Боротьба за житло під Києвом: люди придбали квартири до війни, але досі не можуть там жити — що відомо

Ці люди придбали квартири ще до війни, але досі чекають поки зможуть повноцінно в них жити. Місяць тому, в годину пік, вони перекрили Крюківщину під Києвом. Із вимогою узаконити будинки і під’єднати їх до опалення.

ТСН висвітлювала цей мирний протест і спробувала розібратися: чому люди оселилися на будівництві та коли отримають документи на свої квадратні метри. Про все, що вдалося з’ясувати — кореспондентка ТСН Ірина Кондрачук розповіла в сюжеті.

За кожним із цих вікон — чиїсь відкладені мрії таа нереалізовані очікування.

«У нас з потолка тече вода. У нас пліснява повсюди. У нас діти з алергіями. Ми платимо за комунальні послуги взимку від 10 до 20 тисяч», — каже співвласниця Аліна.

Це мав бути найбільший житловий комплекс Крюківщини. Комфортабельне житло, дитсадок, школа, магазини — «місто в місті» — так продавали його інвесторам. У кілька черг. Дві з них — звели. Решта — залишилася заморожена або так і ніколи не стане дійсністю. Але чому будівництво комплексу зупинили, а інвестори вже готових квартир не мають ні автономного опалення, ні навіть права власності на житло?

Інна Джогало — одна з кількох сотень інвесторів, які спокусилися не лише на обіцянки забудовника. А ще й на назву — бо «Благород» — це про високу моральність, доброчесність, і на персоналії — каже забудовник віруюча людина і ошукати не міг.

«Маленьке місто, звідки можна не виїжджати, де можна працювати. Я — перукар. Я хотіла відкрити тут свій кабінет», — каже жінка.

На власну квартиру вона збирала упродовж 15-ти років. Але поки жити в ній не може:

«Бо я сьогодні заїхала, а тут 9 градусів. Для житла така квартира непригодна. Я наймаю її в Києві. Живу там. А тут вона просто стоїть».

За оренду однокімнатної квартиру на околиці столиці Інна платить 8 тисяч гривень на місяць. І це, каже, дешевше, ніж опалювати за допомогою кондиціонера свою квартиру у Крюківщині:

Не лише холод, а й через нього цвіль на стінах — на це скаржаться чи не всі сусіди. Марія Гурнак показує плісняву — на другому поверсі своєї квартири. Пояснює — вони були змушені заїхати і жити в квартирі недобудованого ЖК. Намагалися економити, отже обігрівали кондиціонером тільки кухню-студію, що на першому поверсі. Де водночас і їхня з чоловіком — спальня.

«От зараз тільки хочемо поставити в цих двох кімнатах кондиціонери, щоб ця цвіль пішла. Але теж це нам дуже дорого обійдеться», — каже жінка.

Обігрів лише першого поверху по комерційному тарифу — в середньому по 10 гривень за кіловат — обходився близько 20-ти тисяч гривень у місяць.

«Зимою, коли сильні морози, то ми не можемо навіть цю одну кімнату зігріти кондиціонером», — розповідає Марія.

Газовий котел жодного разу так і не вмикнули. Ремонт все ще не доробили:

«Меблі не можемо купити, бо зацвітуть. І стоїмо на місці. Чекаємо газ. Чекаємо, коли ми отримаємо документи, щоб ми були хазяївами своєї квартири».

Автономне опалення, тобто, підключення до загальних інженерних мереж, запрацює лише після вводу багатоповерхівки в експлуатацію. Про що забудовник обіцяв ще восени 2022-го.

«У 23-му році нам сказали: беріть ключі, йдіть робіть ремонт, можете навіть жити. А ми далі працюємо над документами. Все буде добре. Буде газ», — каже Марія.

Але за три роки нічого не змінилися. Тому люди перекрили дорогу біля свого ЖК.

«Ми хочемо, щоб нас почули. Ми зверталися до місцевої влади міста Вишневе — ніхто нам не відповідає», — каже Аліна Усатенко.

На що голова міськради має свою версію: мовляв, про проблему «Благороду» дізнався лише після мирного протесту. І подібне — заморожене будівництво у громаді — не єдине.

«22й-23й рік взагалі було затишшя, в більшості це все десь на кінець 23-го року активізувалося. На сьогоднішній момент там, то що в громаді там з півтора десятка забудовників — будується тільки одне», — каже Ілля Діков.

Основна причина, пояснює мер, нові державні будівельні норми, які запрацювали під час воєнного стану. Відповідність зведених квадратних метрів ДБН-ам і плану забудови тепер автоматично перевіряє єдина електронна ситема Державної інспекції архітектури та містобудування. Де ми і з’ясували: що в листопаді 2022-го документи для узаконення багатоповерхівок — забудовник таки подав, але система виявила порушення і їх досі виправляють.

«Абсолютно все потрібно оцифрувати. І додавалися вимоги до певних категорій по інклюзивності, по пожежній безпеці, до речі, по будинку навіть зі змінами в законодавстві ми змінювали навіть проєкт», — каже адвокатка забудовника Ольга Балабан.

Ольга Балабан антикризова адвокатка. Її забудовник найняв, аби зрештою здати будинки в експлуатацію. Вона пояснює — здачу будинку в експлуатацію затягнули і через постійні повітряні тривоги, і через знеструмлення, і катастрофічний брак робочих рук:

«Я зацікавлена здати в цьому році. Це залежно від того, як ми пройдемо експертизу проєкту».

Загалом на цих 50-ти гектарах передбачалося будівництво 25-ти десятиповерхівок комфорт-класу. А це понад три тисячі квартир.

Але довгий зелений паркан, за яким працює підйомний кран, відмежовує нове будівництво вже іншого житлового комплексу.

«Раніше це була наша територія, відносилась до нашого ЖК. І тут мала бути школа і садочок. Але як бачимо, вже новий ЖК тут будується», — кажуть інвестори.

На запитання: чи добудують хоча б розпочату третю чергу висоток — представник забудовника за кадром розводить руками. Обіцяє, що будівництво буде відновлено навесні, але за умови, що на це стане грошей.

Лимони / © unsplash.com Неля Шовкопляс / © пресслужба каналу "1+1" Фільм "Як Ґрінч вкрав Різдво" Український безпілотник / © скриншот з відео