У Росії масово вмирають і зникають безвісти генерали: ексклюзивне інтерв'ю з Беном Годжесом

У Москві 22 грудня ліквідували російського генерала Фаніла Сарварова, підірвавши його автомобіль. Та це не єдина смерть військового керівництва Росії. Президент Володимир Зеленський також повідомляв, що генерал, який доповідав російському диктатору про нібито взяття Куп'янська, зник безвісти.

Генерал-лейтенант США у відставці Бен Годжес в інтерв'ю 24 Каналу наголосив, що кожен російський генерал, причетний до воєнних злочинів в Україні, решту життя боятиметься, що за ним прийде ГУР. Більше про ліквідацію російського генерала, удар по підводному човну Росії та що може відіграти ключову роль в перемозі України – читайте далі у матеріалі.

Кремль цього не очікував: про ліквідацію російського генерала у Москві

Російський генерал Фаніл Сарваров – начальник управління підготовки кадрів генштабу збройних сил Росії – загинув внаслідок вибуху автомобіля у Москві. Вибуховий пристрій заклали під машину. Чи означає це, що Україна продовжує боротьбу? Що ви можете сказати про час ліквідації цього генерала, адже це сталося у розпал переговорів зі США про припинення війни в Україні?

Це майбутнє кожного російського генерала і будь-кого з російського командування, хто має відношення до воєнних злочинів. Упродовж всього життя вони перевірятимуть під машиною та озиратимуться через плече, побоюючись, що за ними прийде ГУР. Очевидно, що російський уряд не може захистити навіть вищих посадових осіб всередині Москви. Думаю, це факт війни, якого Кремль ніколи не очікував.

Це те, що робить український Генеральний штаб – переносить війну на територію Росії, щоб перехопити ініціативу. Також це психологічний фактор – чим більше подібних речей відбуватиметься, тим більше це виводитиме росіян з рівноваги. Вони повинні бачити, що щоночі вбивають невинних українців за допомогою безпілотників і бомб.

Росіяни розплачуються тим, що українці мають можливість скоювати замахи на російських високопосадовців збройних сил. Я вважаю, це частина того, як Україна перехоплює ініціативу і переносить бій на територію ворога.

Повне інтерв'ю з генералом Беном Годжесом: дивіться відео

Цікаво, що буквально за 2 дні на тій самій вулиці Ясеневій, де ліквідували генерала Сарварова, знову підірвали автомобіль. Це сталося вночі 24 грудня. Російські ЗМІ повідомляли, що в результаті підриву постраждали двоє силовиків.

Чи стануть США на бік України у війні?

За даними Sky News, Кремль намагається переконати Білий дім у неминучості перемоги Росії. Зі свого боку, Україна намагається переконати адміністрацію Трампа у протилежному. Ліквідація російських генералів, згідно з аналізом Sky News, – один зі способів для цього. Це демонструє Вашингтону, що Кремль не повністю контролює внутрішню ситуацію. Чи згодні ви з такою оцінкою Sky News?

Думаю, це занадто спрощено. Насамперед адміністрацію Трампа не вдасться переконати у протилежному. Зі слів президента, директорки національної розвідки Тулсі Габбард, держсекретаря Марко Рубіо, віцепрезидента Джей Ді Венса – очевидно, що всі вони використовують кремлівські тези.

Мені дуже важко говорити це як американцю, але, на жаль, адміністрація США вже ухвалила рішення і чинить тиск на Україну, щоб змусити її піти на поступки, на відміну від Кремля. Якщо послухати Стіва Віткоффа, то все, що він говорить, – це тези з Кремля. Найголовніше, – те, що українці залишаються впевненими у тому, що вони можуть досягти успіху, а європейські країни розуміють, що в їхніх інтересах, щоб так справді сталося.

Не знаю, як багато США зможуть зробити за цієї адміністрації. Попри те, що більшість конгресу та загалом американців підтримують Україну, – ця адміністрація більше зацікавлена в тому, щоб укладати якісь ділові угоди. Усе, що робить Україна, щоб продемонструвати, що вона досі веде боротьбу, в якій Росія не перемагає, – звичайно, важливо, але я не думаю, що адміністрація Трампа змінить свою думку, якщо тільки щось кардинально не зміниться в загальній картині.

Держсекретар Сполучених Штатів Марко Рубіо сказав, що це не їхня війна, тому що вона відбувається на іншому континенті. Яка ваша реакція на цю заяву?

Звичайно, це війна США, тому що те, що зробила Росія і її напад на Україну, підняло ціни в Штатах та в усьому світі на енергоносії та продукти в усьому світі. Крім того, підірвало європейську економіку, а Європа є найбільшим торгівельним партнером США. Це важливо для нас. Це наша війна, і те, що вона на іншому континенті, – не має ніякого значення.

Венесуела, Китай – це теж інші континенти, але адміністрацію вони чомусь хвилюють. Тому я був дуже розчарований, почувши слова держсекретаря Рубіо, який у минулому був сильним прихильником трансатлантичного співробітництва та НАТО. Він виявився настільки короткозорим або просто ухвалив рішення повністю підтримувати все, що хоче адміністрація Трампа, незалежно від його власних переконань.

Я не дуже оптимістично налаштований щодо того, що ця адміністрація зробить багато для допомоги Україні. Тому Європі, європейським країнам доведеться заповнити прогалину, яку залишили Сполучені Штати.

Кого боїться адміністрація Трампа?

Згідно з повідомленням The Wall Street Journal, російський диктатор Володимир Путін мав вирішальне слово при виборі того, хто очолить американську переговорну команду. Замість генерала Кіта Келлога, він віддав перевагу Стіву Віткоффу. Чи не здається вам, що це найбільша ганьба адміністрації Сполучених Штатів на цих переговорах?

Думаю, вже на початку було очевидно, що Стів Віткофф хороший друг президента і дуже хороший фахівець з нерухомості, але він абсолютно не є професійним дипломатом. Наприклад, він не скористався послугами перекладача Держдепартаменту, а взяв перекладача, якого надали у Кремлі. Він не ходить на брифінги, які проводять американські спецслужби.

Очевидно, що вони підійшли до справи так, ніби це гігантська угода з нерухомістю на Манхеттені, а не так, що це стосується мільйонів українських громадян, які живуть на цих територіях, що адміністрація Трампа хоче віддати Росії. Тобто вони явно не дбають про найкращі стратегічні інтереси США, тож думаю, що для більшості людей не було несподіванкою дізнатися, що саме тому Віткофф опинився на своїй посаді.

Невже вони просто не довіряють американській бюрократії, розвідці, дипломатії? У чому причина такої недовіри між цією "командою з нерухомості" та командою ЦРУ, Держдепартаменту?

Я цього не знаю. Хоча ви бачили, що Державний департамент відкликав близько 30 американських послів, які є професійними співробітниками дипломатичної служби. Не тих, кого висунув президент як політичних призначенців, як ми робимо з багатьма нашими послами, мовиться саме про професійних, досвідчених працівниках дипломатичної служби, яких відкликають.

Не знаю, чи пов'язано це з тим, що адміністрація вважає, що всі професійні дипломати, які давно працюють в дипломатичних установах, є частиною тіньового уряду – нелояльного до президента. Але це частина конфлікту, який полягає в тому, що адміністрація хоче, щоб люди, які особисто віддані президенту, протистояли професіоналам, які за присягою повинні дотримуватися і захищати конституцію. Це частина того, що відбувається.

Але конкретно у випадку з Віткоффом, адміністрація Трампа розглядає це як угоду з нерухомістю. На мою думку, їхній підхід був приречений на провал з самого початку, тому що вони розглядали це як просто землю, якою можна торгувати, попри міжнародне право, суверенітет і людей, які там живуть. Вони готові домовлятися з росіянами, хоча ніхто на планеті не вірить, що Росія коли-небудь дотримувалася будь-яких угод, які укладала.

Тож Віткофф саме та людина, яка потрібна, якщо це ваш підхід. Якщо ви вірите, що Володимир Путін в глибині душі є хорошою людиною, яка прагне миру, – тоді обираєте когось на кшталт Стіва Віткоффа на роль провідного перемовника. У Кремлі знали, що генерал Келлог розуміє, хто такі росіяни, тому не хотіли залучати його до перемовин.

Що може змусити Росію дотримуватися мирної угоди?

Під час переговорів США пропонують Україні вийти з Донбасу, натомість російські війська залишаться на місці. Також буде створена демілітаризована зона, Україна приєднається до ЄС, Штати дадуть Україні гарантії безпеки, подібні до 5 статті. Чи варто Україні довіряти обіцянкам Трампа щодо гарантії, подібної до п'ятої статті, і чи дійсно виведення військ з Донбасу гірше, ніж така гарантія?

Звичайно, український уряд та народ мають вирішити, як саме потрібно вчинити. Тому що саме українці розплачуються за війну. Не американці, німці, британці чи французи платять за це ціну. Тож якщо я скажу, що українці не повинні відходити, то люди можуть сказати: "Хто ти такий? Ти сидиш вдома без жодного ризику для себе". Тому я завжди наголошую, що українці повинні самі вирішувати, скільки ще вони можуть витримати.

Але насамперед, чи вірить хоч один українець хоч на секунду, що Володимир Путін виконає будь-яку угоду? Звичайно, ні. Усі знають, що Путіну не можна довіряти. Єдиний спосіб, щоб він не зайшов на територію, з якої вийшли українські війська, це якби там були тисячі американських, німецьких, британських, французьких солдатів.

Інакше пройде зовсім небагато часу, і у вас з'являться або російські війська, або росгвардія, або якісь інші невідомі сепаратисти, про яких росіяни спробують сказати, мовляв, це не вони. Так само як це нібито були "не вони" у 2014 році. Як хтось може вірити, що Росія дійсно дотримуватиметься такої угоди? Думаю, для того, щоб прийняти це, потрібно призупинити свою віру.

Коли я чую фразу – "подібні до 5 статті" – то що це означає? Стаття 5 передбачає, що напад на одного розглядається як напад на всіх. Отже, якщо Штати пропонують гарантії, подібні до 5 статті, це означає, що якщо Росія знову нападе на Україну, це буде те саме, якби Росія напала на США.

Невже хтось дійсно вважає, що ця адміністрація справді щось зробить? І що таке напад? Це один безпілотник "Шахед" чи їх має бути 500? Або російські війська, які захопили ще одне українське місто? Що таке збройний напад? Тож не існує такого поняття, як "на зразок 5 статті".

Ця адміністрація навіть не забезпечує дотримання санкцій. Вони вже введені, але імпорт нафти з Росії до Індії зріс у жовтні та листопаді 2025 року, попри те, що введені жорсткі санкції. Тому особисто я не впевнений, що адміністрація Трампа зробить хоч щось для забезпечення виконання такої угоди.

Знову ж таки, тягар і ризик лежить на Україні, а не на старих пенсіонерах на кшталт мене, які спостерігають з боку. Але дивлячись на те, що сталося протягом останнього року і взагалі за останні кілька років, я був би дуже обережним у погодженні на будь-яку угоду з Росією. Особливо, якщо вона залежить від того, чи сумлінно дотримуватиметься її Росія, або від дій Сполучених Штатів.

Саме тут ви мали б побачити дуже сильні європейські війська, які були б не у Польщі, а в Україні, які мають реальний потенціал, правила застосування зброї та здатні відкрити вогонь у відповідь, коли Росія випробовуватиме сили. А вона неминуче це робитиме.

Американські учасники переговорів намагаються довести, що ця гарантія, подібна до статті 5 НАТО, є надійнішою з усіх, які США коли-небудь пропонували Україні. Вони прагнуть переконати нас, що ця угода буде розглянута і схвалена конгресом, матиме юридично обов'язкову силу. Яка ваша думка з цього приводу?

Президент уже кілька разів говорив, що не захищатиме деякі країни НАТО, якщо вони не платитимуть належні 2%. Це 5 стаття. Тож чому хтось взагалі вважає, що гарантія, подібна до 5 статті, буде чимось більшим, що США справді виконають це зобов'язання? Попросіть Марко Рубіо, Стіва Віткоффа, або Джареда Кушнера описати гарантії, подібні до 5 статті, та навести кілька прикладів – якою була б реакція США, якби Росія напала?

Це дуже важко для мене, як для американця, який служив у НАТО. Я просто не маю ніякої впевненості що адміністрація Трампа надасть реальні гарантії. Я хотів би, щоб мені довели, що я помиляюся й вони будуть дуже сильними й покарають Росію. Але я не бачу нічого, що дало б мені впевненість у тому, що адміністрація Трампа зробить це, попри те, що більшість конгресу і більшість американців підтримала б.

Вони навіть не наважуються надати Україні зобов'язання щодо Повітряних сил США у разі такої гарантії як стаття 5. Вони лише обговорюють ідею розгортання європейських військ, але не на полі бою, а на заході України чи в інших її частинах, де не відбуваються активні бойові дії.

Так, ця адміністрація перейшла від припинення постачання та надання розвідданих, відмови від застосування санкцій, від пропозиції створити протиповітряну оборону до гарантій на кшталт 5 статті. Я порадив би своїм українським друзям ставитися до цього дуже скептично і тісно співпрацювати з європейськими союзниками.

Але також очевидно, що Україна має зробити все можливе, щоб покращити власну обороноздатність, що означає розв'язання проблеми з особовим складом.

На вашу думку, чи може Україна витримати такий тиск з боку США? Адже вони можуть спробувати шантажувати її, припинити обмін розвідданими, військову допомогу.

Звичайно, це має сказати український уряд, але що саме сьогодні надають Сполучені Штати, що є настільки важливим і не можна замінити? Обсяг розвідданих – це не те, про що має знати громадськість. Можливо, їх достатньо, а може – ні., не знаю. Боєприпаси, обладнання… Не знаю, що ще надходить, але здається, кількість дещо зменшилася.

Я б дуже хотів, щоб мені довели, що я помиляюся, але якщо США скажуть "все", що тоді? Думаю, Україна, ймовірно, могла б, тісно співпрацюючи з європейськими союзниками, заповнити будь-яку прогалину, яка б утворилася. Однак знову ж таки, оскільки я не знаю, що саме зараз надається, то не можу запропонувати корисний аналіз цього, але український уряд очевидно знає.

Що може відіграти ключову роль в перемозі України?

Президент України Володимир Зеленський здійснив несподіваний візит до Куп'янська. За його словами, російський генерал, який доповідав Путіну про взяття міста, відтоді зник безвісти, і ніхто не знає, де він перебуває. Зеленський припустив, що цей генерал мертвий. Чи став він черговою жертвою цієї культури брехні у російському військовому командуванні?

Не знаю, де перебуває той генерал, але я завжди вважав, що частина проблеми Росії – корупція у російських збройних силах. Я один із тих, хто переоцінив можливості Росії на початку війни. Я здивувався, наскільки погано вони все робили.

Коли я намагався зрозуміти, чому аналіз був неправильним, то усвідомив, що частково це було тому, що я не зміг оцінити глибину корупції, яка передбачає неправдиву звітність про поточний стан і можливості. Адже у російській армії, якщо припуститися помилки або не впоратися із завданням, у тебе ніколи не буде підвищення. Це заохочує до хибної звітності, приховування помилок, недоліків та надії на те, що тебе на цьому ніколи не зловлять.

Люди ухвалюють погані рішення, ґрунтуючись на хибній інформації, тому я не здивуюся щодо цього генерала, який повідомив про захоплення Куп'янська, або надав неправдиву інформацію.

Річ у тому, що президент Зеленський має мужність та стратегічне бачення, щоб поїхати туди й сказати: "Ми все ще тут". Це не можна купити. Це сила волі українських солдатів, народу, президента. Воля набагато важливіша за будь-яку техніку, ракети, безпілотники та гроші.

Саме тому протягом усієї історії країни, які були менші за чисельністю, перемагали більші за розміром держави. США зазнали поразки у В'єтнамі та Афганістані, Радянський Союз в Афганістані. Росіяни зараз зазнають поразки. Попри те, що вони є більшою ядерною державою, це відбувається завдяки волі країни, яка захищається.

До речі, 25 грудня в Росії знову помер генерал – близький соратник Сергія Шойгу – Юрій Садовенко. За інформацією росЗМІ, причиною смерті стала хвороба серця.

Я постійно чую про те, як начебто багато дезертирів в українській армії. Знаю, що Збройні Сили України переживають важкі часи. Є багато українських чоловіків і жінок, які мають бути в армії, але не служать. Вони або виїхали з України, або займаються чимось іншим.

Коли я думаю про свою країну, Сполучені Штати, під час революції, яка тривала майже 8 років, у певну мить Джордж Вашингтон мав лише кілька тисяч солдатів. Їм не платили, вони не були екіпіровані. Однак Вашингтон міг тримати армію разом, хоча вона зазнавала поразки за поразкою від британської армії, і врешті-решт здобув перемогу.

Армія трималася разом, навіть попри те, що була розірвана дезертирством, втратами та поганою підтримкою. Саме це дозволило США здобути незалежність.

Я впевнений, що те, через що зараз проходять українські Збройні Сили, є жахливим. Український народ страшенно страждає. Але розуміння того, що поставлено на карту і що станеться, якщо ви не досягнете успіху, є причиною того, що люди, починаючи з українського президента, продовжують робити те, що роблять. У Росії цього немає. У неї є лише бажання продовжувати вбивати своїх людей.

Україна завдала першого удару по російському танкеру в нейтральних водах Середземного моря на відстані понад 2 тисячі кілометрів від України. Також українські підводні БпЛА уразили ворожий підводний човен у Новоросійську та успішно пройшли через російську військово-морську оборону. Про що це свідчить?

Це говорить про те, що жоден росіянин ніде не почувається у безпеці. Незалежно від того, наскільки великою є Росія, до кожного її куточка може дістатися український безпілотник. Саме це зрештою унеможливить для Росії продовжувати фінансування війни.

Україна надалі завдає ударів по нафтогазовій інфраструктурі. Я дійсно думаю, що теорія перемоги України полягає в тому, щоб знищити здатність Росії експортувати нафту та газ, які їй потрібні, щоб платити за те, що вона робить. Триває знищення російської системи постачання, удари по залізниці.

Той факт, що Україна може дістати та почати атакувати кораблі у Середземному і Каспійському морях чи в інших місцях, не лише завдає шкоди російській нафтогазовій експортній галузі, а й підіймає ціни на страховку. Це робить компанії менш готовими до ризику. Я вважаю, що це найважливіша частина української теорії перемоги.

Про атаку на підводний човен Росії

Нещодавня атака на російський підводний човен в Новоросійську змусила ворога затопити кілька барж у своєму порту. Вони просто заблокували власний флот, який не може вийти з порту. Це дуже велике досягнення українських безпілотних можливостей – змусити російську базу у Новоросійську фактично закритися.

Так, це перше, про що я подумав, коли подивився відео про те, що підводний човен був збитий, і ви бачите, як це сталося. Наскільки некомпетентними є росіяни, що вони не розуміють загрози, яку може представляти Україна. Вони не змогли захистити цей порт. Маю на увазі використання сіток, бонів та інших засобів захисту від такого типу атаки, адже це давно відомі речі.

Якими б розумними не були українці, це те, що росіяни мали б зупинити. Той факт, що вони не змогли, говорить мені про те, що вони або нефахові, або не мають волі. Я маю на увазі, що для того, щоб робити правильні речі, потрібна дисципліна, яка потребує волі. Можливо, з іншого боку, люди теж втомилися від цього. Я не хотів би зараз бути офіцером російського флоту.

Річ не в наркотиках: чому США нарощують військову присутність біля Венесуели

Союзники збентежені роллю США у світі. Вони вважають, що Штати більше створюють проблеми, ніж розв'язують їх. Крім того, поблизу Венесуели спостерігається велике нарощування військової присутності. Збройні сили США захопили кілька венесуельських нафтових танкерів. Як це може вплинути на домінування Сполучених Штатів у всьому світі? Чи є наземне вторгнення до Венесуели неминучим?

Ніщо не є неминучим, але є відчуття, що Сполучені Штати планують вжити конкретних заходів проти Венесуели: чи то атака на об'єкти протиповітряної оборони, об'єкти командування та управління чи то інші частини інфраструктури всередині Венесуели. Адміністрація не зробила того, що повинна була – відзвітувати перед конгресом відповідно до Закону про військові повноваження.

Адміністрація діє незаконно у тому, що робить проти Венесуели. Дуже дорого тримати там ВМС. Ми не знаємо, у чому полягає їхня місія. Справа не в наркотиках, це був привід. Думаю, це пов'язано з нафтою та Кубою. Я не знаю цього напевно. Я можу тільки дивитися на те, що відбувається, і думати про держсекретаря Рубіо як сина кубинських біженців у Флориді – штаті, який грає важливу роль в американській політиці, з великою кількістю кубинців і південноамериканців, які нині живуть там як виборці.

Я вважаю, що все це пов'язано між собою, і це також було частиною стратегії національної безпеки адміністрації Трампа, яка, по суті, каже, що західна півкуля – це наша сфера, і вона є пріоритетом. Саме там зосереджена велика військова сила. Але це вписується в дуже небезпечну нову стратегічну концепцію, коли США мають свою сферу впливу, росіяни – свою, а китайці – свою. І це впливає на союзників.

Данці незадоволені розмовами адміністрації про те, що Гренландія стане територією США, і вони призначили губернатора Луїзіани Лендрі спецпосланцем у Гренландії. Це дивно. Якщо відкрито говорити про Канаду як про 51 штат, то Канада не тільки є нашим найбільшим торговим партнером, вона також є нашим сусідом та союзником НАТО.

Отже, країни не лише не поважають більше Сполучені Штати, а й не розуміють, що відбувається. І, чесно кажучи, багато американців також не розуміють, що коїться.