Відро з Буддою у похованні вікінгів: яким чином цей артефакт туди потрапив

Відро знайшли в корабельному похованні Осеберг, коли археологи проводили розкопки на цьому місці в 1904 році. Виготовлене з дерева тиса і зміцнене бронзовими кріпленнями, воно виділялося серед розтрощених залишків корабля та інших похоронних речей, пише Arkeonews.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Невелика бронзова фігурка, прикріплена до обідка, зображує сидячого чоловіка зі схрещеними ногами, що спонукало перших дослідників прозвати цей предмет "відром з Буддою".

Археолог Ханне Ловісе Ааннестад з Музею культурної історії в Осло пояснила, що хоча фігурка і нагадує буддійські образи, вона не має жодного зв'язку з Азією. Натомість стилістичні деталі та методи обробки металу пов'язують фігурку з кельтськими монастирськими майстернями в Ірландії або на Британських островах.

Дослідження показують, що відро вже було старим, коли його поклали в могилу, і, ймовірно, датується VIII століттям, принаймні на сто років раніше за саме поховання. Предмети такого типу зазвичай виготовляли в ранньосередньовічних монастирях, де ремісники використовували символічні фігури та геометричні орнаменти.

Наявність такого предмета в Норвегії вказує на тривалі контакти між громадами вікінгів та кельтським світом через торгівлю, обмін подарунками та конфлікти. На відміну від багатьох імпортованих предметів, які розбирали на метал і використовували повторно, це відро було перевезено цілим, що вказує на те, що воно мало особливе значення для своїх власників.

Фігура, що сидить, залишається предметом дискусій серед вчених. Деякі пов'язують її з описами римських авторів кельтських ритуальних образів, на яких були зображені чоловічі фігури зі схрещеними ногами.

Хоча на момент виготовлення відра такі ритуали вже не практикувалися, візуальна традиція, здається, збереглася в декоративному мистецтві. Подібні фігури, знайдені в інших місцях Скандинавії, включаючи західну Норвегію, підтверджують думку, що ці символи поширилися завдяки контактам на великі відстані.

Одним з найбільш незвичайних аспектів відра є те, що воно було порожнім, коли його виявили. Інші посудини в могилі Осеберг містили жертви, призначені для загробного життя. Деревина тиса, хоча і є надзвичайно міцною, але також токсичною, особливо при використанні для зберігання рідин.

Дослідники вважають, що це робило відро непридатним для практичного використання і підкріплює аргумент, що воно служило для церемоніальних або символічних цілей.

Саме місце поховання зазнало значних руйнувань через століття після того, як було запечатане. Близько 953 року грабіжники могил проникли в курган, перевернули меблі, розкидали кістки та винесли цінні предмети. Через ці пошкодження неможливо дізнатися, чи містило відро колись жертви або ритуальні предмети, які пізніше були викрадені.

Сьогодні цей предмет обрано центральним експонатом нового Музею епохи вікінгів у Норвегії, відкриття якого заплановано на 2026 рік. Куратори вважають його потужним прикладом культурного контакту в епоху вікінгів.

Раніше Фокус писав про старовинний лабіринт, який виявили у Індії. Ця пам'ятка є найбільшим серед круглих лабіриннтів, які знаходили в країні.

Також ми розповідали про стародавній артефакт, виявлений на півдні Казахстану. Знахідка стала доказом того, що огузькі тюрки використовували писемність набагато раніше, ніж вважали вчені.