Доплати вчителям, "недружній" вступ і боротьба з ухилянтами: ключові події в освіті у 2025 році

Чи вдалося посадовцям виконати обіцяне, наскільки підвищили педагогам зарплату, чому вступна кампанія до ЗВО стала "недружньою" до частини абітурієнтів – про головні новації у вищій освіті, зміни у шкільній програмі, важливі закони та зміни у сфері освіти і науки України читайте у матеріалі 24 Каналу.

Найважливіші події української освіти і науки у 2025 році

Вчительська тисяча

З 1 січня 2025 року вчителі в Україні почали отримувати щомісячну доплату до зарплати – 1000 гривень. З 1 вересня сума зросла до 2000 гривень. Доплати передбачені для всіх педагогів шкіл: вчителів, психологів, керівників гуртків тощо. Для вчителів, які працюють у школах на прифронтових територіях України, з 1 вересня 2025 року розмір щомісячної надбавки зріс удвічі. Загалом передбачили 12 мільярдів гривень. Ці доплати встановили на час дії воєнного стану, а також протягом того року, коли він буде припинений або скасований.

Цьогоріч також нарешті анонсували і погодили підвищення зарплат учителів з 2026 року на 50%. Воно відбуватиметься у межах двох етапів. Детальніше про це читайте у наших прогнозах на 2026 рік.

Доплати до зарплати вчителям в Україні / Фото Freepik

До слова, у школах України спостерігають нестачу педагогів. Такі проблеми є у 40% закладів освіти. Станом на цей рік вільними є майже 44 тисячі ставок учителів. У навчальному році 2024 – 2025 найбільше були потрібні вчителі англійської мови, інформатики та математики.

Цікаво! Цьогоріч найкращим учителем нашої країни за версією Global Teacher Prize Ukraine 2025 став педагог з Харкова Руслан Шаламов. Учитель біології та екології отримав мільйон гривень на втілення власної освітньої мрії. А учитель інформатики з Києва Олександр Думишинецьувійшов до 50-ки світової премії Global Teacher Prize 2025.

Закони України для дошкілля та професійної освіти

Дошкільна освіта

В Україні розпочали системну трансформацію дошкільної освіти. З 1 січня 2025 року набув чинності Закон України "Про дошкільну освіту". Серед важливих змін такі:

• для вихователів – оптимізація навантаження, 56 днів щорічної відпустки, можливість встановлення вищих доплат та надбавок.

• для батьків – територіальна доступність садочків, вибір форми навчання: очна, мережева, дистанційна; нові типи організації освітньої діяльності: мобільні, сімейні, мінісадки.

• для дитсадків – чіткі правила прийому дітей, створення умов для інклюзивного чи спеціального освітнього середовища.

• для влади та засновників садочків – обов'язок забезпечити потрібні ресурси, відповідальність за доступність садочків, справедливу оплату праці вихователів.

Очільник МОН Оксен Лісовий пояснив, що закон дозволяє підвищувати зарплати у дитсадках на місцях. Тарифна сітка визначає лише мінімум. В окремих громадах зарплата вихователів у дитсадках таки зросла завдяки місцевим доплатам.

Професійна освіта

У вересні набув чинності Закон України "Про професійну освіту". Він стане основою для чималої кількості змін у галузі. Здобути першу професію можна буде у будь-якому віці. Другу чи третю – через 3 роки після здобуття першої. Ветерани війни, яким потрібна якнайшвидша інтеграція в суспільне життя, зможуть отримати нову професію раніше ніж за 3 роки. Загалом на сферу очікує чимало змін.

Важливі новації для студентів

Базова загальновійськова підготовка студентів

З 1 вересня в українських вишах передбачена базова загальновійськова підготовка (БЗВП) для студентів. Її викладатимуть на другому році навчання. БЗВП передбачає теоретичний (90 годин) і практичний курси (210 годин). Курс проходитимуть чоловіки та жінки, але практичний курс обов'язковий лише для чоловіків, які придатні до військової служби. Після проходження підготовки студенти складуть військову присягу та отримають сертифікат і військо-облікову спеціальність. Початкову підготовку реалізують шляхом викладання навчального предмета "Захист України" у школах, училищах і коледжах задля військово-патріотичного виховання.

Зимова вступна кампанія

В Україні запроваджують "зимовий вступ" у виші на "нульовий курс". Новація стартує вже цієї зими. Виші відкриватимуть набір на 3 – 6-місячне навчання з підготовкою до НМТ. Абітурієнти зможуть отримати додатково до 15 конкурсних балів до своїх балів під час вступної кампанії. Це значно збільшить їхні шанси на бюджетне місце або грантову підтримку від держави. Бали можна буде використати тільки при вступі в той виш, в якому вступник проходив "нульовий курс". Участь у цій програмі може взяти молодь з тимчасово окупованих територій, військовослужбовці та ветерани. Для них передбачили гранти на навчання, стипендії та оплату проживання в гуртожитку, якщо потрібно.

В Україні буде зимова вступна кампанія у виші / Фото Марії Волошин, 24 Канал

Стипендії зросли

З вересня 2025 року уряд збільшив розмір президентських стипендійдля студентів профтехів (6 320 гривень), коледжів і технікумів (7 600 гривень), вишів (10 000 гривень) та аспірантів (23 700 гривень). Переможці міжнародних і всеукраїнських олімпіад зможуть отримати щомісячну стипендію до 25 000 гривень. Однак вони повинні навчатися у виші України очно.

Підвищили стипендії і курсантам військових вишів. Також оновили й перейменували всі парламентські премії і стипендії.

Важливо! У наступному році збільшать стипендії усім студентам вишів і коледжів в Україні. Про це детально – у прогнозах на 2026 рік.

Відпрацювання навчання

У МОН та Раді цьогоріч анонсували, що студенти вишів, які навчатимуться на бюджетній формі, відпрацьовуватимутькошти держави, витрачені на цю освіту. Здебільшого строк відпрацювання становитиме два роки – для медиків, вчителів та фахівців окремих професій, пов'язаних з енергетичною інфраструктурою. Однак у МОН зазначили, що такі новації не запровадять найближчим часом.

Виїзд молоді за кордон

У серпні уряд дозволив хлопцям віком 18 – 22 роки виїжджати за кордон, якщо вони не обіймають державні посади. У МОН заявляли, що у студентському середовищі не спостерігають жодних аномалій після такого дозволу. Міністр Лісовий зазначив, що частина тих, хто виїхав, повертається, а МОН не бачить значних відрахувань студентів з вишів. У МОН також розповіли, що цьогоріч за результатами вступної кампанії першокурсників більше, ніж минулого року. До слова, освітній омбудсмен Надія Лещик у червні заявляла, що виїжджають за кордон не лише 17-річні хлопці, а й дівчата.

Кадрові зміни у керівництві МОН

Микола Трофименко. Цьогоріч у керівництві МОН України відбулися зміни. Щоправда, не міністра, але його двох заступників. Уряд призначив Миколу Трофименка на посаду заступника міністра освіти і науки з питань вищої освіти. Трофименко – доктор політичних наук, доцент, ректор Маріупольського державного університету (з 2020 року). Однак опісля його встигли звинуватили у "подвійному плагіаті" у дисертаціях. Відповіді від МОН не було. Раніше цю посаду обіймав Михайло Винницький, якого уряд у серпні звільнив з посади. Винницький працював у МОН з 19 травня 2023 року. Він назвав своє звільнення політичним рішенням.

Цікаво! Цьогоріч в Україні з'явився новий мовний омбудсмен. У липні уряд призначив Уповноваженою із захисту державної мови професорку КНУ імені Тараса Шевченка Олену Івановську. Вона замінила Тараса Кременя, який обіймав цю посаду з липня 2020 року.

Анастасія Коновалова. Відбулася заміна і заступниці очільника МОН із питань дошкілля. Посаду обійняла Анастасія Коновалова. Оксен Лісовий заявив, що вона фахівчиня з багаторічним досвідом у сфері дошкільної освіти.

Можлива відставка Оксена Лісового

Цьогоріч серйозно захиталося крісло під очільником МОН України Оксеном Лісовим. У лютому його викликали до Верховної Ради для спілкування щодо проблемних питань. Такими нардепи визнали тоді впровадження Закону "Про дошкільну освіту" та зарплати освітян.

У липні прем'єром стала Юлія Свириденко, яка сформувала новий уряд. Нардепи заявляли, що звільнити з посади можуть і Оксена Лісового. У Раді зазначали, що замінити його може заступник Андрій Вітренко – єдиний із заступників одіозного ексміністра Сергія Шкарлета, що залишився працювати у новій команді на такій самій посаді. Студенти натомість вийшли на протести проти Вітренка. Оксен Лісовий все ж залишився на посаді.

Оксен Лісовий / Фото з фейсбук-сторінки міністра освіти і науки України

Зауважимо, що у грудні нардепи запропонували звільнити з посади міністра освіти і науки України Оксена Лісового і зареєстрували відповідний проєкт постанови у парламенті.

Новації у шкільному світі

Пакунок школяра

Уряд у липні запровадив нову виплату – "Пакунок школяра". У її межах сім'я могла отримати для свого першокласника, який пішов на очне навчання, 5 тисяч гривень. І витратити їх на одяг, взуття, канцтовари, книги для дитини. Відмову отримували лише ті родини, які перебувають за кордоном.

Припинення фінансування з держбюджету частини шкіл

З 1 вересня 2025 року не фінансуватимуть коштом освітньої субвенції школи (крім закладів початкової освіти) із кількістю учнів менш як 45, а з 1 вересня 2026 року – менш як 60. Рішення про реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання закладу освіти ухвалюватимуть місцеві ради. За працевлаштування вчителів цих шкіл також відповідатиме місцева влада.

Школа офлайн

Президент Володимир Зеленський наголошував, що офлайн-навчання має бути пріоритетним там, де дозволяє безпекова ситуація. МОН при цьому розробило стратегію "Школа офлайн". Цю програму в Україні впроваджують повноцінно з 1 вересня 2025 року на період воєнного стану. Вона має на меті забезпечення безпечного очного навчання та якісної дистанційної освіти.

Реформа НУШ і "Профільна"

Реформа НУШ триває восьмий рік. Її завершили у початковій школі й продовжують на рівні гімназій. З 1 вересня за новими підходами навчаються 1 – 8 класи, а також 9 пілотні класи в окремих школах.

У межах нової політики "Освіта для життя" оновлюють навчальні програми та підходи до створення підручників, а також створюють моделі сучасних освітніх просторів. З 1 вересня пілотують нові програми для 5-класників у природничій, технологічній і мистецькій освітніх галузях. МОН при цьому розпочинає роботу над оновленням змісту мовно-літературної освітньої галузі (іноземні мови) у межах політики "Освіта для життя", яка підсилює реформу НУШ. Вже презентували і 10 концепцій освітніх галузей політики "Освіта для життя". У відомстві кажуть, що це основоположний документ, який визначає що і як вивчатимуть учні впродовж найближчих десятиліть.

Триває також підготовка "Профільної" – реформи старшої школи – як одного з етапів реформи НУШ. Вона надасть учням можливість формувати власну траєкторію навчання, самостійно обирати профілі, предмети чи курси, потрібні для їхньої реалізації. З 1 вересня 30 ліцеїв пілотують нову модель: вибір профілів і предметів та складання індивідуальних освітніх траєкторій для учнів. Саму реформу повноцінно втілюватимуть у життя з 2027 року. Учні здобуватимуть освіту 12 років. МОН також погодило Типову освітню програму для старшої школи. Це основний документ для втілення реформи "Профільна".

Новації у шкільному світі / 24 Канал

Навчальний рік

Навчальний рік 2025 – 2026 стартував 1 вересня. Офіційно триватиме до 30 червня. Кількість школярів в українських школах у межах цього навчального року зменшилась на 400 тисяч осіб, якщо порівняти з 2024/2025 навчальним роком. Школи поповнили близько 252 тисячі першокласників – торік було 314 тисяч. Майже 2,3 мільйона учнів розпочали навчання офлайн. Дистанційно – на 103 тисячі учнів менше ніж торік. Понад 300 тисяч дітей – за кордоном і на ТОТ навчаються в українській системі освіти. Близько 12 тисяч шкіл надають освітні послуги.

Як з 1 вересня навчаються учні в Україні?

З 1 вересня учні в Україні можуть навчатись очно або у змішаному форматі. Також – у межах дистанційного/онлайн формату. Мінімальне наповнення дистанційних класів скасували. Тепер для їхнього відкриття діють такі самі правила, як і для очних та змішаних – за наявності щонайменше 5 учнів. Також діти можуть навчатись за індивідуальними формами освіти – екстернат, сімейна форма. МОН закликало виходити на очне навчання там, де дозволяє безпекова ситуація. Учні можуть навчатися офлайн або у межах змішаного формату, якщо у закладах освіти є укриття чи воно розташоване на відстані не більш як 500 метрів від школи.

Учні на прифронтових територіях України можуть навчатисьтакож очно, у змішаному форматі, у межах дистанційного/онлайн формату. Також за індивідуальними формами освіти. Однак для виходу в офлайн на цих територіях, окрім наявного укриття, необхідні відповідні рішення ради оборони області, педагогічної та батьківської ради.

Учні на ТОТ можуть навчатись дистанційно за повною програмою, сімейною формою, екстернатом або ж за педагогічним патронажем. Формат залежить від безпекової ситуації.

Учні, які перебувають за кордоном, зможуть здобувати освіту у межах одного із запропонованих МОН сценаріїв:

• у місцевій школі й паралельно дистанційно в українській онлайн-школі;

• у суботній чи недільній школі, а також – школі в країні перебування;

• лише в Україні – повна програма дистанційно;

• лише в школі країни перебування.

Також учням-біженцям радять не забувати про українознавчий компонент, який має спрощену програму, адже дитина частково її проходить в іноземній школі. Україна також визнаватиме освіту, здобуту в українських суботніх і недільних школах за кордоном – як і загалом результати навчання українських дітей за межами нашої держави.

Оновлення навчальної програми

З 1 вересня уроки енергоефективності стали неодмінною частиною навчального процесу. Учнів 4 – 11 класів навчають раціонально використовувати ресурси, зменшувати споживання енергії та дбати про довкілля.

У 8-х класах також з'явився новий обов'язковий предмет – "Підприємництво та фінансова грамотність". Програма містить управління особистими фінансами, податки, банківські послуги, а також основи підприємництва. З 2026 року цей предмет вивчатимуть і 9-класники.

Харчування учнів

Програму безоплатного харчування у школах розширюють. З жовтня 2024 року учні початкової школи у всіх регіонах України забезпечені безоплатним харчуванням. З 1 вересня 2025 року програма охопила й учнів 1 – 11 класів прифронтових регіонів: Харківської, Сумської, Чернігівської, Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей. Згодом вона стане доступною для всіх учнів країни.

Безпека у школах

В Україні реалізують програму "Безпечна школа". Верховна Рада України ухвалила Закон про запровадження заходів безпеки у школах. Тепер чітко визначать правила перебування на території та в приміщеннях шкіл, доступу до закладів освіти, а також механізми контролю за їхнім дотриманням. Також у школах мають бути встановлені огорожі або визначені межі території. Обов'язково – технічні засоби для термінового виклику поліції – "тривожні кнопки". Забороняють і перебування на території закладу сторонніх осіб, а також осіб у стані сп'яніння чи з небезпечними предметами. Посилюють і вимоги до охорони. Зокрема, до роботи не зможуть залучати осіб із судимостями за насильницькі злочини чи цькування. До кінця цього року у школах України працюватиме 2 тисячі офіцерів безпеки. Наступного року їх буде вже 3 тисячі.

Підземні заклади освіти

В Україні продовжують будувати підземні школи та сховища у прифронтових і прикордонних регіонах. Мовилось про понад 139 підземних шкіл, кілька десятків закладів професійно-технічної освіти. Перший підземний дитячий садок почали будувати у Пісочинській громаді на Харківщині. У 2025 році на будівництво підземних шкіл у держбюджеті передбачили 11,2 мільярда гривень. Також виділяють кошти з місцевих бюджетів. Загалом цьогоріч держава інвестувала в будівництво та облаштування: 96 підземних шкіл-укриттів, 70 шкільних автобусів, 120 сучасних просторів, 103 шкільних кухонь і їдалень, а також 963 оснащених осередків "Захисту України".

Підземна школа у Запоріжжі / Фото: фонд savED

Перекваліфікація вчителів

В Україні також анонсували зміни у процедурі підвищення кваліфікації вчителів. У кінці цього року розпочався пілот політики "Гроші ходять за вчителем". Педагоги зможуть обирати та оплачувати курси віртуальними коштами з січня – лютого 2026 року і проходитимуть навчання до кінця календарного року. До слова, освітяни тепер проходитимуть медогляд по-новому.

Мрія

До екосистеми Мрія вже під'єдналися понад 2600 закладів освіти з усіх 24 областей України. У МОН зазначили, що щодня інструментами Мрії користуються майже 400 тисяч учителів, батьків та дітей. Найактивніші з-поміж усіх – учні. Вони переглядають розклад на день, деталі уроку, оцінки та домашні завдання, а також стежать за своїм прогресом. Що цікаво, до Мрії зможуть доєднатися дитячі садки. Уряд вже працює над новим напрямом – Мрія Дошкілля.

PISA. З 17 березня до 4 травня 2025 року в Україні відбувався основний етап міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025. Перевіряли знання 15-річних підлітків. У фокусі уваги була природничо-наукова освіта. Традиційно оцінювали і компетентність учнівства в галузі математики та читання.

Цікаво! Вчитель інформатики із Запоріжжя Олександр Жук став одним із дев'яти регіональних переможців Cambridge Dedicated Teacher Awards у категорії "Європа".

Також важливо:

• Педагогічний стаж учителів у верифікованих українських суботніх і недільних школах за кордоном зараховуватимуть на загальних підставах.

• Міністерство освіти і науки України скасувало проведення шкільного етапу щорічних учнівських предметних олімпіад.

• В Україні ветерани війни зможуть офіційно працевлаштовуватися у школи та викладати предмет "Захист України".

• З 2025 року підручники до шкіл доставляють видавництва, які їх друкують, а не через обласні книжкові бази.

• В Україні більше не вручатимуть золоті і срібні медалі за досягнення у навчанні випускникам, виготовлені за державний кошт. Однак школи можуть це робити власним коштом.

• В Україні відновили перевірки закладів освіти у сфері пожежної та техногенної безпеки.

• В Україні планують розширити мережу військових ліцеїв, щоб у кожному регіоні був щонайменше один такий заклад.

• Міністерство освіти і науки України оновило програми незалежного тестування фахових знань та вмінь для вчителів, які проходитимуть сертифікацію.

• Українці критикували підручник"Історія України. 11 клас", який видавництво "Ранок" видало у 2024 році.

НМТ і ДПА

Національний мультипредметний тест

У 2025 році для вступу у виші України абітурієнти подавали результати національного мультитесту. Навіть ті, хто вступав на творчі спеціальності. НМТ тривав протягом 14 травня – 25 липня у форматі комп'ютерного тестування. Учасники складали три обов'язкові предмети (українську мову, математику та історію України), а також одну дисципліну на вибір. Перевірка знань відбувалася протягом одного дня – упродовж чотирьох годин із 20-хвилинною перервою між двома двогодинними частинами. Блок з історії України містив вже завдання за весь шкільний курс.

Українці критикували цю модель НМТ через те, що вона була дуже виснажливою для випускників. Цьогоріч чимало скарг лунало з уст учасників НМТ і щодо складання математики. Обурювалися передовсім майбутні митці і заявляли, що цей предмет їм у житті не знадобиться.

Загалом у 2025 році на НМТ зареєструвалися понад 317 тисяч учасників. З них чверть (25,4%) складали випускники шкіл минулих років. Крім України, тестування організували ще в 33 країнах. Для складання іспиту в територіальні центри тестування з'явилося понад 284 тисячі людей – 91,45% від зареєстрованих.

Президент України Володимир Зеленський призначив стипендії учасникам НМТ, які продемонстрували найвищі результати на тестуванні. Загалом 297 стипендій.

Державна підсумкова атестація

ДПА як обов'язкове оцінювання знань учнів випускних класів у час повномасштабної війни скасували. Її проводили лише як моніторингову, а не обов'язкову для частини учнів. Однак в УЦОЯО заявляли, що найближчими роками в Україні планують повернути проходження учнями державної підсумкової атестації. Зокрема, для 9-класників з 2028 року. Вона відбуватиметься у форматі зовнішнього незалежного оцінювання. Також згодом можливе запровадження атестації і для учнів 4 класів.

Вступна кампанія

Загалом до вишів цьогоріч зарахували понад 300 тисяч студентів. З них на бюджет – 98 182 особи, а 207 831 – на контракт. До цивільних українських вишів зарахували понад 204 тисячі першокурсників. Торік їх було 199 тисяч. Дані про вступ у заклади системи безпеки та оборони не розголошують. Абітурієнти подали 1,167 мільйона заяв. Понад 300 державних, комунальних та приватних вишів в Україні впродовж цьогорічної вступної кампанії набрали менш ніж тисячу вступників на бакалаврат. Найпопулярніша серед вступників спеціальність на бюджет у 2025 році – "Середня освіта".

Що цікаво! Тепер до українського вишу можна вступити за результатами польської матури.

Навчання у коледжах розпочав 134 121 майбутній фахівець. Вступників до коледжів було 149 476. Загалом до цих закладів освіти надійшло 268 593 заяви. Випускників 9 класів традиційно було найбільше серед вступників.

Вступна кампанія 2025 року / Фото Freepik

Магістратура. Кількість вступників на магістратуру скоротилася майже на 30%: 97 тисячі зарахованих проти 125 тисячі у 2024. Цьогоріч було на 15,5 тисячі менше вступників віком 25+, які розглядати освіту як спосіб отримати відстрочку.

Аспірантура. Цьогоріч МОН дещо змінило правила вступу на цей рівень вищої освіти. Як і торік, виші готуватимуть аспірантів виключно за державним замовленням. У МОН зазначили, що створили умови, відповідно до яких вступна кампанія до ЗВО стала "недружньою до ухилянтів". І додали, що нарешті порівняно небагато осіб вступають до вишів задля отримання відстрочки від мобілізації.

Загалом цьогоріч вступники в аспірантуру подали у виші України 12 833 заяви. Самих абітурієнтів було понад 12 тисяч. Зарахували на навчання в аспірантуру у 2025 році в Україні 5 942 особи. У 2025 році вдвічі збільшилась кількість жінок-вступниць в аспірантуру і на 70% знизилась частка чоловіків, які старші за 25 років.

Також у МОН заявили, що ініціюють впровадження нової моделі підготовки PhD (докторів філософії). Мовиться про проєктну аспірантуру. У новій моделі поєднуватимуть навчання з роботою над дослідницьким проєктом. В Україні також запровадили формульний розподіл місць в аспірантуру.

Продовження реформ у вищій освіті

Реформування мережі вишів

В Україні триває модернізація мережі закладів вищої освіти. Процес укрупнення не припиняли. У мережі МОН України зараз є понад 120 вишів. Університети, які реорганізовували, протягом останнього року отримали інвестиції в обладнання на дослідження на 1,5 мільйона доларів. За попередніми заявами МОН, у мережі відомства до 2030 року планували залишити близько 100 ЗВО.

Вищі ціни на навчання у вишах

Цьогоріч в Україні здорожчалавища освіта. Подекуди суттєво. Ціни у вишах при цьому зростали неоднорідно. Усе тому, що 2025 року виші зобов'язали встановлювати мінімальну плату за навчання не нижче ніж індикативна собівартість – фактичні витрати держави на підготовку студента-бюджетника. Граничну мінімальну ціну застосовують для більш ніж 30 спеціальностей зі списку з понад 130. Але саме на них – основний попит з боку вступників.

Гранти на вищу освіту

2024 року запровадили пілотний проєкт щодо надання грантів для вступників на контрактну форму навчання у вишах. Цьогоріч державні гранти можна було отримати такі (для першокурсників):

• ⁠грант першого рівня на суму 17 тисяч гривень – для тих, хто склав два предмети НМТ від 150 балів (або від 140 балів, якщо вступає на спеціальність з особливою підтримкою). Грант першого рівня не був доступний за деякими спеціальностями (наприклад, менеджмент, маркетинг, журналістика тощо);

• грант другого рівня на суму 25 тисяч гривень – для тих, хто склав два предмети НМТ від 170 балів). На деяких спеціальностях діяв коефіцієнт, тому 25 тисяч гривень могло перетворитися в 37,5 тисячі гривень для тих, хто обирає пріоритетні для економіки спеціальності.

Зміна ректорів

У багатьох вишах України має змінитися керівництво. У МОН заявили, що близько 50 ректорів втратять посади. Це відбуватиметься поступово з допомогою виборів. У найближчі півтора-два роки багато ректорів українських університетів покинуть свої посади через закінчення строку їхнього перебування на цих посадах, уточнили у Раді. Цьогоріч, зокрема, нових очільників отримали два топові виші країни: Львівський національний університет імені Івана Франка та НУ "Львівська політехніка".

Серед інших важливих новин у сфері:

• Обов'язкову військову підготовку для студентів-медиків в Україні відновили.

• Міністерство освіти і науки України погодило перелік вишів, які у 2026 році визнаватимуть результати навчання, здобуті на тимчасово окупованій території (ТОТ). Таких університетів– 43.

• В Україні збільшилась кількість закладів вищої освіти, які належать до високого ступеня ризику. Цьогоріч таких 20; торік було 14.

• В окремих університетах України запровадили експеримент – там запрацювали наглядові ради. Мовиться про Запорізький національний, Київський авіаційний інститут і Карпатський національний університет імені Стефаника.

• Держава відшкодує вартість навчання 13 тисячам студентів за минулий навчальний рік. Мовиться про дітей захисників і захисниць України.

• Виші в Україні повинні розробити навчальні траєкторії для ветеранів. При цьому адаптувавши освітні програми під їхні потреби.

• Міністерство освіти і науки України скоротило ліцензійні обсяги для 195 вишів на освітній рівень бакалавра. Мовиться про максимальну кількість студентів, яких можуть зарахувати до ЗВО на певний напрям підготовки.

• Молодь, яка перебуває у війську, зможе здобувати освіту без відриву від служби.

• МОН також спільно зі Світовим банком працює над проєктом зі створення 10 нових кампусів по всій Україні.

Студенти і мобілізація

У МОН України заявили, що відомство співпрацює з правоохоронцями та Державною службою якості освіти, аби виявляти випадки, коли навчання у вишах, зокрема в аспірантурі, стає способом ухилення від мобілізації.

Очільник ДСЯО Руслан Гурак розповідав, що у 2023 – 2024 роках держава законодавчо перекрила основні лазівки для вступу ухилянтів до вишів. Натомість такі студенти, яким понад 25 років, переорієнтувалися на коледжі. Є коледжі, де майже всі нові студенти – військовозобов'язані віком понад 25 років. Найбільше студентів віком 25+ навчаються на контракті на найдешевших спеціальностях. Перевірки у вишах і коледжах тривають. Загалом уже відрахували близько 50 тисяч таких студентів.

Наука

Гранти

Молоді вчені та доктори наук в Україні тепер зможуть отримати значно більші грантина свої дослідження. Фінансування збільшили у кілька разів. Міністр Оксен Лісовий наголосив: це наймасштабніше підвищення за понад 15 років – майже в 5 разів. Також в Україні створять Центр досконалості освітніх технологій.

Розміри грантів для науковців значно зростуть / Фото Freepik

Плагіат

Міністерство освіти і науки України також заявило про намір відстежувати випадки недоброчесності в наукових публікаціях. А також виключати такі видання з переліку фахових. До слова, цьогоріч громадська ініціатива "Дисергейт" звинувачувала заступника очільника МОН Андрія Вітренка у наявності академічного плагіату в його наукових статтях і кандидатській дисертації. Звинуватили у "подвійному плагіаті" у дисертаціях і нового заступника очільника МОН Миколу Трофименка. Однак детальної відповіді щодо цього від МОН не було. Натомість голову Ради молодих вчених НАН України Валерію Ковач відсторонили через підозру в плагіаті в її дисертації.

У кінці року Верховна Рада України таки ухвалила законопроєкт "Про академічну доброчесність". Він уперше формує єдині комплексні законодавчі межі академічної доброчесності в системі освіти і науки – від загальної середньої до вищої освіти, науки, наукових досліджень, експертизи та присудження наукових ступенів і вчених звань.

Також важливо:

• Президентом Національної академії наук України знову обрали академіка Анатолія Загороднього. Він очолює установу з 2020 року.

• Українська математикиня Марина Вязовська стала міжнародною членкинею Національної академії наук США.

Мовна ситуація

У закладах освіти Києва зафіксували значне зниження застосування української мови. Майже чверть (24%) вчителів спілкуються під час уроків російською, ще 40% – під час перерв. Щодо учнів – спілкуються недержавною мовою на уроках 66%, на перервах – 82% (по Україні ці цифри значно відрізняються: на уроках – 40%, на перервах – 52%). Тільки 18% столичних школярів зазначили, що говорять виключно українською мовою.

Мовний омбудсмен Олена Івановська наголосила, що керівник школи відповідальний за те, щоб освітній процес у його закладі освіти відбувався українською мовою. Адже він укладає угоди з кожним учителем, тому відповідає за те, щоб педагоги виконували умови угоди.

Президент Володимир Зеленський цьогоріч при цьому анонсував, що в Україні створюватимуть контент на противагу російському. Україна вже працює над створенням тисяч годин контенту, який би формував альтернативу ворожому.

З важливих цікавинок також:

• Бойові медики зможуть дистанційно навчатися на профільних спеціальностях.

• Недавно уряд України погодив Бюджетну декларацію на 2026 – 2028 роки. Окремо визначили напрями розвитку освіти на найближчі три роки.

• Вперше в Україні лікарі-інтерни отримали бюджетні місця через прозору електронну систему розподілу.

• В Україні має з'явитися освітній кодекс – нормативно-правовий документ, у якому будуть зведені всі закони про освіту.

• Уряд України затвердив перелік посаду галузі освіти та науки, на яких потрібне обов'язкове володіння англійською мовою. Правило стосується, зокрема, керівників, науковців, викладачів.

Таким насиченим був цей рік у сфері освіти і науки в Україні. У новому році буде ще більше новацій для вчителів, студентів та учнів. Про головні ми детально розкажемо вже невдовзі у наших прогнозах на 2026 рік.