Компенсація за зруйноване та пошкоджене майно: Гетманцев розповів, як працюватиме програма

Як розповів в інтерв’ю Фокусу народний депутат та голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, сам факт запуску такої програми на четвертий рік повномасштабної війни є важливим кроком, хоча, за його словами, вона мала з’явитися значно раніше — ще наприкінці 2022 або у 2023 році. Саме тоді, зазначив він, бізнес активно вимагав створення механізмів страхування воєнних ризиків, однак попередні ініціативи обмежувалися поодинокими угодами, які не мали системного характеру.

За словами Гетманцева, реальний рух у цьому напрямку розпочався вже за нинішнього складу Кабінету міністрів, який зосередився на розв’язанні проблеми та запропонував відповідну програму. Для її запуску парламент оперативно вніс зміни до законодавства, надавши Експортно-кредитному агентству додаткові повноваження для реалізації цього механізму.

Він пояснив, що програма передбачає розподіл страхових ризиків. У регіонах, які не є прифронтовими, частину ризиків братимуть на себе приватні комерційні страхові компанії. Натомість у прифронтових областях страхування здійснюватиме саме Експортно-кредитне агентство, оскільки приватні страховики там фактично не працюють через надвисокий рівень небезпеки.

Водночас Данило Гетманцев звернув увагу на низку спірних моментів. Зокрема, можна дискутувати щодо встановленого ліміту — наразі максимальна сума страхового покриття становить 10 мільйонів гривень на один страховий випадок. Також, за його словами, відкритим залишається питання критеріїв участі у програмі. Попри це, депутат наголосив, що запуск програми з 1 січня є важливою перемогою, адже механізм починає працювати хоча б у базовому вигляді.

Окремо голова податкового комітету розкритикував обсяг фінансування програми. За його словами, на рік передбачено лише 1 мільярд гривень, і цього ресурсу точно недостатньо.

"Одного мільярда гривень для цієї програми точно недостатньо. Ми вже обговорювали це з міністром економіки, і він запевнив, що після вичерпання передбачених коштів держава шукатиме додаткові ресурси, зокрема в резервному фонді, щоб продовжити програму. Попит на неї, особливо з боку прифронтових територій, є надзвичайно високим", — зазначив Данило Гетманцев.

Депутат також підкреслив, що проблема виходить за межі лише страхування і безпосередньо пов’язана з доступом до кредитування. За його словами, після початку повномасштабного вторгнення дисбаланс у видачі кредитів між регіонами став колосальним. Так, у Києві кредитів було видано у 30 разів більше, ніж у Миколаєві, а порівняно з Харковом — у 15 і навіть у 6 разів більше. Прифронтові регіони, за його словами, фактично не кредитуються взагалі.

"Прифронтові регіони фактично не кредитуються через відсутність ліквідного майна. Об’єкти, які до повномасштабного вторгнення коштували мільярди, зокрема офісні центри в центрі Харкова, нині або повністю втратили свою вартість, або оцінюються в копійки. Банки не готові брати таке майно в заставу, адже у разі неповернення кредиту його неможливо буде продати, і саме це є ключовою проблемою", — пояснив посадовець.

У цьому контексті інструмент страхування воєнних ризиків, на переконання народного депутата, може частково компенсувати ці ризики та пожвавити кредитування. Водночас він визнав, що нинішній ліміт у 10 мільйонів гривень не здатен повністю розв’язати проблему. Разом із тим Гетманцев зазначив, що уряд змушений починати з пілотного формату, адже подібні механізми в Україні та навіть у світі фактично не мали аналогів.

"Цю програму потрібно протестувати, подивитися, як вона працюватиме та яким буде інтерес до неї з боку бізнесу й громадян, а вже після цього вносити необхідні корективи. Попит на неї точно є, але водночас очевидно, що дизайн програми потребуватиме вдосконалення, адже одразу знайти ідеальне рішення уряду не вдалося", — зазначив нардеп.

Про що ще розповідав Данило Гетманцев в інтерв’ю Фокусу

Під час інтерв'ю Гетманцев прокоментував питання підвищення зарплат народним депутатам та відзначив позицію колеги Мар’яни Безуглої.

Він також наголосив, що чинна пенсійна система в Україні є глибоко дисбалансованою та соціально несправедливою, оскільки застосовувані механізми розрахунку свідомо зменшують розмір виплат, унаслідок чого мільйони громадян фактично опиняються за межею бідності.

Крім того, народний депутат у коментарі Фокусу пояснив, що відсутність надбавок для військових зумовлена обмеженими можливостями державного бюджету, а також значними масштабами ухилення бізнесу від сплати податків.