Атака на резиденцію Путіна: як росіяни самі викрили брехню та хто був основною ціллю інформаційної кампанії

Заява Москви про буцімто масштабну атаку українських дронів на резиденцію президента Росії Володимира Путіна викликала значний резонанс у суспільстві.

Поки у Кремлі погрожують та звинувачують Україну у «державному тероризмі», експерти вказують на цілковиту відсутність доказів та ознак реального бою.

Західні медіа заявляють, що головною ціллю цієї пропаганди був — президент США Дональд Трамп.

Детальніше — читайте у матеріалі ТСН.ua.

Росія погрожує відповіддю

Після того як голова МЗС РФ Сергій Лавров пригрозив, що Росія «перегляне свою переговорну позицію», він назвав Україну «терористичною та расистською» державою.

Лавров звинуватив українську владу та її партнерів у «цинізмі» й заявив, що мирні переговори неможливі без припинення нинішньої політики Києва. Також Лавров подякував союзникам РФ за засудження «атаки».

Водночас речник Кремля Дмитро Пєсков цинічно заявив, що «спроба Києва атакувати резиденцію Путіна» спрямована на зрив переговорного процесу.

Окрім того, за його словами, «атака» була спрямована не лише проти Путіна, а нібито ще й проти президента США Дональда Трампа і його мирних зусиль.

Втім, каже представник Кремля, ця подія «нездатна похитнути довірчий діалог між Путіним і Трампом».

Попри це, у Кремлі відмовилися сказати, де був президент-диктатор Володимир Путін під час нібито «атаки на його резиденцію» на Валдаї.

«Що стосується місцеперебування президента, за нинішніх умов ця тема не підлягає публічному обговоренню», — заявив представник Кремля.

Як в Індії та Китаї відреагували на заяви Кремля

Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді висловив занепокоєння у зв’язку з повідомленнями про «атаку» на резиденцію президента Росії Володимира Путіна.

У своєму зверненні у соцмережі X він назвав дипломатію «найбільш життєздатним шляхом» до миру та закликав усі сторони утриматися від дій, які можуть нашкодити мирному процесу.

Своєю чергою Китай у звичній манері закликав сторони конфлікту утриматися від ескалації та працювати над умовами для політичного врегулювання.

Коментуючи заяви про «спробу нападу на резиденцію Путіна», речник МЗС КНР Лінь Цзянь зазначив, що Китай дотримується принципів запобігання розширенню конфлікту, відмови від його розпалювання та створення умов для переговорів.

На запитання про правдивість звинувачень Москви дипломат не дав відповіді та не висловив засудження факту «атаки», лише наголосив, що діалог залишається єдиним життєздатним шляхом врегулювання кризи.

Жителі Валдая викрили брехню Кремля

Інформація про масовану атаку дронів на резиденцію Путіна на Валдаї викликає сумніви, пишуть журналісти видання «Можем объяснить». Вони опитали 14 мешканців міста, які стверджували, що в ніч проти 29 грудня не чули ні звуків дронів, ні вибухів, ні роботи ППО.

Місцева влада навіть не розсилала попереджень про повітряну загрозу, що є обов’язковим при реальних атаках. Очевидці вважають абсурдом, що така подія у місті з 14 тисячами жителів залишилася б непоміченою.

«Не було ні дзижчання, ні вибухів», — зазначив один із них.

Резиденція розташована навпроти міста через озеро, і перебування Путіна там зазвичай супроводжується помітними заходами безпеки.

Однак, попри заяви про «відбиту атаку», тієї ночі на Валдаї панувала звичайна тиша.

Розвідка України навела факти щодо «атаки» на резиденцію Путіна

Служба зовнішньої розвідки України повідомила про масштабну інформаційну операцію Росії, метою якої є дискредитація України та зрив домовленостей між її президентом та лідером США.

У відомстві розповіли, що операція стартувала зі слів міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова та була миттєво підтримана іншими чиновниками та прокремлівськими ЗМІ (ТАСС, RT), що вказує на централізоване керівництво з Кремля.

Українська розвідка наводить факти, які спростовують версію про реальну атаку:

• місцеві жителі Новгородської області не повідомляли про жодні дії дронів чи їх наслідки 29 грудня. Кремль поширює фейкові повідомлення нібито від мешканців Валдаю;

• відсутні реальні докази — уламки, фото чи відео збитих БПЛА, яких росіяни не змогли надати майже добу після заяви;

• МО РФ двічі змінювало кількість «збитих» дронів, підлаштовуючи дані під прокремлівський наратив.

Розвідка нагадує, що Росія не вперше маніпулює подібними темами: у травні 2023 року повідомляла про атаку БПЛА на Кремль, а у травні 2025 року — про нібито загрозу для гелікоптера Путіна під час візиту до Курської області.

Спростовують заяви Кремля й аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).

Експерти зазначають відсутні коментарі місцевих чиновників або повідомлення у регіональних ЗМІ про пошкодження. Опитування жителів Валдая виданням Sota показало, що ніхто не чув роботи ППО тієї ночі.

Експерти сумніваються і в технічній можливості такої атаки, оскільки з 2022 року ППО Валдая було посилено з двох до дванадцяти систем. Успішний масований удар вони вважають малоймовірним.

Росія підриває прогрес у мирному процесі

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у соцмережі X спростував фейк про «напад» на резиденцію Путіна, зазначивши, що Росія за добу не надала жодних доказів атаки.

Міністр висловив розчарування реакцією ОАЕ, Індії та Пакистану на вигаданий інцидент, нагадавши, що ці країни мовчали під час реального удару РФ по будівлі українського уряду у вересні 2025 року.

Сибіга закликав світову спільноту не підігравати маніпуляціям Кремля, оскільки довіра до неперевірених заяв агресора лише заохочує Москву до нових звірств і гальмує мирний процес.

Своєю чергою речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий у соцмережі Х зауважив, що подібні заяви Кремля є черговою спробою маніпуляції та інформаційного прикриття небажання Москви рухатися шляхом дипломатії.

Трамп може повірити Путіну на слово

У понеділок, 29 грудня Дональд Трамп, коментуючи звинувачення РФ про начебто цю «атаку» України, заявив, що був дуже розлючений через «напад». Він зізнався, що «був дуже злий», коли «фюрер» йому про це сказав.

Коли очільникові Білого дому зауважили, що Київ стверджує, що нападу не було, він відповів: «Все може бути. Але Путін мені сказав, що було».

Однак таку реакцію Трампа розкритикував республіканський конгресмен Дон Бекон.

Він зазначив, що президенту США та його команді слід спочатку перевіряти факти, а не робити публічні висновки на основі слів Кремля, оскільки президент РФ Володимир Путін неодноразово поширював дезінформацію.

Окрім того видання Sky News зауважує, що Трамп може повірити Путіну на слово. Як зазначають журналісти, такий варіант розвитку подій цілком можливий, адже президент США вже робив це раніше.

«Пам’ятайте, що під час свого першого терміну Трамп вірив словам Путіна більше, ніж словам своїх власних розвідувальних служб», — йдеться у статті.

Sky News зауважує, що 2026 рік, коли відбудуться проміжні вибори, для Трампа буде виборчим. Йому доведеться зосередитися на внутрішніх проблемах — економіці та вартості життя, а не на зовнішніх конфліктах.

Видання зазначає, що цю обставину добре розуміють як супротивники США, так і проблемні союзники. Вони можуть зробити ставку на те, що Трампу буде байдуже на міжнародні події, або він просто їх поглине.

На кого спрямована маніпуляція Кремля

Фейкові повідомлення Кремля про «напад» на резиденцію Путіна були спрямовані насамперед на Дональда Трампа, пише The Guardain.

Там зауважили, що саме від очільника РФ під час телефонної розмови президент США почув про «атаки».

Журналісти зауважують, що спочатку Трамп повірив у напад, зазначивши, що зараз не час для атак на резиденцію, і лише після зауважень преси припустив можливість фабрикації, хоча й послався на слова російського диктатора.

Експерти вважають, що ця маніпуляція мала на меті дискредитувати Україну в очах Трампа. Таким чином Кремль намагався звести нанівець результати зустрічі в Мар-а-Лаго та завадити підтримці Києва у процесі укладання мирної угоди, яка, за словами американського політика, готова вже на 95%.

Водночас оглядач німецького видання BILD Юліан Рьопке припускає, що бездоказові звинувачення можуть використовуватися Кремлем як інформаційний привід для подальшої ескалації, зокрема — для виправдання ударів по урядових будівлях у Києві. На його думку, Росія наразі не зацікавлена в переговорах.

«Росіяни бачать шанс зламати Україну на всіх рівнях. Вони намагаються атакувати всюди одночасно, вважаючи, що Україна ослаблена, а її армії дедалі важче утримувати позиції», — зазначає він.

Рьопке описує стратегічну мету Кремля: повне захоплення анексованих територій і, за сприятливого розвитку подій, просування далі вглиб України.

На підтвердження цієї версії він наводить нещодавню заяву Путіна, який відмовився від переговорів про виведення українських військ з Донбасу, оскільки Кремль вважає, що рано чи пізно захопить цю територію силою.

• США вперше заговорили про війська в Україні: Туск розповів подробиці

• Мобілізація в РФ: Путін підписав указ про скерування резервістів для захисту важливих об’єктів

• Китай заявив про наближення миру в Україні, але наголосив на «першопричинах» війни