Не Маша і не Маріша: як красиво і по-українськи називати Марію

Ім’я Марія залишається одним із найпопулярніших не лише в Україні, а й у всьому світі впродовж багатьох століть. Воно має глибоке історичне коріння та потужну енергетику. Проте в побуті українці часто використовують форми, які не є притаманними нашій мові, забуваючи про багатство рідних відповідників.

Про це пише «24 Канал».

Чому «Маша» — це не по-українськи

В Україні часто можна почути звертання «Маша», «Машуня» чи «Маріша». Однак філологи наголошують: ці форми є калькою з російської мови. Суфікси, що утворюють імена на кшталт Даша, Глаша, Саша, Міша, є характерною ознакою російської морфології.

Українська мова має власну, надзвичайно багату палітру пестливих форм для імені Марія, які передають ніжність та близькість без використання чужорідних конструкцій.

Як звертатися до Марії українською

В нашій мові існує безліч милозвучних варіантів, які варто використовувати у повсякденному спілкуванні:

• Марічка;

• Марійка;

• Маруся;

• Маріченька;

• Марічейка;

• Маня;

• Маруня;

• Марунечка.

Ці форми глибоко вкорінені в українському фольклорі та літературі. Наприклад, ім’я Маруся оспіване у відомій народній пісні «Ой не ходи, Грицю», а Марічка стала символом кохання завдяки хіту «Ой, Марічко, чічері». Більше того, варіант Марічейка навіть відображений на географічній карті — так називається високогірне озеро в Карпатах.

Тож, обираючи, як звернутися до близької людини, варто пам’ятати, що українські пестливі форми не лише прикрашають ім’я, а й зберігають нашу культурну ідентичність.

Для жінок нормативною залишається форма Ігорівна, а низка по батькові, як-от Григорович чи Миколайович, закріпилися в мові історично й не змінюються.

Тарас Цимбалюк Президент США Дональд Трамп / © Associated Press Ліки Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець