Героїчні підсумки-2025: спецоперації Сил оборони, якими Україна пишається найбільше

Українці завершують 2025 рік під акомпанемент не дуже обнадійливих новин про «мирну» угоду, яка мала б поставити крапку в кровопролитній боротьбі за нашу свободу. Тим часом Сили оборони безперервно доводять: найкращі й поки що єдині реальні гарантії безпеки й миру – це болісні удари по ворогу та об’єктах його військово-промислової інфраструктури.

Не секрет, що українське військо значно поступається російському у живій силі й кількості техніки, але точно не в кмітливості й винахідливості. За понад 1400 днів великої війни операції наших захисників вийшли на новий технологічний рівень і не раз висвітлювалися на перших шпальтах світових медіа. Точні удари дошкуляли російським загарбникам не лише на фронті, але й у глибокому тилу.

Дедалі сильніше війна позначається на житті пересічного росіянина: він вже скорочує витрати на продукти, а сталеливарні, гірничодобувні та енергетичні компанії переживають значний спад. На рівні з міжнародними санкціями українські воїни допомагають російській економіці поступово летіти у прірву.

«Главком» склав добірку спецоперацій Сил оборони, якими найбільше запам’ятався 2025 рік і які завдали противнику найбільшої шкоди.

Операція «Павутина»

«Павутина» стала однією з найзухваліших і найболісніших для ворога спецоперацій Сил оборони України за весь час повномасштабної війни. 1 червня СБУ провернула скоординований напад безпілотників на авіабази, розташовані глибоко в російському тилу.

Операція під керівництвом голови СБУ Василя Малюка готувалася понад півтора року. У день атаки FPV-дрони, заздалегідь доставлені та приховані на території РФ у цивільних вантажних контейнерах, були дистанційно запущені поблизу цілей.

Удар відбувався в різних часових поясах і став повною несподіванкою для російського командування. Під атакою опинилися аеродроми «Бєлая» (Іркутська область), «Оленья» (Мурманська область), «Дягілєво» (Рязанська область) та «Іваново» (Івановська область).

За офіційними даними української сторони, внаслідок операції було уражено 41 одиницю авіаційної техніки, зокрема, стратегічні бомбардувальники Ту-95МС, Ту-22М3, літаки дальнього радіолокаційного виявлення А-50, літак-заправник Іл-78 тощо. Частина бортів згоріла вщент, інші – виведені з ладу на тривалий час.

Йдеться про ураження 34% стратегічних носіїв крилатих ракет на основних аеродромах базування РФ. Орієнтовані втрати ворога сягають понад $7 млрд.

Інші ураження літаків у Росії та Криму

У ніч на 21 грудня на російському військовому аеродромі поблизу Липецька було виведено з ладу два винищувачі – Су-30 та Су-27. Операція призвела до пожежі безпосередньо в авіаційному ангарі, внаслідок чого нейтралізовано дорогу техніку агресора.

За інформацією ГУР, спецоперацію реалізував представник руху опору. Підготовчий етап тривав два тижні, протягом яких розвідники аналізували графіки зміни вартових та маршрути патрулювання об'єкта. Це дозволило виконавцям непомітно потрапити на територію аеродрому, уразити літаки та безперешкодно відійти.

Орієнтовна сумарна вартість двох уражених винищувачів може складати до $100 млн.

Системними були й удари по ворожих цілях у Криму. Так, у листопаді розвідники спецпідрозділу ГУР «Примари» ліквідували на території півострова один із найцінніших російських бортів – корабельний багатоцільовий гелікоптер Ка-27. Його ворог застосовував для патрулювання та протисубмаринних завдань. Імовірно, це перша документована втрата РФ Ка-27 цього типу.

Операція відбулася на тимчасово окупованому півострові, де росіяни розміщували техніку на одному з об’єктів ППО. 

Крім гелікоптера, під час цієї спецоперації розвідники уразили аеродромний радіолокаційний комплекс «Ліра-А10», який забезпечував огляд повітряного простору. Також знищено РЛС 55Ж6У «Нєбо-У», що входить до російської системи далекого виявлення. Під удар потрапила й РЛС «Нєбо-СВ» у купольній конструкції – елемент російської ешелонованої ППО. Додатково розвідники накрили резервну радянську РЛС П-18 «Терек».

Втрати ворожого флоту

1 квітня дрони спецпідрозділу ГУР МО України «Примари» уразили десантні катери 02510 БК-16 та «Раптор». 

Швидкісні транспортно-десантні катери проєкту 02510 БК-16 призначені для проведення операцій у прибережній морській зоні, висадки десанту та його вогневої підтримки. На початку повномасштабного вторгнення у 2022 році малі судна цього типу використовувалися окупантами в порту нині окупованого Бердянська.  

Водночас «Раптор» призначений для роботи в прибережній зоні морів, проток і гирлах річок при максимальному віддаленні до 100 миль від пункту базування. Росіяни залучають «раптори» з самого початку вторгнення. Наприклад, у березні 2022 року з них намагався висадитися десант у Маріуполі.

Бійці спецпідрозділу ГУР «Примари» відзначилися і 28 серпня: ударом повітряного дрона пошкодили корабельну радіолокаційну станцію. А спецпризначенці департаменту активних дій ГУР атакували корабель проєкту «Буян-М», який є носієм крилатих ракет «Калібр». Атака відбулася в Азовському морі неподалік тимчасово окупованого Криму.

Малі ракетні кораблі проєкту «Буян-М» належать до класу «річка-море» і здатні пересуватися річками, озерами, лиманами й мілководними затоками. Призначені для дій у замкнених морських акваторіях, зокрема Чорному та Азовському морях. Їхня особливість – компактні розміри та невелика водотоннажність. Такі характеристики дають цим малим кораблям змогу швидко змінювати місця дислокації.

На «Буян-М» встановлена універсальна пускова установка на вісім ракет, яка може запускати крилаті ракети «Калібр» із дальністю ураження до 2,5 тис. кілометрів, а також протикорабельні ракети «Онікс».

Слабкою ланкою «Буянів-м» є чутливість до штормової погоди та слабке ППО.

У грудні українською зброєю в порту Новоросійська було вражено ще одну «жирну» ціль – другу російську субмарину класу 636 «Варшавянка» (після «Ростову-на-Дону»). Водночас вона стала першим підводним човном, який став жертвою морських дронів Sub Sea Baby. За даними Служби безпеки України, внаслідок вибуху субмарина зазнала критичних пошкоджень і фактично виведена з ладу. Натомість росіяни традиційно заперечували фатальні наслідки.

Субмарини проєкту 636 «Варшавянка» – серія багатоцільових дизель-електричних підводних човнів. Це – остання модифікація підводних човнів класу 877 «Палтус», розроблених у 1970-х роках у Ленінграді Центральним конструкторським бюро морської техніки «Рубін». Усього побудовано 32 субмарини цього класу.

На момент початку експлуатації перших підводних човнів проєкту 877 «Палтус» (початок 80-х років) це були справді одні з найсучасніших субмарин. Вони були призначені для боротьби з підводними та надводними кораблями противника, захисту військово-морських баз, морського узбережжя та морських комунікацій. Нині ж підводні човни проєкту 636 вважаються застарілими та такими, що легко фіксуються сучасними протичовновими засобами. Проте ці субмарини досі становлять загрозу, оскільки несуть чотири установки для запуску крилатих ракет «Калібр». 

Наступна знакова атака вибивається з ряду вищезгаданих, бо відбулася не у Чорному морі, а у Каспійському. 19 грудня дрони Сил спеціальних операцій уразили бурову платформу на нафтогазовому родовищі імені Філановського, а також судно проєкту 22460 «Охотник», який патрулював неподалік. «Охотник» – це сучасні російські патрульні кораблі другого рангу, які поєднують можливості для охорони морського кордону, патрулювання та контролю морської обстановки. Вони мають озброєння та обладнання для виконання широкого спектра завдань у прибережних водах.

Під удар потрапив корабель «Расул Гамзатов» (бортовий номер 511), який був спущений на воду у 2019 році. Він отримав посилене озброєння: зенітно-ракетний комплекс для захисту від повітряних атак, а також надсучасну російську протитанкову систему «Атака». Її задача – знищення бронетехніки та інших наземних об'єктів під час операцій у прибережній зоні або в бухтах противника. Також на «Расулі Гамзатові» був розміщений злітний майданчик для невеликих морських вертольотів.

На момент атаки це було єдине судно проєкту 22640 у Каспійському морі, інші перебували в Чорному, Азовському морях та Тихому океані. На сьогодні побудовано та введено в експлуатацію 14 кораблів цього типу.

Висадка десанту у Покровську

Восени українські спецпідрозділи здійснили складну висадку десанту у Покровську Донецької області у відповідь на критичне загострення бойових дій. Це місто є стратегічно важливим пунктом на Донбасі, контроль над яким відкрив би ворогу шлях до Краматорська і Слов’янська. 

У листопаді спецпризначенці ГУР були перекинуті до східних кварталів Покровська, де точилися запеклі бої з російськими підрозділами. Керівник розвідки Кирило Буданов пояснював, що висадка десанту гелікоптерами була єдиною ефективною відповіддю на загрозу втрати міста, бо інші способи підкріплення або доставки сил були занадто ризиковані через щільний вогневий контроль ворога. Після приземлення наші воїни негайно почали обмежені штурмові дії, зачистку певних кварталів і укріплення позицій. 

Українське командування також залучило групи спецоперацій ССО та підрозділи повітряно-десантних і штурмових військ, а також БПЛА для підтримки дій наземного десанту. Це дозволило стабілізувати ситуацію у кількох районах Покровська.

Російська сторона водночас поширювала заяви про нібито «знищення десанту», але українська розвідка і командування спростували такі твердження.

Прильоти по нафтобазах і портах

Протягом 2025 року Сили оборони здійснили понад 140 атак на нафтопереробні заводи та нафтобази в Росії й на окупованих українських територіях. Таку статистику наводять Міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm та незалежне російське видання «Верстка». Це на 51,1% більше, ніж у 2024 році. Довідково: торік було зафіксовано 94 такі атаки, у 2023-му – 27, а у 2022 році – 18. Загалом від початку повномасштабного вторгнення Україна здійснила щонайменше 281 удар по НПЗ та нафтобазах РФ, з яких не менш як 230 були ефективними – близько 82%.

За даними аналітиків, у 2025 році удари стали не лише частішими, а й глибшими за географією. Якщо торік найдальшою ціллю був Салаватський НПЗ у Башкортостані – приблизно за 1300 км від кордону з Україною, – то цього року дрони долітали ще далі. Зокрема, у серпні було уражено Ухтинський НПЗ у Республіці Комі на відстані близько 1750 км, а в жовтні – Тюменський НПЗ, розташований приблизно за 2000 км. Також під ударами опинявся Уфимський нафтопереробний комплекс «Башнефті» – орієнтовно за 1350 км.

Атаки призвели до перебоїв із постачанням бензину щонайменше в 57 регіонах Росії. На цьому тлі в жовтні російська влада відновила постачання бензину з Білорусі, а серія ударів змусила Кремль скоротити внутрішню переробку нафти та збільшити експорт сирої нафти.

Унаслідок українських ударів переробка нафти в Росії скоротилася більш ніж на 20%, а паливна криза в окремих регіонах призвела до обмежень на продаж бензину. 

Єлизавета Жабська, «Главком»