Людство могло б "осідлати" міжзоряну комету 3I/ATLAS для досягнення небачених меж всесвіту

Міжзоряний об'єкт 3I/ATLAS, третій в історії ідентифікований гість із-за меж нашої системи, 19 грудня пройшов повз Землю на відстані приблизно 269 мільйонів кілометрів. Астрономи, які спостерігали за ним за допомогою телескопів Hubble та мережі ATLAS, підтвердили його кометну природу, розповідає 24 Канал.

Знімки зафіксували характерну "кому" – туманну оболонку з льоду та пилу, що оточує ядро і світиться зловісним блакитним світлом. А тим часом NASA поставило остаточну крапку в питанні походження 3I/ATLAS, оприлюднивши усі відомі дані зібрані кількома інструментами.

Для гарвардського астронома Аві Леба, відомого своїми екзотичними гіпотезами, цей проліт став певним розчаруванням. У своєму блозі на платформі Medium він зазначив, що об'єкт "проігнорував Землю", не виявивши жодної активності, яку можна було б очікувати від інопланетного корабля.

Однак це наштовхнуло вченого на нову концепцію: якщо ми не можемо знайти прибульців, ми можемо використати комету, як транспорт.

Чи можливо наздогнати комету 3I/ATLAS заради науки?

Леб запропонував ідею "осідлати" такі об'єкти. Оскільки 3I/ATLAS рухається з шаленою швидкістю близько 60 кілометрів на секунду, він залишить Сонячну систему значно швидше, ніж будь-який рукотворний апарат. Тож, якщо дуже коротко, то відповідь – ні, наздогнати 3I/ATLAS неможливо.

Для порівняння: зондам "Вояджер-1" та "Вояджер-2", що несуть "Золоті платівки" з посланням для позаземних цивілізацій, знадобиться ще близько 28000 років, щоб вийти за межі Хмари Оорта (межі Сонячної системи) у справжній міжзоряний простір.

І хоч наздогнати таку саме цю комету вже не вийде, наступний аналогічний об'єкт можна було б спробувати перехопити. Використання такого природного прискорювача на кшталт 3I/ATLAS дозволило б досягти цієї мети вже до 10000 року нашої ери, скоротивши час очікування втричі (і це все ще надто довго для нашої цивілізації).

Як відправити "послання в пляшці" до інших світів?

Щоб закріпити "послання у пляшці" на поверхні такого об'єкта, науковці розглядають кілька футуристичних сценаріїв: від використання потужних лазерів для гравіювання інформації на поверхні до запуску спеціальних місій-перехоплювачів, які б фізично кріпили мініатюрні носії даних до небесного тіла.

Окрім логістичних перспектив, 3I/ATLAS цікавий і своїм складом. Спостереження телескопа ALMA в Чилі виявили у його складі метанол та ціаністий водень – хімічні сполуки, які вважаються будівельними блоками життя.

Це підживлює теорію панспермії, згідно з якою подібні мандрівники могли занести життя на Землю мільярди років тому. Том Статлер з NASA зізнався, що думка про походження цього об'єкта з давнішої планетарної системи викликає у нього "мурашки по шкірі", пише Futurism.

Тим часом Аві Леб вважає, що людство повинно взяти ініціативу у свої руки, щоб "завоювати повагу у Молочному Шляху". Сам вчений заявив, що якби мав можливість, то залюбки відправив би власні останки у таку подорож, щоб вони стали вічними мандрівниками міжзоряного простору.

Де зараз перебуває 3I/ATLAS?

Подорож 3I/ATLAS нашою системою ще не завершена. 16 березня 2026 року він наблизиться до Юпітера на відстань 53,6 мільйона кілометрів. Це дасть ще один шанс дослідити його, зокрема за допомогою даних зонда JUICE Європейського космічного агентства, який вже зафіксував втрату маси об'єкта через нагрівання Сонцем.