Реформа азартних ігор, Playcity та інвестиції․ Підсумки року і плани на 2026 від заступниці Мінцифри Наталі Денікеєвої

Про реформу азартних ігор і лотерей

Цього року Мінцифра почала реформувати сферу азартних ігор та лотерей. У тому числі через новостворене агентство PlayCity. Яких ключових результатів вже вдалося досягти, і чи вдасться провести реформу до кінця вже наступного року?

Ключова зміна року – ми вибудували нормальну інституційну модель регулювання. Мінцифра відповідає за формування державної політики у сфері азартних ігор та лотерей, а новостворений регулятор PlayCity – за нагляд, контроль і виконання рішень. Це принципово важливо, бо раніше за все відповідав колегіальний орган (КРАІЛ) – це створювало певні ризики.

Якщо про результати:

• По-перше, ми швидко ухвалили усі нормативні рішення, які були необхідні. Це дозволило нам навести базовий порядок у цій сфері. Зокрема, запровадили правила роботи реєстрів, ліцензування, інструменти захисту гравців і протидії ігровій залежності.
• По-друге, ми розпочали розробку Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ) – те, чого до нас не могли зробити роками. ДСОМ – це таке собі ядро прозорості гральної сфери. Система дозволить у режимі реального часу бачити, що відбувається в кожного легального організатора азартних ігор – усі ставки, виграші та виплати. Відповідно, держава розумітиме, скільки податків має сплатити цей сектор.
• Також ухвалили ліцензійні умови для операторів лотерей – базові правила, за якими може працювати галузь. Цим ми фактично розпочали перезапуск цього ринку. Попередні 12 років лотерейна сфера перебувала в сірій зоні, а державний бюджет втрачав через це мільярди гривень.
• У фокусі роботи PlayСity серед іншого – боротьба з тіньовим сегментом. Це і блокування сайтів, і штрафи, і видалення акаунтів у соцмережах, що розповсюджують незаконну рекламу. Ці кроки зменшують присутність нелегальних казино в публічному просторі та ускладнюють їм доступ до гравців.
• Але варто розуміти – без перекриття платіжних каналів тіньовий бізнес швидко відновлюється. І тут нам критично необхідна залученість Нацбанку, адже він має інструменти для контролю та обмеження фінансових операцій нелегального ринку.

Щодо планів: ми будемо й далі наполягати на системному діалозі з НБУ. Від його проактивної участі залежить не лише ефективна боротьба з незаконними казино, а й стабільна робота легального сектору.

Паралельно рухаємося до цифровізації усіх процесів, зокрема, видачі ліцензій. Рішення ухвалюватиме автоматизована система на підставі чітко визначених критеріїв, що унеможливить будь-які корупційні ризики.

Наталя Денікеєва / Фото Мінцифри

Окрім цього, працюємо над створенням зрозумілих умов для легального сектору. Наше завдання – сформувати правила, за яких працювати у правовому полі буде простіше та вигідніше, ніж іти в тінь. Саме тому в найближчих планах – оновлення Податкового кодексу та профільних законів у сфері азартних ігор, лотерей та реклами.

І ще один фокус – захист людей від ігрової залежності. Ми розвиваємо інструменти відповідальної гри: ліміти, механізми самообмеження та доступ допомоги для тих, хто її потребує. Ефективні рішення мають базуватися не на припущеннях, а на даних. Тому готуємо перше комплексне дослідження цієї проблеми в Україні. Лише маючи цифри, держава зможе сформувати дієву стратегію протидії лудоманії.

Сфера азартних ігор та лотерей – це потенційно сильний інвестиційний сектор, який може залучити в Україну технологічних партнерів, IT-компанії, платіжні сервіси та розробників гральної інфраструктури. Якщо ми доведемо до кінця те, що зараз запускаємо, – у середньостроковій перспективі на український ринок можуть зайти до десяти великих міжнародних компаній із капіталізацією понад мільярд доларів.

Це реалістичний сценарій за однієї умови: якщо ринок буде зрозумілим, конкурентним і передбачуваним. Наше завдання – створити саме такі умови.

Про бар'єри та шляхи вирішення

Які бар’єри для масштабування українського технологічного сектору ви зафіксували у 2025-му (регуляторка, доступ до капіталу, кадри) і що вже зроблено для їхнього подолання?

Зараз наш головний бар’єр – війна і тотальна непередбачуваність. Це і безпекові ризики, і міграція команд, і валютні обмеження. Але жодна економічна політика не може повністю нейтралізувати вплив війни й про це треба говорити чесно.

Воєнні виклики з нами вже четвертий рік. Один із таких – доступ до іноземного капіталу. Компаніям складніше виїжджати за кордон, налагоджувати контакти та працювати з інвесторами. Самі інвестори залишаються обережними через безпекову ситуацію та упередження. Це напряму впливає на швидкість масштабування стартапів і технологічних компаній.

Країна четвертий рік балансує між потребами армії, економіки й людей. Війна змінила ринок праці: частина фахівців виїхала, частина працює в умовах стресу, мобілізації й релокацій. Це нова реальність, до якої бізнес змушений адаптуватися.

Адаптується і держава. Ми формуємо політики, запускаємо програми підтримки та проєкти. Дія.City допоміг багатьом компаніям втриматися на плаву. Та дав компаніям інструменти для розвитку: нижчі податки, гнучкі моделі співпраці, захист інтелектуальної власності та інструменти для залучення інвестицій.

Через Український фонд стартапів ми підтримуємо проєкти на ранніх стадіях, а також допомагаємо компаніям виходити на міжнародні ринки через торгові місії, роудшоу та технологічні виставки. Це спосіб інтегруватися в глобальні ланцюги, знаходити партнерів, клієнтів і інвесторів.

Ми не можемо зупинити війну, але можемо мінімізувати її економічний вплив. І те, що ми робимо зараз, – це інструменти стійкості сьогодні й основа для швидкого зростання після перемоги.

Плани та виклики на 2026 рік

Які пріоритети на 2026 рік для стимулювання розвитку технологічного сектору – які програми підтримки, податкові або експортні інструменти плануєте посилити?

Ми заходимо у 2026 рік у дуже складному, але водночас динамічному контексті. Війна триває, глобальна економіка швидко змінюється, а технологічний сектор – один з найбільш чутливих до змін секторів. Тому, визначаючи пріоритети, ми насамперед відштовхуємося від реального стану індустрії та працюємо над тим, щоб бізнес міг стабільно розвиватися навіть у складних умовах.

Наталя Денікеєва / Фото Мінцифри

У пайплайні на 2026 рік – запуск ініціативи Diia.Сity Invest. По суті, це законодавчий фундамент для побудови сильної венчурної екосистеми в Україні. У перспективі це не лише дасть необхідне паливо для розвитку стартапів, а й докорінно змінить культуру інвестування в Україні. Ми хочемо зробити інвестиції в українські технології популярними серед українців.

Окрім інвестицій, працюватимемо над тим, щоб українські стартапи мали системний доступ до інших інструментів фінансування. Тож будуть нові масштабні грантові програми для стартапів. А ще вивчаємо зараз можливість впровадження механізмів змішаного фінансування, коли гранти поєднуються з кредитними позиками на вигідних умовах.

Окремий і дуже важливий фокус – розвиток хардверної індустрії, зокрема робототехніки та defense tech. Ми вже почали роботу в цьому напрямі й, зокрема, дали старт проєкту RoboLab – мережі хардверних лабораторій на базі українських університетів. Скоро запускаємо пілотну лабораторію разом із партнерами на базі Київського національного університету будівництва та архітектури.

Разом з тим ми добре розуміємо, що розвиток стартап-екосистеми – це не лише про окремі проєкти чи програми підтримки. Це також – про довгострокові, ефективні політики. Плануємо ухвалити так званий Startup Act – профільний закон, який буде присвячений стартапам і українській стартап-екосистемі загалом. По суті, він має стати кодифікацією основних правил, підходів і пільг, які стосуються створення, розвитку та масштабування інноваційного бізнесу в Україні.

Шлях до зростання

Які сигнали з ринку у 2025 році показали, що технологічний сектор в Україні переходить від виживання до зростання?

Я намагаюся не давати оцінок, які ґрунтуються на відчуттях чи суб’єктивних спостереженнях. Для нас ключовим орієнтиром є hard data – аналітичні дослідження та перевірені цифри. Таким маркером є нещодавно опубліковані результати дослідження IT Research Ukraine 2025 від Львівського ІТ Кластера.

Вони показують мінімальний, але все-таки позитивний зсув у настроях компаній: більшість уже не зосереджується винятково на кризовому менеджменті, а починають задумуватись про розвиток, інвестиції в продукти та вихід на нові ринки.

Бачимо загальну економічну тенденцію, що падіння сповільнюється. Але і до динаміки росту, яка була перед вторгненням, нам ще далеко. Звісно, ми ще чекаємо на річні показники, щоб мати максимально точну й об’єктивну картину. Також є ще один сигнал, який підтверджує зростання, – показники експорту. За даними IT Research Ukraine, у 2025 році комп’ютерні послуги посідають перше місце в структурі експорту усіх послуг із часткою 41,9%. Це означає, що наші айтівці виконують зобов’язання не зважаючи на усі обставини війни. Ось що вирізняє наш сектор з-поміж інших, робить його конкурентоспроможними та підвищує цікавість світу саме до українських виконавців.

Які сегменти цифрової економіки ви бачите найбільш перспективними у 2026 році, з погляду експорту та залучення інвестицій?

Звісно, наступного року продовжать бумити такі ніші як ШІ та defense tech. Особливо враховуючи воєнні часи, в яких ми живемо, і глобальні контексти.

Наталя Денікеєва / Фото Мінцифри

Але ми ще бачимо великий потенціал у суміжних технологічних нішах, які не завжди сприймають як класичне ІТ, але які мають високу економічну складність і додану вартість. Це я, наприклад, про робототехніку чи біонічні протези. У них ми й бачимо найбільший потенціал. І якщо такі ніші ще й правильно простимулювати – це дозволить їм зрости в 5 – 10 разів.

Тому зараз ми аналізуємо такі напрями, фактично робимо "домашню роботу": визначаємо сфери з найбільшим потенціалом для масштабування, розуміємо, яких саме стимулів їм бракує, і фокусуємося на створенні цих умов.