Як святкують Різдво в Україні: звичаї, символіка та регіональні обряди

Від 2023 року Україна офіційно святкуєРіздво Христове за новоюліанським календарем — 25 грудня. Відповідно, Святвечір тепер випадає на 24 грудня, завершуючи сорокаденний піст, що триває з 15 листопада.

Різдво вважається другим після Великодня великим святом, з ним пов’язано чимало традицій та обрядів.

ТСН.ua розповідає про різдвяні звичаї українців, що передаються з покоління в покоління.

Особливості святкування Різдва в Україні

Здавна вважалося, що на Різдво має зібратися уся родина. Наші предки вірили, що той, хто залишиться під час свята на самоті, ризикує блукати весь наступний рік.

Різдвяні традиції мали об’єднувати не лише рідних, а й цілі громади: вважалося, що якщо бодай один мешканець села порушить звичаї, невдача може спіткати всіх односельчан.

Регіональні обряди підкреслювали цю єдність по-особливому. Наприклад, бойки обмотували святковий стіл залізним ланцюгом і топталися по ньому всією родиною, щоб скріпити зв’язки на рік уперед. З цією ж метою вранці після Різдва господарі часто зв’язували всі ложки докупи.

Водночас існує чимало інших традицій на Різдво, серед яких — святкове вбрання, багата вечеря, вертеп та колядки.

Святвечір

Святкування Різдва починається з появою першої зірки, що символізує народження Христа. Тоді вся родина має зібратися за щедрим, але пісним столом, на якому обов’язково має бути 12 страв.

Вечерю має розпочати господар з молитви та куті. Алкоголь у цей вечір під забороною, а розмови за столом мають бути тихими. Важливою частиною є вшанування померлих: для них на столі залишають зайву тарілку, ложку та келих, вірячи, що душі предків приходять на вечерю.

Після молитви, господар виголошує традиційне побажання здоров’я та благодаті, після чого вся родина береться до їжі, використовуючи лише ложки.

Також упродовж усієї вечері має горіти свічка — «Божа іскра любові», а кутю залишають на столі до ранку для душ близьких. Завершується вечір родинними привітаннями та колядками.

Також за традицією у цей час заведено провідувати батьків і хресних, ділячись із ними різдвяною радістю.

12 пісних страв

Після прибирання оселі, господарі готували багату вечерю. На стіл обов’язково ставили дванадцять пісних страв — на честь дванадцяти апостолів. Кожен член родини має скуштувати кожну з них, щоб рік був успішним.

Основною стравою Святвечора є кутя, яку готують з пшениці або рису. Вона має бути доповнена маком, горіхами та медом.

Кутю розміщують у центрі столу поруч із запаленою стрічкою. Традиційне різдвяне меню також включає:

• борщ та узвар — уособлюють мир у сім’ї та майбутній достаток;

• пампухи — солодкі пампушки символізують сонце, а пісні голубці — радість і гостинність;

• вареники та каші - каші з гороху чи квасолі привертають родючість землі, а вареники — ситість;

• страви з капусти та гриби — тушкована капуста означає міцність духу, а гриби — зв’язок із таємницями природи;

• риба — традиційний символ здоров’я та добробуту.

Головні символи Святвечора

Традиційним українським різдвяним символом є дідух — сніп із пшениці або жита, який уособлює дух предків («дідів дух»). Його робили з першого або останнього зжатого снопа та ставили на найпочесніше місце в хаті — на покутті біля ікон.

Наші предки вірили, що влітку душі покійних охороняють ниви, а на свята повертаються додому, тому дідух вважався захисником роду, символом родючості та гармонії.

Щороку сніп обов’язково оновлювали, адже вірили, що за рік стара прикраса втрачає свою силу.

Доля різдвяного снопа після свят була особливою. Часто його спалювали, щоб символічно відпустити душі предків назад на небо та захистити живих від зла.

Проте в деяких регіонах, наприклад на Опіллі, дідух обмолочували на святого Василя. Усе зерно з нього ділили на три частини: першу віддавали колядникам для засівання, другу додавали до корму худобі, а третю зберігали до весни, щоб засіяти поле на багатий урожай.

Окрім дідуха, напередодні вечері господар заносив до хати сіно або солому. Його розстеляли на підлозі як нагадування про те, що Ісус народився в яслах.

Вертеп та колядки

Однією з найяскравіших традицій Різдва є вертеп. Це святкова вистава про народження Христа, яку розігрують двома способами: як ляльковий театр у спеціальній скриньці або як живий спектакль за участю людей. Головними героями завжди є Марія, Йосип та немовля Ісус у колисці.

З настанням сутінок також починається ще одне різдвяне дійство — колядування. Молодь та діти збираються у гурти, щоб сповістити господарів про радісну новину. У кожного в команді є своя роль: попереду йде зірковий із великою Вифлеємською зіркою на палиці, за ним — дзвонар, який гучно закликає людей до вікон, та міхоноша, що збирає дарунки.

Колядники співають святкові пісні та розігрують жартівливі сценки, наповнюючи оселі сміхом. За народним звичаєм, господарі мають обов’язково віддячити гостям монетами або солодощами.

Вважається, що чим більше колядників завітає до хати, тим щасливішим буде наступний рік для родини.

Різдвяні прикмети та повір’я

В Україні є чимало прикмет, які пов’язані із Різдвом. Наприклад, за 12 днів до свята заборонялася будь-яка важка робота, дозволялося лише поратись біля худоби та готувати їсти.

Також у Святвечір суворо заборонено позичати гроші, щоб не «віддати» достаток на весь рік. Також не слід йти далеко від дому (щоб не блукати роками) та сідати за стіл у темному одязі — свято заведено зустрічати у світлому вбранні.

Для захисту від нечистої сили наші предки використовували залізо: під стіл клали ядро або серп. На стіл під скатертину обов’язково клали монети (на багатство) та часник (на здоров’я). Цікавий ритуал проводили вранці: монети клали у воду для вмивання, щоб гроші «липли» до рук.

Також, наші предки спостерігали за погодою на Різдво, аби визначити яким буде прийдешній рік:

• якщо багато снігу або іній на деревах — до гарних озимих; бурульки під стріхою — вродить ячмінь; ожеледь — до врожаю горіхів;

• зоряне небо після вечері віщує сухе й тепле літо, а сніжна погода — мокре, але з багатим урожаєм зерна;

• якщо Різдво «зелене» (без снігу), то Великдень буде «білим» (холодним).

У Святвечір «поведінка» свічки на столі також могла віщувати майбутнє: ясне полум’я обіцяло спокійний рік, а кіптява — можливі труднощі.

Що одягають українці на Різдво

До свята Різдва в Україні готуються заздалегідь, створюючи особливий святковий образ. За давнім звичаєм, за стіл сідали виключно у новому вбранні, яке було рясно прикрашене ручною вишивкою.

Традиційний різдвяне вбрання складалося з ошатної вишиванки, майстерно розшитого пояса, нагрудника або кептаря та автентичного верхнього одягу. Молоді дівчата, які збиралися на коляду, обов’язково доповнювали свій образ яскравими святковими хустками.

Особливості святкування Різдва у різних регіонах України

Українське Різдво вражає своєю різноманітністю, адже кожен регіон зберіг власні унікальні ритуали та смаки. На заході України, від Галичини до Закарпаття, панує атмосфера яскравих вертепів та солом’яних «павуків», що оберігають оселю.

Тут особливо шанують пам’ять предків: на Прикарпатті носять кутю на цвинтар, а на Волині залишають для душ померлих порожню тарілку за столом. Окрасою закарпатського меню є бобальки — солодкі кульки з тіста, щедро заправлені маком та горіхами.

У центральних областях, зокрема на Київщині та Черкащині, зберігся цікавий побутовий обряд «чуб-чуб»: поки кутя вариться, мати скубе дітей за волосся, щоб у господарстві добре неслися кури. Також тут, як і на Півдні країни, незмінною традицією залишається візит до хрещених та кумів із вечерею та солодощами в обмін на подарунки.

Південні та східні регіони славляться своїми різдвяними ярмарками та масштабними обходами колядників із великою восьмикутною зіркою.

Північне Полісся виділяється своїм автентичним столом, де можна скуштувати бурду — страву з чорниць, або борщ на грибній заквасці. Господарі тут дбають і про майбутній врожай, обв’язуючи садові дерева соломою.

Попри певні відмінності у стравах чи обрядах, по всій країні Різдво залишається святом, що об’єднує громаду навколо спільних цінностей та вікових корінь.

• Як святкували Святвечір наші предки — що з їхніх звичаїв популярне ще й досі

• Різдвяний кошик у Європі: де українцям найдорожче накрити стіл

• Готуємо на Різдво кутю з халвою за рецептом Лілії Цвіт