Без конфлікту, але й без прориву: зустріч Зеленського і Трампа в Мар-а-Лаго очима медіа

28 грудня 2025 року відбулась зустріч президента України Володимира Зеленського із президентом США Дональдом Трампом. Після 2,5 годин переговорів відбулась пресконференція, де Дональд Трамп сказав, що Україна і США узгодили 95% мирного плану. За візитом Володимира Зеленського у США українські медіа повідомляли, що на пресконференції Трамп також говорив, що на повоєнній відбудові України та природних ресурсах держави можна «створити значні статки». Також українські медіа звертали увагу, що перед зустріччю із Зеленським Трамп мав телефонну розмову із президентом Росії Володимиром Путіним, а також на те, що Трамп розповів Зеленському, що вони з Путіним  “пункт за пунктом” обговорили 20-пунктовий план зупинки бойових дій. А також підкреслювали найбільш спірні питання: територіальні поступки та контроль над Запорізькою АЕС. 

Володимир Зеленський за результатами переговорів розповів на пресконференції, що тривають переговори про частини документів, які є предметом переговорів. :

«20-пунктовий план погоджений на 90%, безпекові гарантії США – на 100%, спільні безпекові гарантії США і ЄС для України – майже погоджені, при цьому військовий вимір (цих гарантій) погоджений на 100%... План процвітання України зараз фіналізується, і також зараз ми обговорюємо послідовність дій»,  – цитує Зеленського Європейська правда. 

Наступного дня після зустрічі Трамп зателефонував Путіну, і в них відбулася позитивна розмова. Щодо розмови Трампа і Путіна перед зустріччю із Зеленським, помічник Путіна Юрій Ушаков прокоментував, що під час розмови тривалістю у годину і 45 хвилин президенти обмінялись думками. Також Ушаков говорив, що Путін нагадав Трампу про важливість «надалі орієнтуватися на основоположні російсько-американські домовленості, досягнуті в ході саміту в Анкориджі» у серпні 2025 року. Про зустріч Трампа і Путіна пропагандисти, зокрема, писали, нібито на ній президент США і Росії домовились про «поділ України».

«Варто особливо відзначити, що під час сьогоднішньої бесіди Президент Росії погодився з пропозицією американської сторони про те, щоб продовжити роботу з врегулювання ситуації навколо України в рамках спеціально створених двох робочих груп. Одна з них буде займатися різними аспектами проблематики безпеки, а друга – питаннями економічної сфери. Про параметри початку функціонування цих робочих груп буде домовлено додатково найближчим часом, очевидно, на самому початку січня», - прокоментував Ушаков.

Реакції українських експертів і медійників

Українські експерти і медійники, які коментували переговори у США, переважно знаходили у зустрічі у Мар-а-Лаго позитиви і відзначали, що очікували браку конструктиву остаточного порозуміння між українською і американською сторонами.

Оглядач міжнародної політики Віталій Портников охарактеризував зустріч як таку, де бракувало конкретики, проте позитивну для України.

«Для мене було б позитивом і сенсацією, якщо б президенти Трамп і Зеленський вийшли на пресконференцію  з якимись конкретними заявами», - каже Портников.

Як позитиви оглядач назвав: «те, що президенти дружньо розмовляють на пресконференції, не сперечаються і разом з тим не можуть надати якихось конкретних пропозицій», «те, що Трамп співробітничає із європейцями з точки зору закінчення українсько-російської війни», «те, що Путіну не вдається вплинути на Трампа так, щоб той навʼязував нам саме путінські умови завершення нашої війни, це теж позитивний результат». До позитивів Віталій Потрников відніс інституціоналізацію роботи переговірних груп. Коли частину переговорів ведуть спеціальні представники, як бізнес-партнер Трампа Стів Вітокофф і зять президента США Джаред Кушнер, а рішення готують підзвітні президенту Конгресу державний секретар Марко Рубіо і міністр оборони Піт Хеґсет.

Як головну перешкоду для миру Віталій Потрников не перший рік називає позицію держави-агресора Росії.

Своєю чергою, міністр закордониих справ Росії Сергій Лавров напередодні переговорів Трампа і Зеленського назвав головною перешкодою до миру Європу:

«Після зміни адміністрації в США Європа і Євросоюз стали головною перешкодою для миру. Там не приховують планів щодо підготовки до війни з Росією», - сказав Лавров.

У телеграм-каналі аналітичної спільноти Resurgam наводять два ключові підсумки зустрічі у США. По-перше, там звертають увагу, що зустріч не проявила суперечок між Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським.

«Більш помітним стає певний комфорт спілкування Зеленського з Трампом, і, хоч є моменти, де через абсурдність ідей американського президента «про палке бажання путіна відбудувати Україну» важко втримати істеричний сміх, сама взаємодія вже не виглядала як перманентна потреба в “кризових комунікаціях”», - пишуть Resurgam.

Як другий позитив у Resurgam пишуть, що “українська делегація, користуючись вікном можливостей, фіналізує ті документи, які дійсно потенційно мають якесь значення: про військову підтримку, гарантії безпеки тощо. Тож якщо дійсно отримати прямі гарантії, проголосовані Конгресом, і під тиском цього фактору ще й зобов’язання Європи, то це вже не Будапештський меморандум, а який-не-який тимчасовий план “Б”».

На ратифікацію гарантій безпеки для України у Конгресі США звернув увагу і народний депутат, член парламентської асамблеї Ради Європи Олексій Гончаренко:

«Важливо, що Трамп заговорив про ратифікацію гарантій безпеки Україні в Конгресі США. Це дуже важливо для нас», - написав Гончаренко у Фейсбуці.

Схоже бачення висловила журналістка Марина Данилюк-Ярмолаєва:

«Це хоч щось, що Конгрес то офіційний орган, а не щось під чесне слово, як то пропонувалось раніше. В цьому варіанті нам пропонують «найнадійніший набір протоколів безпеки, який вони коли-небудь бачили. Це дуже, дуже потужний пакет». Усього 2 дні тому мова йшла просто про гарантії безпеки на 15 років», - написала Данилюк-Ярмолаєва у Фейсбуці.

На різноманітність трактувань експертами, політиками і медійниками зустрічі Володимира Зеленського і Дональда Трампа, мабуть, вплинули різдвяно-новорічні відпустки. Адже на момент підготовки цього тексту її не коментували керівники Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва підсумки переговорів.

Ми дивимся на ті речі, які для всіх очевидні: території, хто забере Запоріжсталь. Ключове там не це. Для мене абсолютно зрозуміло. Ключова річ - це суверенітет України. Нас позбавляють права багатьох рішень моделі національної безпеки… Нас заганяють знову в це гетто, в якому знаходились ми довгий період, що ви не висовуйтесь, а то Росія і США вам покаже», - прокоментував у ефірі телеканалу Еспресо переговори Зеленського із Трампом і дзвінок Трампа Путіну Надзвичайний і Повноважний Посол України у США у 2015-2019 роках Валерій Чалий.

Що казали і не казали про зустріч Дональда Трампа і Володимира Зеленського у ефірі національного телемарафону «Єдині новини», читайте незабаром. 

Реакція американських видань

Видання CNN у статті «Висновки зустрічі Трампа із Зеленським у Флориді» пригадує «катастрофічну зустріч» Трампа і Зеленського в Овальному кабінеті та зазначає, що «наступні переговори не були настільки гострими, хоча деякі раунди за зачиненими дверима були складними». Автор підкреслює, що, на відміну від тону попередніх зустрічей, цього разу «Трамп похвалив Зеленського та зберіг упевненість, що мир близько». Водночас у матеріалі йдеться, що зустріч по суті безрезультатна: «жоден з них не оголосив про якийсь суттєвий прорив щодо припинення конфлікту».

Автор підкреслює, що Трамп часто використовував Мар-а-Лаго для побудови більш особистих зв'язків з іноземними лідерами, такими як китайський лідер Сі Цзіньпін та колишній прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе. Хоча це не було головною метою зустрічі із Зеленським, який приїхав до Палм-Біч, оскільки Трамп проводить там відпустку, це місце створило більш розслаблену атмосферу, ніж Білий дім. Пізніше Трамп пожартував, що Зеленському настільки сподобалося це місце, що, можливо, тепер не захоче їздити в Білий дім.

У статті підкреслюється характерна для Трампа бінарність: або війна скоро закінчиться, або затягнеться на невизначений термін з катастрофічними людськими втратами. Ця риторика відображає його розчарування повільними темпами переговорів та визнання того, що вирішення війни виявилося набагато складнішим, ніж він стверджував під час кампанії 2024 року.

Загалом, стаття описує зустріч як незначне покращення атмосфери, але таке, що зрештою підкреслює, наскільки далекими залишаються сторони в ключових політичних та територіальних питаннях.

У статті «Трамп і Зеленський сповнені надії після переговорів, хоча перешкоди залишаються»  від The Washington Post йдеться про те, що хоча два лідери рухалися «до узгодження» пропозиції щодо припинення війни, результат залишається крихким, неповним і сильно залежить від готовності Росії прийняти умови, які вона досі відхилила.

Зустріч розглядається в рамках довшої, складної історії відносин Трампа з Україною: «Протягом минулого року Трамп переживав періоди розчарування з усіма сторонами, оскільки жорстока війна порушила його обіцянки щодо миру. А з Зеленським у нього були турбулентні стосунки ще… з 2018 року». Водночас, оцінка Трампом Зеленського як «сміливця» та його готовність звернутися до українського парламенту свідчать про спробу перезавантажити відносини: «в неділю він похвалив Зеленського як «сміливого», а також похвалив європейських лідерів, яких він раніше звинувачував у поганому поводженні зі США з питань торгівлі чи військових витрат».

У статті неявно протиставлено європейську одностайність та амбівалентність Трампа щодо Росії. Зауваження Трампа, що зображують Путіна як такого, хто підтримує «успіх» України, різко виділяються на тлі безперервних російських атак, описаних далі у статті, створюючи напругу між риторикою та реальністю.

Прогрес зображується як поступовий, зворотний та обмежений незмінними максималістськими вимогами Росії, що залишає у читача враження, що дипломатія рухається, але політичний ендшпіль війни залишається принципово невирішеним: «Путін неодноразово відхиляв пропозиції щодо припинення вогню та відмовлявся зустрічатися із Зеленським, якого він називає нелегітимним лідером. З початку війни він не виявив жодного інтересу до відходу від своїх основних вимог, включаючи захоплення великих територій України».

У матеріалі The New York Times «Трамп і Зеленський зустрілися, щоб узгодити мирний план, але угода залишається важкодосяжною» сказано, що Трамп, схоже, мав намір «уникнути занадто високого рівня очікувань щодо угоди, коли він відповідав на запитання про те, коли він хоче підписати мирну угоду, і чи можуть українці розраховувати на гарантії безпеки з боку Заходу, якщо Росія спробує продовжити або відновити своє вторгнення».

Центральним наративом статті є залежність Трампа від особистої дипломатії. Його впевненість значною мірою ґрунтується на його прямому спілкуванні з Володимиром Путіним, включаючи двогодинну телефонну розмову незадовго до зустрічі із Зеленським. «Президент дав оптимістичну оцінку ще одній суттєвій перешкоді, заявивши журналістам, що пан Путін зацікавлений у співпраці з українцями щодо експлуатації Запорізької електростанції на півдні України. Україна неодноразово заявляла, що не співпрацюватиме з Росією щодо спільної експлуатації об'єкта».  Стаття неявно ставить під сумнів цей підхід, зіставляючи віру Трампа в Путіна з продовженням російських військових ударів та публічними заявами російських чиновників, які відкидають ідеї, що підтримуються Заходом. «Ніщо з цього не матиме значення, якщо пан Путін зрештою вирішить не поступатися ні сантиметра на спірній території… чим більше США інвестують у цю структуру, цей 20-пунктний план, тим важче Путіну може бути грати у свою звичну гру в відволікання та затримку» видання цитує Деніела Фріда, колишнього американського дипломата з досвідом роботи з Росією та Центральною та Східною Європою.

У статті FoxNews «Трамп зустрівся із Зеленським; переговори можуть дати  поштовх першій за п'ять років розмові Зеленського-Путіна: джерело» недільна зустріч представлена ​​як значуща не через конкретні домовленості, а тому, що вона може розблокувати перший прямий контакт між Зеленським та Путіним за понад п’ять років. Такий дзвінок анонімне джерело описує як «дипломатичну перемогу» Трампа. Тобто, йдеться не стільки про результати для російсько-української війни, як  про політичні успіхи американського президента. Мир розглядається як щось, що досягається завдяки особистому впливу та емоційному інтелекту Трампа, а не через формальні переговори чи механізми тиску. У матеріалі Трампа називають «найуспішнішим посередником», і це  підсилює образ героя-посередника, тож відмова Путіна розмовляти із Зеленським з 2020 року виглядає як проблема, яку під силу вирішити лише Дональду Трампу.

У статті багато місця приділяється емоційному стану Зеленського перед зустрічами з Трампом, його звичкам підготовки та його минулій поведінці під час розмов з Путіним. Автори матеріалу із посиланням на анонімне джерело стверджували: «Зеленський зазвичай дуже нервує перед такими розмовами з президентом Трампом. Він довго зосереджується та вивчає нотатки, які для нього готують Департамент міжнародної політики та Міністерство закордонних справ». У матеріалі не надто багато уваги присвячено оцінці мирних перспектив та деструктивної поведінки Москви, натомість вона посилює образ Трампа як головного укладача угод.

Тематична стаття «Три висновки із зустрічі Трампа та Зеленського в Мар-а-Лаго» від The Hill надає найдетальніший виклад 20-пунктного плану Зеленського. У ній висвітлюються вимоги України щодо гарантій безпеки США та Європи, майбутньої дати вступу до ЄС та чисельності української армії. Значні поступки України — заморожування ліній фронту, створення демілітаризованих зон у кількох регіонах та масштабне виведення військ — представлені як компоненти мирної програми, а не як політичні ризики для Києва. Автори також концентруються на механіці переговорів, а не на симетричності поступок чи балансу сил.

Європейські та світові медіа про зустріч у Мар-а-Лаго

Більшість оглянутих медіа відзначили розбіжність у висловлюваннях — і Трамп і Зеленський обидва використовували проривні формулювання («ближче, ніж будь-коли», «90 % погодилися»), проте жоден з них не сказав про суттєві нові домовленостей щодо спірних питань. Усі оглянуті медіа повторили перелік головних невирішених питань, але в першу чергу щодо територіального розмежування на Донбасі, щодо якого Росія вимагає повного виведення українських військ, Зеленський пропонує замороження лінії фронту, а Трамп ідею створення вільної економічної зони.

Французьке видання Le Monde разом із AFP опублікувало матеріал про зустріч президентів України та США, ключовою тезою якого була думка, що зустріч у Мар-а-Лаго не принесла довгоочікуваного прориву у мирному процесі. На початку публікації згадується, що як і перед зустріччю Зеленського та Трампа у жовтні, Путін намагався перехопити ініціативу, зателефонувавши Трампу вранці у неділю 28 грудня. Видання відзначає підкреслено ввічливу поведінку українського лідера, який явно пам'ятає «катастрофічну зустріч» у Білому домі 28 лютого, де Трамп і віцепрезидент Джей Ді Венс публічно висміяли його за «недостатню вдячність». Le Figaro вело детальну текстову трансляцію зустрічі у Флориді із заявами політиків та експертів, завершивши її новиною про оголошення президентом Франції Франсуа Макроном нової зустрічі “коаліції рішучих” (la Coalition des volontaires) у Парижі на початку січня на підтримку України. Окремою новиною Le Figaro опублікувало відео із реакцією Володимира Зеленського на слова Трампа про те, що «Путін хоче бачити успіх України»: «Зеленський виглядав приголомшено… Коротка, стримана, майже дипломатична посмішка з’явилася (на його обличчі)». Відеофрагмент із цією реакцією українського президента широко розійшовся у соцмережах. Натомість видання Le Parisien звернуло увагу на випад Трампа у бік журналістів, що зібралися у Мар-а-Лаго: перед початком переговорів американський лідер звернувся до присутніх репортерів та сказав «ви хочете їсти чи вважаєте це хабарем?». У матеріалі подано розгорнутися бек про те, що такий жарт Трампа є невипадковим, та продовжує його системне протистояння із журналістами традиційних медіа. Le Parisien також вело текстову трансляцію зустрічі у Флориді. France24, медіа спрямоване на міжнародну аудиторію, половину публікації присвятило, власне, тому, що слідувало за переговорами делегацій у Мар-а-Лаго — спільному дзвінку Трампа та Зеленського із європейськими лідерами. У матеріалі відзначається, що хоч Зеленський швидко підтримав ідею американського лідера виступили перед Верховною Радою на підтримку американського плану врегулювання війни, така поїздка Трампа до Києва є малоймовірною.  

Журналіст італійського видання Corriere della Sera Джузеппе Сарчіна у статті з назвою «Переговори щодо України, "перетягування каната" Путіна та Зеленського з Трампом» зазначає, що дзвінки Трампа Путіну як до, так і (планований) після зустрічі із Зеленським створили дисбаланс у переговорах, оскільки Росія постійно підтримує кілька каналів комунікації із США, тоді як Україну Трамп може знову штовхати до угоди у форматі «бери або залиш» («Take it or leave it»). Він пише, що, хоча Трамп стверджував, що гарантії безпеки були у Мар-а-Лаго «на 95% узгоджені», американський лідер намагається перекласти відповідальність на Європу та не бажає залучати американські війська до майбутніх гарантій. Головною суперечливою точкою є питання розмежування територій на Донбасі, оскільки Росія вимагала повного виведення українських військ, а Зеленський пропонує заморозку по лінію фронту або демілітаризовану зону. Водночас журналіст відзначає і позитив для України: якщо Трамп відмовляється від постійного тиску «дедлайнами» на Україну, це допоможе Києву отримати більше важелів у переговорах із Москвою.

Софія Драйсбах, політична кореспондентка німецького видання Frankfurter Allgemeine у Вашингтоні, у статті із заголовком «Одного разу Зеленський може не стримати сміху» пише, що обидва президенти говорили про прогрес, але жоден з них не розкрив детально, стосовно чого цей прогрес відбувся. Драйсбах також відзначає деякі зміни тону Трампа, який тепер називає дедлайном «закінчення війни», і попри традиційні звинувачення свого попередника Джо Байдена, хоча б частково визнає складність врегулювання російсько-української війни. Журналістка також нагадує, що минулого разу, коли переговорам між американською та українською делегаціями передував дзвінок Трампа Путіну, Вашингтон дистанціювався від ідеї надання Києву крилатих ракет далекого радіуса дії «Томагавк», послабивши українську переговорну позицію. У аналітичній статті Süddeutsche Zeitung, автори Майкл Баухмюллер і Леопольд Заак, зазначають, що у Європі зростає занепокоєння та страх військової конфронтації із Росією. Частково через відсутність чітких сигналів із Вашингтону не лише про підтримку західного контингенту в Україні, але і про долю американських військ на континенті (присутність яких нинішня адміністрація Білого дому має намір скоротити). Вони пишуть, що Зеленський добився основної цілі поїздки до Флориди, уникнути того, щоб Трамп знову звинувачував Україну в небажанні йти на компроміси. Автори також нагадують, що зустріч у Мар-а-Лаго відбувається на тлі чергового потужного обстрілу українських міст та енергетики російською армією, та вимушеного відступу українських сил, зокрема із Сіверська, водночас згадуючи успішні дії ЗСУ у Куп'янську. У підсумковому меседжі, спрямованому на німецьку аудиторію, автори зауважують, що після зустрічі із Зеленським у Берліні два тижні тому європейці вважали себе частиною переговорного процесу, проте зараз вони досі, коли йдеться про мир в Україні, «лише глядачі». Берлінське видання Tagesspiegel також вело текстову трансляцію, збираючи заяви політиків та експертів про переговори у Мар-а-Лаго, які, у підсумку, були охарактеризовані як «малорезультативні». Завершилася трансляція цитуванням Президента Зеленського щодо чіткої вимоги до Росії дотримання щонайменше 60 денного режиму припинення вогню для проведення референдуму щодо 20-пунктного мирного плану для припинення війни з Росією.

Люк Хардінг у статті для британського The Gurdian відзначає, що попри оптимістичний загальний тон на початку перемовин, було мало ознак того, що справжньої угоди буде досягнуто уже в неділю. Наприклад, на запитання про стан Запорізької атомної електростанції, окупованої з початку повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році, Трамп дав плутану відповідь і сказав, що Путін більше не бомбить її. Однак насправді немає чітких жодних ознак того, що Росія готова відмовитися від будь-яких своїх максималістських вимог. Хардінг нагадує, що первинний план США із 28 пунктів був представлений у листопаді після переговорів з Росією і фактично вимагав капітуляції України. А питання гарантій безпеки, що запобігатимуть повторному нападу Росії залишається ключовим, враховуючи, що Трамп, схоже, не збирається брати на себе конкретних військових зобов’язань щодо захисту України.

Al Jazeera у статті присвяченій зустрічі Трампа і Зеленського відмічає, що незважаючи на оптимізм, який вони обидва висловлювали стосовно наближення до мирної угоди, перемовини "не принесли жодних помітних проривів у чутливому питанні української території". Також видання звертає увагу на глибокий скептицизм в Європі стосовно намірів Путіна, особливо після масованої повітряної атаки на Київ перед зустріччю у Флориді. Оглядач Al Jazeera Шихаб Раттансі говорить, що дзвінок Трампа до Путіна за годину до зустрічі з Зеленським, "застав українського лідера зненацька". "З того, що ми чуємо, делегація Зеленського знову була зненацька заскочена Дональдом Трампом. І, за словами росіян, саме американці наполягали на тому, щоб за годину до прибуття Зеленського відбулася телефонна розмова з Володимиром Путіним", – коментує оглядач.

Китайське державне новинне агентство "Сіньхуа" також відмічає стосовно перемовин що "немає жодних ознак того, що відбудеться якийсь значний прорив", незважаючи на те, що Трамп описав перемовини як "чудові", з проробленим "значним прогресом". "Хоча Трамп і Зеленський хвалили один одного на прес-конференції, вони надали мало деталей щодо досягнутого прогресу", – пише видання. Автори відмічають, що найбільш спірними питання залишаються "потенційний графік припинення вогню, встановлення запропонованої демілітаризованої зони, управління окупованої Росією Запорізької АЕС та контроль над Донбасом". "Сіньхуа" звертає увагу на масштабну ракетно-дронову атаку на Київ (який в англомовній версії сайту пишеться як Kiev) напередодні перемовин, згадуючи також і заяву мера Москви Сергія Собяніна в той же день про знищення 21 дрона, які прямували до російської столиці.

Індійське англомовне видання The Times of India також порівнює оптимістичний тон учасників зустрічі у Флориді з відсутністю озвучених деталей щодо прогресу в мирних перемовинах. Як пише видання, над зустріччю "нависала тінь Путіна", через телефону розмову Трампа напередодні. "Така ситуація викликала занепокоєння у деяких прихильників України, які відзначають закономірність, за якою Трамп спілкується з Путіним перед зустріччю із Зеленським. Однак, на відміну від попередніх зустрічей, ця послідовність подій не призвела до відкритої напруженої розмови між президентами США та України", – пише видання. Також The Times of India опублікувала окрему новину про заяву Трампа щодо того, що Росія "бажає успіху Україні", супроводив його матеріалами з соцмереж, які жартують на тему реакції Зеленського на ці слова.