"Атака на резиденцію Путіна": Spiegel про 3 основні невідповідності у звинуваченнях Росії

Вже саме джерело інформації про атаку дронів на одну з резиденцій російського правителя Володимира Путіна виглядало дивно. Саме міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров першим висунув звинувачення в понеділок, заявивши, що в ніч на 29 грудня Україна здійснила "терористичний акт", атакувавши президентську резиденцію в Новгородській області. За його словами, було знищено 91 дрон. Зазвичай інформація про українські удари по російській території та дії ППО надходить не від міністра закордонних справ.

Трохи згодом Кремль повідомив, що Путін поінформував президента США Дональда Трампа про атаку. Росія перегляне свою переговорну позицію у поточних переговорах про мирний план у світлі цього нападу.

У розпал мирних переговорів

Повідомлення про ймовірну українську атаку з'явилося в максимально делікатний момент. Американський президент саме докладає особливих зусиль для посередництва в мирній угоді щодо російської війни проти України. У неділю Трамп прийняв українського президента Володимира Зеленського у своїй приватній резиденції Мар-а-Лаго у Флориді і довго розмовляв телефоном з Путіним. Обидві сторони серйозно зацікавлені в мирі, заявив Трамп, стверджуючи, що досягнуто значного прогресу.

Звинувачення, висунуті Росією проти України, Трамп передбачувано сприйняв негативно. "Одна справа - вести наступальні дії, тому що вони наступають. Інша справа - атакувати його будинок", - сказав Трамп. Путін зателефонував йому рано-вранці, щоб повідомити, "що на нього напали", і був "дуже розгніваний".

У Новгороді, приблизно на півдорозі між Москвою та Санкт-Петербургом, знаходиться президентська резиденція "Валдай" - великий комплекс у лісі на березі озера. Путін, за наявними даними, любить усамітнюватися там. Російські ЗМІ повідомляли, що ймовірна партнерка російського автократа, колишня гімнастка Аліна Кабаєва, також любить приїжджати на Валдай з їхніми спільними дітьми. Саме це місце Київ нібито взяв на приціл.

"Клята нісенітниця"

Український президент Зеленський роздратовано відреагував на звинувачення. За його словами, це "клята нісенітниця Російської Федерації". Оскільки в мирному процесі спостерігається прогрес, Москва шукає приводи, щоб не закінчувати війну, "тому що вони не хочуть її закінчувати". Дійсно, Путін досі не виявив жодної готовності до компромісу. Українська помилка, яка налаштує Трампа проти Зеленського, була б йому зараз дуже доречною.

Україна у своїй оборонній боротьбі щодня атакує російську територію дронами - і проникає все глибше вглиб країни. Цілями українських атак зазвичай є військові об'єкти, нафтопереробні заводи, нафтосховища або трансформаторні підстанції. У ході вражаючої операції "Павутиння" українська розвідка доставила квадрокоптери, заховані у вантажівках, вглиб країни та успішно атакувала кілька військових аеродромів.

Однак з початку російської агресії сталася лише одна пряма атака на російську президентську резиденцію - у травні 2023 року, коли два дрони з вибухівкою атакували Кремль у Москві і були збиті. Українське керівництво тоді заперечувало свою причетність до цього нападу.

Губернатор і Міністерство оборони, судячи з усього, ні про що не знають

Передбачувана атака на резиденцію "Валдай" видається більшості спостерігачів як мінімум украй неправдоподібною, деякі прямо назвали напад інсценуванням. Невідповідностей у цій справі одразу кілька:

Доказів, наприклад у вигляді фотографій збитих літальних апаратів, Росія досі не представила. При попередніх атаках на об'єкти в російських регіонах такі знімки часто ставали надбанням громадськості.

Основними джерелами інформації про атаки дронів на російські регіони є Telegram-канали відповідних губернаторів і російське Міністерство оборони.

Губернатор Новгородської області Олександр Дронов 28 грудня повідомив у своєму каналі про 18 знешкоджених дронів. 29 грудня він поінформував про 23 збиті дрони і у звичній манері подякував силам реагування. Таким чином, за розглянутий період протягом двох днів було зафіксовано всього 41 дрон - значно менше, ніж 91 літальний апарат за одну ніч, про які заявив Лавров. Про те, що атаки були цілеспрямовано спрямовані проти президентської резиденції, Дронов нічого не писав.

Міністерство оборони опублікувало в обидва дні ті самі цифри, що й губернатор. Таким чином, ні відповідальний керівник адміністрації, ні профільне міністерство не були в курсі передбачуваної масштабної атаки на важливий притулок президента, як повідомило, зокрема, російське розслідувальне видання The Insider. У Новгородській області до цього не було настільки масштабних атак.

З початку 2025 року по 11 грудня включно, за підрахунками SPIEGEL, у регіоні було зафіксовано атаки загалом 80 дронів. Порівняно з прикордонними регіонами, де падають тисячі українських дронів, ці цифри незначні.

Високозахищене сховище Путіна

Резиденція "Валдай" до того ж є вкрай невдячною ціллю для атаки, оскільки, як відомо, ретельно охороняється.

Згідно із серпневим репортажем фінансованого з американського бюджету російськомовного "Радіо Свобода", супутникові знімки показують, що навколо президентської резиденції розміщено щонайменше 12 зенітно-ракетних комплексів типу "Панцир-С1".

З того часу оборона, схоже, була ще посилена. Журналіст "Радіо Свобода" Марк Крутов опублікував Google-карту цього району, на якій позначені додаткові, поки не підтверджені системи ППО.

Незалежний російський військовий експерт Ян Матвєєв вважає звинувачення Кремля вигадкою. "Звичайно, я не вірю в атаку на резиденцію", - написав Матвєєв у своєму Telegram-каналі. "По-перше, це неможливо з військової точки зору - занадто багато систем ППО її захищають. По-друге, українські збройні сили досі особливо не намагалися її атакувати, навіщо їм робити це зараз, тим більше що шанси на успіх мінімальні". По-третє, додав Матвєєв, він хотів би побачити "хоч якісь докази".