Молодь має значення. Чому Україні потрібна нова модель молодіжної дипломатії?

Світ стомлюється. Це жорстока реальність затяжної війни. Традиційні дипломатичні інструменти, які працювали у 2022-му році, сьогодні втрачають актуальність. Емоційні заклики більше не діють на західні суспільства так ефективно, як раніше, а боротьба за увагу стає все запеклішою.

Саме в цей момент Україна формує документ, який має визначити наш голос у світі на найближчі 5 років, — Стратегію публічної дипломатії МЗС на 2026–2030 роки.

Ми переконані: у новій Стратегії надзвичайно важливо офіційно закріпити окремий напрям — молодіжна дипломатія. Це унікальний шанс інституціоналізувати роботу з молодими поколіннями світу на рівні держави.

Але щоб цей інструмент працював на перемогу, ми маємо від самого початку закласти правильний фундамент. Молодіжна дипломатія — це про системний, стратегічний вплив на молодь інших держав. 

Де закінчується політика та починається дипломатія?

В українському дискурсі існує небезпечна плутанина між двома поняттями: «залучення молоді до міжнародних відносин» та «молодіжна дипломатія». У новій Стратегії є ризик звернути «не туди».

Звернімося до слова закону. Розвиток української молоді, її соціалізація, здобуття навичок й інтеграція у світ — це завдання державної молодіжної політики. Інструментом для цього є «міжнародне молодіжне співробітництво», що чітко закріплено в статті 26 Закону України «Про основні засади молодіжної політики». Держава вже зобов'язана це робити.

Публічна дипломатія має іншу природу. Її головна мета — не розвиток суб'єкта (нас, молоді), а зміна думки об'єкта (іноземного суспільства).

Отже, формула молодіжної дипломатії має звучати як системна діяльність держави, громадських організацій і молодих лідерів, спрямована на формування прийнятної для України позиції серед молоді іноземних держав.

Чому ціллю має бути саме іноземна молодь?

У нашому баченні, яке базується на тривалих дослідженнях і практиці, ключовою аудиторією Стратегії має стати покоління Z та Alpha закордоном. Чому це критично важливо саме зараз?

1. Подолання комунікаційного розриву: офіційні канали комунікації держави (закордонні дипломатичні установи, офіційні сторінки тощо) часто не можуть налагодити ефективну взаємодію з іноземною молодіжною аудиторією. Покоління Z споживає контент у TikTok, через геймінг, платформи для стрімінгу, горизонтальні зв'язки тощо. Там, де офіційні документи залишаться непоміченими, спрацює колаборація українського блогера з іноземним або спільний кіберспортивний турнір. Молодіжна дипломатія —  ключ до дверей, які закриті для класичних дипломатів.

2. Гра в довгу: іноземний студент, якому сьогодні 20 років, через 5–10 років стане журналістом, бізнесменом або політиком у своїй країні. Формування позитивного іміджу України серед цієї аудиторії зараз є прямою інвестицією у майбутню міжнародну підтримку. Ми не можемо дозволити виграти цю битву російській пропаганді, яка вже активно працює з молоддю Глобального Півдня та Європи.

3. Нова суб'єктність українців за кордоном: мільйони молодих українців опинилися за кордоном через війну. У старій парадигмі вони розглядаються як «біженці» чи об'єкт соціального захисту. Натомість ми пропонуємо, щоб вони стали носіями «м’якої сили» та безпосередніми агентами впливу. Завдання держави — забезпечити їх необхідним інструментарієм: актуальними наративами, експертною підтримкою та ресурсами для ефективної адвокації українських інтересів у закордонному середовищі

Ба більше, важливо, щоб молодь не використовували виключно як «токен» для імітації її ефективного залучення в дипломатичні процеси країни. Українська молодь може формувати конструктивну дискусію на важливі теми, мати реальний  вплив на формування зовнішньої політики країни, та повинна отримати можливості здійснювати його через відповідні інституції, не зводячи поняття «молодіжної дипломатії” виключно до питань, пов’язаних із комунікаціями та «м’якою силою».

Наша пропозиція нової моделі молодіжної дипломатії

Ми, представники молодіжного громадського сектору, закликаємо МЗС України та відповідальну робочу групу закріпити в Стратегії визначення, яке працюватиме на національну безпеку:

«Молодіжна дипломатія – це сукупність заходів, за допомогою яких держава, національні неурядові організації, а також окремі ініціативні групи чи особи, зокрема молодь у межах міжнародного молодіжного співробітництва, комунікують і взаємодіють з молоддю інших держав. Метою такої діяльності є сприяння формуванню позитивного іміджу держави, позитивної думки про неї молодого населення інших країн, просування національних інтересів, а також формування та реалізації зовнішньополітичних цілей».

Час визнати: ресурсів «просто дружити» у нас немає. Кожна гривня, кожна година часу, витрачена на міжнародну діяльність, має конвертуватися у конкретний результат — зміну ставлення, протидію дезінформації, адвокацію рішень. Особливо, враховуючи те, що росія витрачає мільйони на взаємодію з низкою цільових груп серед іноземної молоді.

Молодь — це не просто «наше майбутнє». У контексті війни та дипломатії молодь —  стратегічний ресурс сьогодення! І ми маємо використати його на повну потужність, ставши архітекторами впливу, а не просто спостерігачами глобальних процесів.

Звернення підписали:

• ВМГО “Об'єднання “Європейська молодь України”
• ГО «Академія молодіжної дипломатії “United Youth”»
• ГО «Молода Дипломатія Київ»
• ГО “Key Generation”
• ГО «UA Experts», UA Experts Leadership Club
• Молодіжний клуб АНТС (ГО “Мережа захисту національних інтересів “АНТС”)
• nbsp;      Фундація “Альянс української молоді “24 серпня” (Альянс 24/08)” (Польща)
• ВГО «Європейська асоціація студентів права України» (ELSA Ukraine)