зараз окуповане ворогом, а рідний зал спортсменки зруйнований. Потім була Дружківка вже на Донеччині. Зараз фронт підійшов до меж і цього населеного пункту. Сьогодні вона тренується у Києві, який прихистив родину Івженків-переселенців, але й столицю ідеальним місцем для підготовки чемпіонів теж вже назвати складно. Але це не заважає Ользі з оптимізмом дивитися в майбутнє і перемагати.

Про медалі молодіжного ЧЄ, важку атлетику та життя поза спортом Ольга Івженко розповіла кореспонденту Коротко про.

"Знала, що повернуся додому з медалями"

- Ольго, ви знову абсолютна чемпіонка Європи з важкої атлетики серед молоді – що означає для вас цей титул?

- Новий етап шляху до ще вищих цілей.

- Ви перемогли з відривом у 21 кг від найближчої суперниці. Це фантастичні цифри для важкої атлетики. Про що говорить вам такий результат?

- Про те, що я змогла побороти всі свої сумніви, страхи і маю такий результат.

- З яким настроєм їхали на ЧЄ? Думали перед змаганнями, що додому привезете одразу три золоті медалі?

- Я завжди налаштовую себе на позитивний настрій. Минулі змагання винятком не були. До того ж я була впевнена, що не повернуся з турніру без медалей.

- Ви перевершили свій же результат минулого молодіжного ЧЄ на 18 кг. Це ж феноменально!

- По-перше, це тому, що була зміна категорій, по-друге, насправді нічого фантастичного не відбувалося, це все завдяки щоденним тренуванням і багато-багато праці над собою.

- Де готувалися до ЧЄ цього разу? В яких умовах?

- Традиційно готувалися на Олімпійській базі в Кончі-Заспі. Там, наскільки це можливо в умовах війни і з постійними відключеннями світла, створені для цього всі умови.

Успіх – це про працю над собою

-  Як ви вважаєте, чи вдасться бути такою ж успішною і на дорослому рівні? І що для цього потрібно?

- Так, все вийде. Щоб бути успішною і на дорослому рівні, для цього потрібно бути впевненим і дисциплінованим спортсменом.

- Які якості важливі для важкоатлета?

-  Психологічна стійкість, сила, витривалість.

- Що дала важка атлетика в плані формування вас як особистості?

- Я стала більш впевненою в собі і більш працьовитою.

- Що вчить більше – перемога чи поразка?

- Особисто мене більше вчила поразка. Після кожної поразки постійно проводила самоаналіз, розбір тренувань і всього, що відбувається навколо мене. Дрібниць у нашій справі не буває.

- Як ви справляєтеся з емоціями перед важливими виступами? Що відчуваєте, перш ніж вийти на вирішальну спробу ривка або поштовху? Які це емоції?

- Чесно кажучи, перед будь-якими змаганнями я намагаюся взагалі не думати про них, щоб ще до виступу не згоріти емоційно. Важливо зберігати спокій, а вже на вирішальних спробах можна показати характер. Особисто для мене головне - не надто сильно куражитися, тому що тоді я не можу контролювати своє тіло, і рух може бути неправильним.

- Успіх у важкій атлетиці – це про талант чи про працю над собою?

- Успіх у важкій атлетиці, як і в будь-якому виді спорту, - це насамперед  планомірна праця над собою.

- Що вас надихає як спортсменку?

- Прагнення до перемоги і бажання перевершити себе.

Найбільше розслабляє спілкування з коханою людиною

- Раніше в інтерв’ю ви розповідали про свою любов до в’язання. Що зв’язали за останній час?

- На жаль, нічого, тому що мої хобі швидко змінюються, і зараз я захопилася кулінарією. На інші захоплення просто не залишається часу.

- Яким було ваше дитинство? І якою ви були в дитинстві? Спокійною, мрійливою чи бунтаркою і пустункою?

- Я була різною. Вдома з батьками намагалася бути спокійною, наодинці - мрійливою, з друзями пустувала і, звісно, «отримувала» за це.

- Що вас зараз розслабляє?

- Спілкування з коханою людиною.

- Що завжди є в сумці абсолютної чемпіонки Європи з важкої атлетики?

- У мене є все, починаючи з мініаптечки і закінчуючи косметичкою.

- Як вплинуло на ваше формування те, що, по суті, все ваше життя війна була десь поруч? Попасна на Луганщині, Дружківка на Донеччині, тепер Київщина, де обстріли теж не дають спокійно жити…

- Як і на кожного українця. Починаєш більше цінувати те, що маєш, і своїх рідних. І просто радіти тихим дням.

- Якби не важка атлетика, то чим би займалися в житті?

- Можливо, я б і далі, як у дитинстві, грала на фортепіано або поїхала вчитися за кордон.

Коротко про

– Сила – це?

- Сила – це українці.

- Улюблений трек?

- Always forever («Завжди навічно») американського інді-поп дуету Cults.

- Ривок чи поштовх?

– Обидві вправи.

- Ранкове чи вечірнє тренування?

- Вечірнє.

- Найскладніше у важкій атлетиці?

– Техніка.

– Кава чи чай?

– Чай.

– Спортивний чи діловий костюм?

– Діловий.

– Найбажаніший подарунок?

– Місячний абонемент на йогу.

– Штанга – це важко?

– Штанга – це весело.