Від телемарафону до полігону: журналіст, що приєднався до ЗСУ, назвав помилки в підготовці мобілізованих

Вадим Карп’як про реальний стан справ у навчаьльних центрах / © скриншот з відео

Відомий український журналіст та ексведучий телемарафону Вадим Карп’як, який приєднався до лав Сил оборони, пройшов БЗВП (Базова загальновійськова підготовка) і розповів про свої перші враження від служби.

Про це журналіст і військовий написав у Facebook.

Карп’як уточнив, що його спостереження стосуються тільки власного досвіду у навчальному таборі 95-ї бригади при 199 навчальному центрі ДШВ.

Журналіст наголосив, що підготовка новобранців проводилася добре — наскільки це дозволяли обставини.

«Після цих майже двох місяців ніхто не може сказати, що їде в зону бойових дій непідготовлений. Стрільба, такмед, протидія дронам, РЕБ, робота групами, інженерка, топографія, зв’язок», — зазначив він.

За словами військового, 90% його інструкторів на полігоні — люди з реальним бойовим досвідом, тому їхні поради максимально цінні.

Водночас, Карп’як визнав, що не всі мобілізовані хочуть вчитися. Причиною цьому він вбачає «бусифікацію».

«Люди махають рукою на свою підготовку буквально зі словами: „Та нах*р воно мені треба“. Частково проблема в елементарних лінощах. Але не в останню чергу грає роль те, що більшість опинилися в навчальному центрі не з власної волі. Кожен мобілізований має свою історію, згідно з якою саме його мобілізація — акт найвищої державної несправедливості. Найчастіше ці історії не проходять випробування фактчекінгом», — пише журналіст.

Недоліки ТЦК

За його словами, є випадки, коли дійсно ТЦК мобілізує чоловіків, ігноруючи їхні документи про право на відстрочку. І коли ці документи приходять в частину, то цих мобілізованих списують.

Проте журналіст попереджає: система ТЦК недосконала, але її радикальна перебудова під час війни несе ризик повної зупинки мобілізації та обвалу фронту.

Пролема СЗЧ

Карп’як зауважив, що Служба психологічної підтримки персоналу (ППП) замість роботи з мотивацією бійців змушена займатися бюрократією — розслідуваннями випадків СЗЧ, що топить офіцерів у паперах.

За його припущенням, крім відчуття несправедливості мобілізації, на СЗЧ у навчальних центрах штовхають «драконівські» обмеження. Наприклад, на використання телефонів.

«Це викликає обурення солдатів. Бо якщо ми тут, щоб захищати в першу чергу свої сім’ї, як нам пояснюють, то важливо підтримувати контакт з сім’ями і знати, що з ними все гаразд. Але ми позбавлені регулярного спілкування з ними. Ми не знаємо, що з сім’ями після ночі обстрілів, а сім’ї не знають, що з нами. Це викликає нервову реакцію, обурення, хвилювання і як наслідок — можливе СЗЧ. Знаю про такі випадки», — пояснює військовий.

Інші недоліки, які можна виправити

Ще одним недоліком на полігонах є відсутність чіткого розкладу занять на тиждень.

«Або інший приклад. Кожен курсант ДШВ має пройти психологічну смугу перешкод. Це така ініціація, своєрідна посвята в десантники, після чого нам мають видати шеврони, які ти тепер можеш носити по праву. І от ми встали о 4 ранку. Пройшли 4 кілометри в повній викладці. Подолали смугу перешкод. Повернулися пішки 4 кілометри назад, чорні від диму як чорти, втомлені, але шалено городі собою і в піднесеному настрої, очікуючи урочистого вручення шевронів. Але замість цього увечері нас повели на нічні інженерні навчання. А шеврони сказали видадуть десь потім. І в один момент все піднесення і гордість курсантів за себе змило в трубу злості на командирів і армію, яка раптово змінює правила по ходу гри і через це по-дурному втратила прекрасний момент створити в людей хорошу емоцію з прив’язкою до ЗСУ», — розповідає Карп’як.

Раніше відомий український співак після мобілізації розкрив, де зараз служить, і показав фото.