Не про віру: чому Україна відмовилася святкувати Різдво 7 січня

Про що ви дізнаєтесь:

Україна остаточно перейшла на новий церковний календар, залишивши в минулому радянську та імперську традицію святкування Різдва 7 січня. Ця зміна — не просто реформа дат, а стратегічний крок у культурній війні за незалежність, що виправляє астрономічну помилку чотирьохсотрічної давнини. Детальніше про це розповідає Главред.

Звідки взялася календарна плутанина

Як пояснює історик Олександр Алфьоров, щоб зрозуміти природу проблеми, варто повернутися до 1582 року. Саме тоді стало очевидно, що Юліанський календар, запроваджений ще Юлієм Цезарем, є астрономічно неточним.

Його похибка становила приблизно 11 хвилин на рік, і з часом ця різниця накопичилася у кілька днів. У результаті календарні дати дедалі більше відставали від реального сонячного циклу та рівнодень.

Григоріанська реформа і церковний розкол

Папа Римський Григорій XIII ініціював календарну реформу, внаслідок якої з’явився Григоріанський календар — значно точніший з астрономічного погляду. Західна Європа досить швидко його прийняла.

Натомість православний Схід відмовився від нововведення — значною мірою не з богословських, а з політичних причин, пов’язаних із конфліктами з Римом.

Важливо розуміти:25 грудня і 7 січня — це не різні Різдва, а одна й та сама дата, зафіксована в різних календарних системах. Коли за Юліанським календарем настає 25 грудня, у григоріанському літочисленні це вже 7 січня.

Як імперія закріпила "7 січня"

Історики наголошують: закріплення дати 7 січня в Україні стало прямим наслідком російської імперської політики.

Після революції 1918 року Українська Народна Республіка офіційно перейшла на європейський (григоріанський) календар. Проте після приходу більшовиків виник парадокс:

У радянський період це свідомо використовували, щоб тримати українське православ’я в одному культурному полі з Московським патріархатом. Святкування Різдва 7 січня стало маркером так званої "православної єдності" імперського типу, що штучно віддаляло Україну від її європейського історичного контексту — зокрема від Польщі, Литви та інших сусідів, із якими українці століттями мали спільні традиції.

Відео про те, коли насправді варто святкувати Різдво, можна переглянути тут:

Війна як каталізатор рішення

Повномасштабне вторгнення Росії перевело календарне питання з площини абстрактної традиції у площину національної безпеки. Історики та релігієзнавці виділяють три ключові чинники, чому перехід став можливим саме тепер:

1. Деокупація свідомості

Відмова від "московського часу" стала логічним продовженням декомунізації та дерусифікації. Для мільйонів українців святкувати разом із державою-агресором стало морально неприйнятно.

2. Світове православ’я

Більшість православних церков світу — зокрема Вселенський патріархат, Грецька та Румунська церкви — давно користуються Новоюліанським календарем, який збігається з григоріанським щодо нерухомих свят. Україна фактично приєдналася до загальнохристиянської практики.

3. Запит суспільства

Якщо раніше перехід на 25 грудня підтримувала відносна меншість, то після початку великої війни рівень суспільної підтримки реформи зріс у рази.

Що змінилося на практиці

З 1 вересня 2023 року Православна Церква України (ПЦУ) та Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ) офіційно перейшли на Новоюліанський календар. Це спричинило зміщення всіх нерухомих свят на 13 днів раніше.

Відтепер:

Такий порядок повертає внутрішню логіку народним традиціям. Наприклад, Маланка і Новий рік знову збігаються, як це й має бути в єдиній системі літочислення.

Єдиним винятком залишається дата Великодня, питання якої досі обговорюється на загальнохристиянському рівні.

Повернення до себе

Фахівці одностайні: перехід на 25 грудня — це не зміна віри, а виправлення історичної та астрономічної несправедливості.

Україна повертається до європейського культурного простору, з якого її силоміць виривали в період російської експансії. Це крок, що робить нашу традицію зрозумілою світові й водночас повертає нам власне коріння — без імперських нашарувань і міфів.

Вас може зацікавити: