1000 сардин за 30 днів: як екстремальна дієта вплинула на мозок та тіло чоловіка

Доктор Нік Норвіц місяць провів на сардиновій дієті / © @nicknorwitzMDPhD

Доктор Нік Норвіц, який навчався в Гарварді та Оксфорді, провів незвичайний експеримент, з’ївши 1000 сардин за 30 днів. Дослідник хотів з’ясувати, чи може така дієта замінити повноцінне голодування та прискорити метаболізм без втрати м’язів.

Про це повідомляє Fox News.

Нік Норвіц — доктор медицини та філософії, фахівець із метаболічного здоров’я і викладач, який здобував освіту в Гарварді та Оксфорді, а нині працює в Бостоні. Він вирішив на практиці з’ясувати, чи здатна надзвичайно жорстка дієта, що складається виключно з сардин, відтворити ефект голодування та забезпечити такі переваги, як зниження жирової маси та потенційне довголіття, не жертвуючи м’язами.

«Сардини — зі шкірою, кістками й усім іншим — це природний протеїновий батончик і мультивітамін в одному», — зазначив Норвіц у відео на YouTube, опублікованому на початку місяця після завершення 30-денного експерименту. Цю рибу він також назвав «метаболічним швейцарським ножем».

Протягом жовтня 30-річний дослідник щодня з’їдав у середньому три банки сардин — по три — п’ять рибин у кожній — паралельно фіксуючи зміни ваги, рівень кетонів, показники омега-3 та результати фізичних навантажень.

«Я хотів перевірити, чи можуть вони дати користь голодування без його мінусів», — пояснив Норвіц.

На початку експерименту він обмежувався лише сардинами, однак згодом увів до раціону оливкову та МСТ-олію — швидкодійний жир із кокосової або пальмової олії, який часто застосовують для підтримки енергії та обміну речовин, — щоб подолати відчуття занепаду сил.

Крім того, вчений почав додавати сіль, аби поповнити електроліти, зберегти водний баланс і компенсувати втрату натрію під час кетозу — стану, коли організм отримує енергію переважно з жиру, а не з вуглеводів.

Результати сардинової дієти

«Чесно кажучи, додавання жиру кардинально все змінило. Минуло чотири дні, відколи я почав додавати оливкову олію до раціону, і я відчуваю себе набагато енергійнішим — різниця, як між ніччю і днем», — поділився Норвіц посеред експерименту.

Протягом усього періоду дієти він розповідав, що почувався незвично «легким» і «сильним».

За словами дослідника, витривалість була «безмежною»: він без проблем тренувався, виконував складні вправи на турніках і щодня долав 37 поверхів сходами до своєї оселі.

До фінального тижня експерименту чоловік скинув шість фунтів (приблизно 2,7 кг) і досяг того, що сам охрестив «дельфіноподібним» рівнем омега-3. Аналізи крові засвідчили настільки високі показники, що вони буквально «вийшли за межі шкали».

«Моя кров виглядала більше як у дельфіна, ніж у людини», — пожартував Норвіц.

Зрештою дослідник дійшов висновку, що, з огляду на його особистий досвід, сардинова дієта забезпечує організм якісним білком, омега-3 та іншими поживними речовинами — зокрема креатином і коензимом Q10, — які підвищують рівень енергії, сприяють спалюванню жиру та водночас допомагають зберегти м’язову масу. За його словами, така схема харчування також активує кетоз і гормон FGF-21, що стимулює метаболізм, сприяє схудненню та покращує концентрацію.

Головний недолік експерименту

Головним недоліком експерименту, за словами Норвіца, став запах — він почав пахнути «як рибний ринок», навіть попри регулярний душ, чищення зубів і використання парфумів. Уже через кілька днів його дівчина зауважила: «Ти пахнеш так, ніби пітнієш рибою».

Дослідник навіть вирішив вимірювати «частоту поцілунків» до і після прийомів їжі з сардинами.

«Я фіксував поцілунки як точки даних. Тобто, у сліпому форматі — принаймні сліпому для неї — я відстежував частоту поцілунків, особливо у вікні чотирьох годин після того, як з’їдав сардини. І так, я чистив зуби й користувався парфумами. Але, чесно кажучи, я припинив відстеження на п’ять днів, бо, як вона й попереджала, цей показник упав до нуля. … Це був великий мінус», — розповів Норвіц.

Попри всі незручності, він не переривав дієту, лише зрідка замінюючи сардинову вечерю на зустріч із друзями — зазвичай із морепродуктами та мінімумом вуглеводів, аби не збивати метаболічний ритм.

Чоловік наголосив, що сардинове голодування «може бути вартим експерименту» для тих, кого цікавить тема голодування чи метаболічного «перезавантаження», однак підкреслив, що такий підхід підходить не всім, особливо людям із дуже низькою масою тіла або чутливістю до обмеження вуглеводів.

Також Норвіц звернув увагу на те, що надто високі рівні омега-3 все ще недостатньо досліджені у людей.

«Якби мені довелося їсти лише один продукт, це були б сардини. Якщо їсти їх цілком, це майже повноцінне харчування: біодоступний білок, якісні омега-3 та безліч мікронутрієнтів. До того ж це одна з риб із найнижчим вмістом ртуті. Потрібно з’їсти 77 порцій сардин, щоб отримати стільки ж ртуті, скільки в одній порції риби-меч», — пояснив дослідник.

«Єдине, що заважає мені їсти їх щодня зараз, — це те, що я залишився б без пари», — з гумором зауважив Норвіц.

У Національному інституті серця, легенів і крові США зазначають, що вплив омега-3 є багатогранним і залежить від конкретного типу жирних кислот, дозування та індивідуального стану здоров’я. Дослідження в цій сфері тривають.

Огляд 2011 року в журналі British Journal of Nutrition показав, що, попри загальну користь довголанцюгових омега-3, їх надмірне споживання може становити певні ризики — зокрема через можливі забруднювачі, окиснення риб’ячих жирів і підвищену ймовірність кровотеч. Тому науковці застерігають: більше — не завжди означає краще.

Перед тим як розпочинати будь-які харчові експерименти, фахівці радять обов’язково проконсультуватися з лікарем або дієтологом.

До слова, американець Патрік Енслі за рік схуд на 136 кг завдяки «дієті хижака» (carnivore diet), яка передбачає повну відмову від рослинної їжі на користь м’яса та яєць. Щодня чоловік з’їдав майже кілограм яловичини та шість яєць, що дозволило йому зменшити талію на 48 см, позбутися психологічного виснаження та відчути приплив енергії.