Хто кого зрадив? Український професор нагадав історичну подію, про яку поляки воліють мовчати

Ризький мир 1921 року, під час якого Польща фактично покинула українських союзників перед лицем більшовиків, досі залишається делікатною темою для Польщі і майже не обговорюється в сучасному українсько-польському діалозі. Про це в інтерв’ю «Главкому» заявив професор факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор історичних наук Богдан Гудь. 

Сьогодні українсько-польський діалог знаходить точки дотику, зокрема у менш суперечливих історичних темах, як Річ Посполита Обох Народів.

«Якщо обговорювати тему Речі Посполитої Обох Народів, то досить легко можна знайти однодумців з польського боку, адже ця тема є менш дражливою для громадської думки наших сусідів, тож можна спокійно подискутувати», – зазначив Богдан Гудь.

«Якщо ж говорити про союз Пілсудського і Петлюри, то, очевидно, теж можна знайти спільні точки дотику, хоча поляки не вельми охоче говорять про Ризький мир 1921 року», – додав він.

Польська сторона неохоче згадує Ризький мир 1921 року через усвідомлення власної зради українських союзників. «Як сказав свого часу один з найближчих соратників Пілсудського Тадеуш Голувко: «В Ризі ми зрадили, покинули Петлюру». Сам Пілсудський після Ризького миру приїхав в табір для інтернованих українців і сказав: «Я вас перепрошую, панове! Я вас дуже перепрошую. Не так то мало бути», – розповів Гудь.

«Але Пілсудський тоді вже був відсторонений від влади й реального впливу на польську політику не мав. Тобто для поляків ця тема не є надто симпатичною, тож багато з них, правдоподібно, відчувають сором за те, що сталося в Ризі далекого 1921 року», – підкреслив він.

Сучасна політична ситуація в Польщі ускладнює визнання українців союзниками, яких колись залишили наодинці з більшовиками. 

«І тому, скажімо, у музеї Варшавської битви в Радзиміні під Варшавою, практично немає згадок про УНР, яка була єдиною державою, що пліч-опліч з поляками воювала проти більшовиків у 1920 році. Власне, армія Михайла Омеляновича-Павленка, яка тримала фронт на Дністрі, не пропустила більшовиків в Галичину і таким чином сприяла успішній реалізації «Дива на Віслі» (ключовий момент у боротьбі за незалежність Польщі, – «Главком»)», – зазначив Богдан Гудь.

Факт історичної зради ускладнює використання теми Варшавської битви для демонстрації спільної боротьби України та Польщі сто років тому «Я не одноразово піднімав це питання, але, очевидно, сучасна президентська команда в цьому абсолютно не зацікавлена. Хоча й ліва сторона, тобто теперішня правляча коаліція, не надто схиляється до того, щоб використовувати цю тему повною мірою», – розповів він.

«Шокуючим для мене було зокрема те, що кілька років тому вже в умовах повномасштабної російсько-української війни, вельми заслужений для історичних досліджень Східної Європи варшавський науковий осередок «Карта», видав книжку присвячену століттю українсько-польських міждержавних відносин, апогеєм яких її автори визначили не Союз 1920 року, а Волинь-43», – додав Богдан Гудь.

Також Гудь в інтерв’ю «Главкому» розповів, що тема Волинської трагедії фактично домінує в сучасному українсько-польському історичному діалозі, витісняючи всі інші питання.