ЦВК назвала ключові виклики повоєнних виборів

Правова визначеність післявоєнних виборів, безпекові ризики, зруйнована виборча інфраструктура та мільйони виборців за кордоном — це деякі з основних викликів, які постають перед проведенням перших повоєнних виборів.

Про це повідомив голова ЦВК Олег Діденко під час засідання робочої групи з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо особливостей порядку організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та/або повоєнних виборів в Україні.

Важливими перепонами він назвав неактуальність даних Державного реєстру виборців, іноземне втручання, дезінформацію та кібератаки. 

Також наразі незрозуміло, як проводити вибори на окупованих територіях, де наразі перебуває майже 7 мільйонів виборців. Крім того важливо забезпечити правом участі в голосуванні військовослужбовців.

За його словами, Центральна виборча комісія протягом майже чотирьох років готувалася саме до повоєнних виборів, оскільки чинне законодавство не давало підстав для підготовки до голосування в інших умовах. 

ЦВК вже підготувала низку пропозицій для Верховної Ради, частину з них комісія планує найближчим часом узгодити та передати парламенту.

«У понеділок ми плануємо провести нараду, погодити ці напрацювання і, можливо, передати їх Верховній Раді. Тут йдеться переважно про технічні, організаційні речі, які стосуються повоєнних виборів, зокрема акцент на підготовчий період. Ми виходили з періоду шести місяців. Зокрема, за три місяці перед початком виборчого процесу має відбуватися оцінка виборчої інфраструктури, наскільки вона зруйнована, оцінка безпеки, оцінка можливості відновлення, заміщення виборчої інфраструктури. Після оцінки безпеки тільки можна буде прийняти рішення про території, де можна буде проводити вибори. Зрозуміло, що бажано до цього прийняти закон про критерії неможливості проведення виборів на окремих територіях. І тільки після цього Центральна виборча комісія зможе порахувати витрати на організацію та підготовку повоєнних виборів. На цьому ж етапі мали б відбутися організаційні дії для підготовки голосування за кордоном, що є масштабним викликом та дії по актуалізації державного реєстру виборців», — пояснив Діденко. 

Безпековий фактор голова ЦВК назвав базовою передумовою реалізації виборчих прав. Йдеться не лише про день голосування, а про весь виборчий процес, включно з діями комісій у разі повітряних тривог, ймовірність блекаутів, мінувань чи інших загроз, а також про захист виборчої документації. Ситуацію ускладнює те, що, за орієнтовними даними, близько 23% території України станом на зараз заміновано.

Серйозною проблемою залишається і зруйнована інфраструктура: понад 1 391 виборча дільниця пошкоджена, ще майже 6,5 тисяч — розташовані на тимчасово окупованих територіях, де немає актуальної інформації про їхній стан.

Ще один масштабний виклик — міграція. За орієнтовними даними, понад 6 мільйонів українців перебувають за кордоном, ще близько 4,5 мільйона є внутрішньо переміщеними особами. При цьому офіційні дані Державного реєстру виборців щодо громадян за кордоном суттєво не відповідають реальній кількості виборців.

У ЦВК вважають найбільш реалістичним варіантом організації закордонного голосування створення додаткових виборчих дільниць за межами дипломатичних установ. Паралельно комісія пропонує запровадити механізм активної реєстрації виборців, щоб краще розуміти фактичне місце їхнього перебування.

Окремо Діденко наголосив на необхідності гарантувати виборчі права військовослужбовців — як активні, так і пасивні. Серед можливих механізмів — голосування на звичайних або спеціальних дільницях, а також за місцем служби в надзвичайних ситуаціях.

Хоча формально Державний реєстр виборців оновлений відповідно до законодавства, фактична актуальність його даних залишається проблемною. Як приклад голова ЦВК навів Бахмут, де в реєстрі числиться понад 54 тисячі виборців, хоча місто фактично зруйноване й без населення.

Серед інших ризиків ЦВК виокремлює іноземне втручання у вибори — від дезінформації та кібератак до спроб підкупу виборців і кандидатів. У цьому контексті комісія пропонує вивчити та адаптувати до українських умов досвід Молдови, зокрема щодо посилення відповідальності за такі правопорушення та міжвідомчої координації.

«У Молдові був прийнятий спеціальний закон на протидію в іноземному втручанню. Можливо, варто в аспекті роботи нашої робочої групи вивчити цей закон і адаптувати його до потреб України. Це посилення кримінальної відповідальності за підкуп, інші спроби фальсифікації результатів виборів в комплексі з інформаційними кампаніями. Подумати про можливість скасування реєстрації суб'єктів фінансування з боку іноземної держави, якщо це точно буде встановлено і доведено. Також у нас є були думки про декларування кандидатів щодо співпраці з Російською Федерацією. І також закласти навіть на законодавчому рівні питання міжвідомчої координації, тому що це питання спільне і одна Центральна виборча комісія не зможе протидіяти ефективно інвентарному втручанню», — зауважив він.

Також варто враховувати можливі вимкнення світла, тому доведеться забезпечити 30 тисяч виборчих дільниць резервним живленням, що дуже непроста задача. 

Однак Діденко зауважив, що все одно йдеться саме про повоєнні вибори, адже у випадку особливого періоду, яким є воєнний стан, виникає ще більше більше питань. Зокрема, чи зможуть в Україну приїхати офіційні міжнародні спостерігачі, чи зможе Україна забезпечити рівність умов для кандидатів та допустиму явку. Як наслідок, це може призвести до питань легітимності результатів.

Того ж дня під час онлайн-брифінгу у вотсап-чаті Володимир Зеленський сказав, що готовий до виборів в Україні та просить США і європейських лідерів гарантувати безпеку для їх проведення. Він повідомив, що попросить депутатів підготувати пропозиції щодо можливості зміни закону про вибори під час воєнного стану. 

18 грудня президент України заявив, що підтримує можливість онлайн-голосування, але консенсусу з Радою щодо цього питання поки немає

22 грудня стало відомо, що у парламенті формують робочу групу щодо проведення виборів президента під час воєнного стану. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що закон про проведення виборів в умовах воєнного стану застосують одноразово. 

26 грудня відбулося перше засідання робочої групи з підготовки законодавчих пропозицій щодо особливостей організації та проведення виборів в умовах воєнного стану в Україні. На ньому, зокрема, заслухали виступ представників Центральної виборчої комісії.

Фото: