Через відстань за столом з'явився ще один гість – фейстайм, – Анастасія Зазуляк про традиції святкування Різдва у своїй сім'ї

Різдво завжди знає дорогу додому. У цей день кожен дім наповнюється найріднішим: голосом мами, запахом куті, спогадами, які несемо крізь роки. Різдвяні свята наповнюють наші серця світлом у той час, коли країна щодня бореться з темрявою. 24 Канал презентує новий проєкт "Додому на Різдво", де розповімо про людей з різних куточків України й традиції, які їхні родини плекають поколіннями.

Героїнею нашого першого матеріалу стала головна редакторка сайту – Анастасія Зазуляк. Для Насті Святий вечір і Різдво – це не лише про святковий стіл і традиції. Насамперед – це про сім'ю. Спеціально для цього проєкту вона поділилася залаштунками різдвяних свят і традиціями, які є у її родині.

Найтепліше у рідному місті – сім'я

Настя родом з Чорткова, що на Тернопільщині, й зізнається, що саме рідні люди – найтепліше, що завжди було і є вдома. Узимку Чортків перетворюється в казку – головна ялинка міста, якій вже понад 20 років, сяє вогниками, навколо лунає коляда, ходить вертеп.

Найтепліше у час Різдва те, що де б ми були, ми завжди повернемось у цей день додому,
– каже Настя.

Усі різдвяні святкування починаються зі Святвечора. Уранці 24 грудня вся сім'я йде до церкви. Наприкінці літургії беруть проскурку (шматочок хліба, – 24 Канал), а після починають приготування 12 пісних страв. Увечері на столі обов'язково завжди є кутя, пампухи, вареники та підливка з грибів.

"Найважливіше у цей день – приготування страв. Ми готуємо обов'язково кутю і пампухи. І ще плюс 10 страв без м'яса", – розповідає Настя.

Особливістю нашого регіону на Святвечір є те, що на святковий стіл ставимо тарілку, кутю, келих і шматок хліба для померлих родичів. І все це стоїть на столі до ранку. У нашому регіоні вірять, що померлі родичі вночі приходять за стіл вечеряти,
– додає дівчина.

Святкова вечеря у сім'ї Насті / Фото з особистого архіву редакторки

Головними стравами є кутя, грибна юшка, вареники, риба, голубці. Вареники часто роблять з картоплею, капустою та вишнями.

• Кутя символізує відродження та життя, а мед – щастя.
• Риба (ІХТІС – Ісус Христос Божий Син Спаситель) символізує Христа.

Улюбленою стравою є пампухи з вишнею та маком. Це сімейна страва, яку Настя разом із мамою готує за рецептом бабусі. Такі традиції надзвичайно цінні, бо в них – наш корінь і наша сила.

У час, коли ми загадуємо різдвяні бажання і віримо в диво, маємо шанс створити його власноруч. Напередодні Різдва та Нового року Анастасія Зазуляк разом із редакцією 24 Каналу збирають кошти на бус VW T5 для 160 ОМБр. Ті, хто задонатить 200 грн і більше, автоматично стають учасниками нового iPhone 16 256GB.

А від редакції LifeStyle 24 за будь-який донат розіграємо квитки на виставу у театрі Заньковецької. Переможець сам зможе обрати дату і виставу, а також побуває на екскурсії за лаштунками. Донатьте на банку та подаруйте світлий вечір собі або рідним!

Рецепт пампухів від Насті Зазуляк

Настя поділилася сімейним рецептом, тож цього року й ви можете приготувати пампухи, які обожнюють на Тернопільщині.

Інгредієнти:

• молоко – 0,5 літра;
• дріжджі – 50 грамів;
• масло – 160 грамів;
• олія – 3 столові ложки;
• цукор – 10 столових ложок;
• жовтки – 6 штук;
• горілка – 2 столові ложки;
• мука – 1 кілограм.

Для замішування тіста підігріваємо молоко, додаємо до нього дріжджі, розтоплене масло, олію, цукор, жовтки та горілку. Все це перемішуємо, поступово додаючи муку. Готове тісто накриваємо рушником і ставимо в тепле місце на 40 хвилин.

Коли тісто настоїться, відщипаємо по маленькій кульці, додаємо всередину вишні або мак і формуємо пампух. Розкладаємо пампухи на столі, щоб вони ще 30 хвилин підкисли.

У чавунну каструлю наливаємо приблизно літр олії та 1 столову ложку спирту. Додаємо туди наші пампухи й смажимо на маленькому вогні. Готові пампухи щедро посипаємо цукровою пудрою й смакуємо!

Пампухи вдома у Насті Зазуляк / Фото з особистого архіву редакторки

Святвечір та Різдво – найтепліший час у році

На Тернопільщині традиції різдвяних свят поєднують давні язичницькі звичаї та християнські обряди, зокрема, святкування Святвечора, колядування, виступи вертепу, а також обряди, пов'язані з домом і родиною. На столі – традиційні 12 страв і запалена свічка, що символізує життя.

Для мене цей вечір про найрідніших, про нашу історію, про коріння і про відчуття єдності та любові. Він по-особливому сімейний і затишний,
– зізнається Настя.

Традиція Святвечора та Різдва у родині Насті збережена ще від пращурів. Найцінніше – збиратися усім разом до вечері у батьківському домі, спільно помолитися та подякувати Богу за те, що зараз є така можливість.

Щоб атмосфера вдома була ще приємнішою, додають відповідні прикраси: ялинку, різдвяний віночок на вхідних дверях, а також дідух, що символізує багатство та пращурів, а купує його щороку тато Насті.

Коли на Тернопільщині починають колядувати?

Перша коляда в Чорткові звучить після Різдвяного богослужіння, 25 грудня. На Святвечір ніхто не колядує. Ще з дитинства Настя обожнює колядки "Нова радість стала", "Бог предвічний", тож їх обов'язково співають за сімейним столом.

Також з колядою ходить вертеп, де Ісуса Христа прославляють і діти, і дорослі.

Долучаються до вертепу і дорослі, і малі, буквально всі. Мені пощастило брати участь у вертепі, коли ще була школяркою. Ми від церкви Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії 3 дні колядували театралізованим вертепом, були одягнуті у костюми, грали на інструментах (скрипка + гітара), кожен мав свою роль. Це справді дуже прекрасне дійство,
– каже Настя.

Святкова вечеря у сім'ї Насті / Фото з особистого архіву редакторки

Як змінилося святкування Різдва за час повномасштабної війни?

Попри всі труднощі, які принесла війна, у родині Насті всі намагаються збиратися разом. Через відстань за столом з'явився ще один гість – фейстайм.

Тато вмикався цього дня із фронту Донеччини, хрещені батьки приєднуються у такий спосіб за тисячі кілометрів від дому,
– зізнається Настя.

Тепер Різдво цінується ще більше. Цей день ще більше наповнений любов'ю та важливістю присутності. Кожен відчуває радість від можливості повернутися в рідне "вдома".

Не можна описати емоції, які відчуваємо, коли тихий дім стає дуже голосним через присутність всіх рідних. Настя зізнається, що приїхати додому на Різдво – це бути найщасливішою дитиною в наступні кілька днів. І ці почуття не здатне замінити ніщо у світі.

У момент, коли бачиш безліч взуття біля входу, розумієш, що справді щаслива. Вони усі тут, а хто не зміг приїхати – обов'язково долучиться до нас через фейстайм,
– підсумовує Настя.

Вулкан – домашній улюбленець Насті / Фото з особистого архіву редакторки

Українське Різдво не зникає навіть у темні часи. Кутя, борщ, вареники, пампухи – це не просто їжа. Це пам'ять про руки, які нас виростили. У кожній ложці – дім, у кожному рецепті – любов, яку хочеться передати далі. У кожному куточку України ми святкуємо по-різному, але молимося про одне. Про дім, до якого обов'язково всі повернемося.