Донбас за гарантії безпеки: що стало зрозуміло після переговорів Зеленського і Трампа

Мирний план: Донбас дотиснуть, якщо переговори не зірве Путін

Головне досягнення переговорів — гарантії безпеки ратифікує Конгрес. Іншими словами, на відміну від Будапештського меморандуму, який був політичним зобов’язанням, ці гарантії, схоже, будуть мати статус міжнародно го договору, який є обовʼязковим до виконання.

1. Якщо це так — це, справді, величезний плюс для нас. Правда, поки ми лише чуємо про загальні обриси без деталізації. Включно з тим, що в "першій редакції" США давали ці гарантії лише на 15 років. Одним словом, треба чекати остаточного документу, хоча повторюся, на словах це виглядає позитивно.
2. Я вже писав свого часу, що з приходом Кушнера американці змінили переговорну стратегію. Вони розділили переговорні пункти на території та "все інше". Так от, зараз, схоже, це "все інше" повністю (практично повністю) погоджено з Україною. Далі американці зустрічаються з росіянами. Якщо росіяни погоджуються, Україну змусять піти на територіальні поступки. Формулювання буде знайдене.
3. Чи готовий Путін погодитися на заморозку? Я вважаю, що він тягнутиме час. І повторю те, що писав неодноразово: для нього перемога — це не лише території. Це зняття санкцій і повернення в геополітику. В цьому контексті є ряд запитань, на які нема поки що відповіді. По-перше, чи достатньо йому буде зняття американських санкцій, чи він вимагатиме, щоб паралельно санкції зняли і європейці (тим більше, він розуміє гру Макрона, який буде рухатися саме в цьому напрямку і саме для цього 7 лютого планує зустрітися з Путіним). В цьому ж контексті стоїть питання заморожених в Європі активів. По-друге, на сьогодні відкритим залишається питання стосунків з Китаєм, який точно не хотів би посилення присутності Америки в стратегічних для Китаю проєктах по вуглеводнях та рідкісноземельних металах. І, нарешті, є третє питання, суто психологічне: Путін страшенно хоче знищити Україну і живе в певних ілюзіях про крихкість фронту.
4. Виходячи з вищевказаного, мені здається, що Путін спробує ще трохи потягнути час, очікуючи дива. Починаючи з 2024 року він і його оточення мислять доволі короткими часовими лагами. Тому зараз він спробує відтягнути рішення. На скільки? Відповідь дуже проста: на скільки зможе, щоб не посваритися з Трампом. Він вже перестав боятися Трампа, але сваритися з ним він все ще боїться.
5. Якщо РФ і США все ж дійдуть згоди, Україну змусять вийти з Донбасу. Під яким соусом, поки неясно, але формулювання буде придумано. На жаль, схоже, що нас готують до референдуму (точніше, це буде якийсь плебісцит) з відносно розмитими формулюваннями.

На сьогодні, суспільство розділене з питання проведення такого референдуму (44% за, 35% проти, 21% не визначилися). Але, схоже, рішення про референдум є таким, що обговорюється як пріоритет. Тим більше, що в Раді для ратифікації такого договору невідомо, чи будуть зібрані голоси. Хоча справа Кіселя, безумовно, зробить частину парламенту більш слухняною.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело