Захист Балтійського моря: The Economist розібрав, що НАТО може протиставити Росії

На дні Балтійського моря побудована широка мережа телекомунікаційної та енергетичної інфраструктури, яку зараз треба захищати.

Через те, що інциденти у Балтійському морі стають дедалі частішими Польща, Швеція та інші країни готуються до більш дієвих засобів протидії сучасним загрозам. Про це йдеться у статті видання The Economist.

Зазначається, що спостереження та захист розвиненої інфраструктури Балтійського моря для Польщі та інших країн, що виходять к морю, є "нагальною проблемою національної безпеки". Адже у морі побудована широка мережа телекомунікаційної та енергетичної інфраструктури. Там розташовані газопроводи (Balticconnector з'єднує Фінляндію та Естонію, Baltic Pipe транспортує газ з Норвегії до Польщі). Над поверхнею моря біля берегів Данії та Німеччини стоять сотні вітрових турбін, а біля берегів Польщі з'являються нові. На берегах Балтійського моря розташовано десять терміналів СПГ, ще два перебувають у стадії будівництва. При цьому Польща особлива вразлива: майже половина її енергетичного імпорту залежить від трубопроводів і портів Балтійського моря.

"На папері присутність НАТО в Балтійському морі ніколи не була такою сильною. З дев'яти прибережних держав моря всі, крім Росії, належать до Альянсу. Але хоча НАТО має явну перевагу в Балтійському морі, коли йдеться про звичайну військово-морську силу, Росія має засоби, щоб спричинити хаос", - йдеться у статті. 

Автори нагадали, що з 2023 року було зафіксовано щонайменше 11 підозрілих актів саботажу інфраструктури Балтійського моря, багато з яких пов'язані з "тіньовим флотом" Росії. Найгіршими були розриви Balticconnector і силового кабелю, що з'єднує Фінляндію та Естонію.

Російські шпигуни також можуть використовувати судна так званого "тіньового флоту" для операцій над рівнем моря. У вересні над данськими аеропортами були помічені дрони, які, ймовірно, були запущені з суден, пов'язаних з Росією. Подібні інциденти з того часу траплялися у Франції та Німеччині.

"Гібридні атаки дозволяють Росії заперечувати свою причетність, перевіряти дію статті про взаємну оборону НАТО та оцінювати готовність кожного члена до конфронтації. Але режим Володимира Путіна також починає діяти відкрито. На початку жовтня данська військова розвідка повідомила, що російські військові кораблі націлили свою зброю на кораблі та вертольоти датського флоту і рушили в бік данських суден, імітуючи зіткнення", - додали автори.

Особливості географії

Зазначається, що захистити інфраструктуру Балтійського моря видається складним завданням. Адже якщо радари та супутники можуть стежити за небом і відстежувати кораблі навіть з вимкненими транспондерами, морське дно є "ідеальним місцем для гібридних атак".

Видання пише, що більшість існуючих технологій спостереження, що базуються на сонарах, погано підходять для Балтійського моря: "Мілководне і захаращене морське дно створює акустичний шум, морський трафік маскує підводну активність, а різкі зміни солоності спотворюють звукові хвилі. Нові рішення заповнять деякі прогалини, зокрема гідроакустичні датчики, підводні човни типу a26 і безпілотні підводні апарати (uuvs)". При цьому розробка інтегрованої системи спостереження, що є ключовою метою НАТО для Балтійського моря, займе роки.

Протистояння гібридним атакам

Тим часом головне військово-розвідувальне агентство Великої Британії нещодавно дійшло висновку, що Росія модернізує свій флот для атак на підводні кабелі та трубопроводи. Тому "НАТО потрібно робити більше, щоб показати Росії, що її гібридні атаки не залишаться безкарними". Альянс посилив патрулювання в Балтійському морі. Але згідно з міжнародним правом екіпажі не мають права підніматися на борт або оглядати судна третіх країн.

Деякі країни запропонували більш радикальні заходи. Після вторгнення дронів над Данією президент України Володимир Зеленський запропонував закрити Балтійське море для танкерів тіньового флоту. Міністр оборони Естонії Ганно Певкур запропонував це зробити ще кілька місяців тому.

"Однак така блокада майже напевно порушуватиме міжнародне право. Конвенція ООН з морського права гарантує суднам, навіть тим, що підпадають під санкції, право проходження через міжнародні протоки, якщо вони не загрожують застосуванням сили та не порушують правил безпеки. Росія, яка використовує Балтійське море для 60% свого морського експорту сирої нафти, ймовірно, розглядатиме закриття данських проток для танкерів тіньового флоту як акт війни", - додали автори. 

Ще одним способом закрити море є відмова у доступі суднам, які не відповідають технічним стандартам. Цей підхід набирає популярності. У жовтні Данія посилила контроль за танкерами в районі Скагенської гавані, яка з'єднує Північне море з Балтійським. Тим часом Польща посилює свою військово-морську силу. Законопроект, прийнятий парламентом країни в листопаді, дозволяє військово-морським силам застосовувати силу для захисту критичної інфраструктури, навіть за межами територіальних вод Польщі.