Плани Путіна на 2026 рік: коли та за яких умов Росія може напасти на НАТО

Про це знову заявив генсек НАТО Марк Рютте. Вперше він сказав про таку небезпеку влітку цього року в інтерв’ю The New York Times. На його переконання, якщо Китай вирішить розв’язати війну проти Тайваню, спершу Сі Цзіньпін зателефонує Путіну з проханням «відволікти увагу НАТО». В новому звіті про розвиток військових і безпекових спроможностей КНР, який Пентагон щорічно подає до Конгресу, зазначається: «Китай очікує, що зможе вести та виграти війну проти Тайваню до кінця 2027 року». Адже саме у 2027 році Народно-визвольна армія Китаю (НВАК) відзначатиме 100-річчя.

Про російську загрозу в першу чергу для країн Балтії попередив й очільник ГУР Міноборони Кирило Буданов. За його словами, Москва скоригувала терміни підготовки до можливих військових дій проти європейських країн, змістивши їх із 2030 року на 2027 рік. Про підготовку до можливого військового зіткнення НАТО з Росією протягом наступних п’яти років європейські розвідки попереджають від кінця 2023 року. Проте відколи адміністрація Трампа почала проштовхувати вигідний Путіну «мирний» план врегулювання війни Росії проти України, західні експерти й аналітики попереджають про ризик найгіршого сценарію вже найближчими роками.

До чого готується Путін у 2026 році? За яких умов можливий напад Росії на європейські країни-члени НАТО? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Погрози великою війною: Європа без підтримки США

У грудні цього року, одразу після того, як адміністрація Трампа почала проштовхувати російський «мирний» план капітуляції України, Путін двічі заявив, що Росія готова до війни з Європою. Востаннє — на розширеній колегії Міноборони РФ, коли очільник відомства Андрій Білоусов закликав російських військових бути готовими до війни з НАТО протягом найближчого десятиліття. Так само як і Сі Цзіньпін ще у вересні 2022 року закликав НВАК готуватися до справжньої війни.

У січні 2025 року, коли Трамп вдруге повернувся до Білого дому, тодішній командувач Об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі висловлював сумнів щодо потенціалу Росії здійснювати великі прориви на полі бою. В червні на саміті НАТО в Гаазі, коли США вже зупинили надавати Україні військову допомогу, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц відкидав можливість атаки Росії на НАТО через її слабкість. Проте вже в листопаді німецький генерал-лейтенант Александер Зольфранк припустив: «Якщо подивитися на поточні можливості та бойову міць Росії, вона може розпочати невелику атаку на територію НАТО вже завтра».

І досі від західних експертів і військових можна почути, що Росія не має достатньо зброї та людей для війни проти однієї з європейських країн НАТО. На початку листопада Марк Рютте заявляв, що Альянс обігнав Росію у виробництві боєприпасів. Сюди генсек НАТО ймовірно зарахував і США. Проте навряд чи Європа може покладатися на Америку так, як раніше. Особливо після оприлюднення нової Стратегії нацбезпеки США та рішення адміністрації Трампа заборонити в’їзд колишньому комісару ЄС Тьєррі Бретону та ще чотирьом особам за спроби змусити американські технологічні компанії контролювати політичні висловлювання на своїх платформах.

Зараз у ключових європейських столицях панує невпевненість у зобов’язаннях США навіть за статтею 5 НАТО щодо колективної оборони. Тому навряд чи Європі слід повністю покладатися на американців, особливо щодо поставок чи продажу зброї. Адже з Вашингтона вже лунали меседжі, що й для продажу запаси на складах Пентагону не нескінченні. До того ж, західні аналітичні центри публічно вказують, що, наприклад, російські ракети тепер краще «обходять» американську систему ППО Patriot.

Не дивлячись на оцінки провідних аналітиків, що до кінця 2026 року Москва вичерпає радянські й поточні запаси зброї, ще в червні Марк Рютте заявляв, що у 2025 році «російська оборонна промисловість випустить 1500 танків, 3000 одиниць бронетехніки та 200 ракет „Іскандер“. На додачу, за його словами, якщо Україна програє, «ми (європейські країни-члени НАТО — Ред.) — наступна ціль Росії».

Західні експерти прогнозували, що саме у 2026 році Кремль відчує реальні економічні проблеми. Однак більшість показників Москва засекретила. До того ж, невідомо, яку додаткову допомогу, щоб Росія продовжувала війну не лише проти України, може надати їй Китай.

«Я не бачу поки що готовності Китаю доєднатися до мирного треку, — заявив Володимир Зеленський напередодні зустрічі з Дональдом Трампом у Флориді в неділю, 28 грудня. — Ми завжди хотіли, щоб Китай спромігся зупинити цю війну. Китай цього не зробив. Замість тиску на Москву Китай навпаки збільшив обсяги закупівель енергоресурсів у Росії. Гроші від експорту російської енергетики Росія витрачає на війну».

Що буде після припинення вогню: країни Балтії готуються

Про те, що члени східного флангу Альянсу, передовсім країни Балтії, можуть стати наступною військовою ціллю, експерти попереджають давно, розглядаючи не лише сценарій можливої поразки Києва, а й встановлення режиму припинення вогню у війні Росії проти України. Адже навряд чи Путін після цього буде зацікавлений повернути свою армію до «мирного» життя й наразити таким чином свій режим на проблеми й дестабілізацію.

У великому аналізі «Ведмідь у Балтії: переоцінка російської загрози в Естонії» Європейської ради зовнішніх відносин (ECFR) експерти також зауважують, що війна проти України обмежує здатність Росії проектувати силу в інших місцях. Але щойно бойові дії стабілізуються або припиняться, Москва почне відновлювати сили, щоб випробувати НАТО. Проте, як прогнозують аналітики, щоб підготуватися до атаки Естонія та її союзники мають 5-10 років.

«Майже 4 роки ​​війни в Україні виснажили фінансові, кадрові й військові ресурси Росії. Її бойова міць зменшилася й, на даний момент, їй бракує можливостей для успішного проведення як традиційного військового наступу, так і гібридної атаки. Росії знадобиться близько 5-10 років після закінчення війни в Україні, щоб переозброїтися та підготуватися до такої атаки», — роблять висновок експерти ECFR.

Такі твердження є досить суперечливими хоча б з огляду на те, що Росії і зараз вистачає ресурсів для гібридних атак проти європейських країн-членів НАТО. Неодноразове пошкодження кабелів у Балтійському морі, російські дрони в Польщі, «невідомі» БПЛА в усіх інших великих європейських містах, три російські винищувачі в повітряному просторі Естонії протягом 12 хвилин, російські кораблі-шпигуни в Ірландському морі (де зосереджені головні кабелі, що з’єднують США та Європу) — все це елементи гібридних атак, на які у Росії вистачає і сил, і засобів.

Тож європейські країни-члени НАТО мають у першу чергу бути зацікавленими в якомога більшій допомозі України й послабленні Росії, щоб вона не перегрупувалася й не завдала удару по ним самим. Проте у статті для Chatham House колишній міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс зауважує: Європа переконана, що повернення окупованих територій неможливе, тому Україна повинна вести переговори, залишаючи свою землю під чоботом Москви.

«Росії явно бракує сил, щоб протистояти всьому НАТО. Але переоцінка США своєї європейської ролі в поєднанні з повільним переозброєнням Європи може дати Росії вікно можливостей для ескалації. Гібридна війна може перерости в звичайний конфлікт у чутливих районах, таких як Сувальський коридор. Ще одна „СВО“ може спрацювати. Отриманого шоку може бути достатньо, щоб зруйнувати НАТО, ЄС або обидва. Припускаю, що Путін вважає, що це варто спробувати, якщо ми дамо йому шанс», — зазначає Габріелюс Ландсбергіс.

Поки США демонструють прихильність до Росії, європейські країни-члени НАТО могли би нарешті знайти в собі сили домовитися про збільшення підтримки України. Принаймні для того, щоб допомогти Силам оборони України стабілізувати фронт і зміцнити позиції Києва на переговорах із Москвою, хай і за посередництва адміністрації Трампа. Інакше ключові європейські столиці, штовхаючи Україну на невигідні умови принаймні припинення вогню, самі ж пришвидшують ризик нападу Росії на східний фланг НАТО.

У своїй нещодавній статті CNN, посилаючись на закриту конференцію Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI, Британія), відверто пише, що європейські союзники не готові до конфлікту з Росією, який може розпочатися в найближчі кілька років. До того ж, експерти попереджають, що розроблені плани НАТО з протидії Росії можуть не спрацювати.

«Є план з цифрами. Але уряди не вживають необхідних кроків для його реалізації. Ми все ще плануємо, виходячи з речей, яких не існує», — вважає старший науковий співробітник RUSI Джек Вотлінг.

Орешнік / © ТСН Лютий 2026 — шанс для миру? Новий прогноз Буданова / © Associated Press Чому «милі» відео з котиками та песиками — не такі вже й чудові / © Associated Press Начальник ГУР Кирило Буданов