Наче збитий вантажівкою: вчені дізналися, хто завдав смертельних ран підлітку часів палеоліту

Поховання підлітка, який отримав прізвисько "Принц", виявили в 1942 році в печері Арене Кандіде на території сучасної північної Італії. Вчені датували останки граветським періодом верхнього палеоліту, приблизно 27 900–27 300 років тому, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Археологи задокументували надзвичайно вишукану могилу, що містила сотні проколених мушель, різьблених предметів з рогів, підвісок з мамонтової кістки та крем'яного леза, яке, як вважається, мало символічне значення.

Пізніші дослідження виявили численні травми скелета Принца, зокрема пошкодження щелепи, ключиці, черепа, шиї та гомілки. За словами дослідників, "загальна картина травм, виявлена у цієї особи, нагадує травми, які зазвичай фіксуються в сучасних дорожньо-транспортних пригодах, але в доісторичному контексті, який тут досліджується, більш імовірно, що вони були спричинені нападом великої тварини, ймовірно, ведмедя".

Подальше дослідження виключило альтернативні пояснення, такі як випадкові падіння або насильство. Скелет не мав типових для падіння з висоти переломів, а масштаби втрати кісткової тканини в щелепі та плечі не відповідали відомим випадкам конфліктів між людьми того періоду.

Натомість дослідники вказали на ризики, з якими стикалися мисливці-збирачі граветської культури, для яких зустрічі з великими хижаками були постійною загрозою. Дані про фауну північної Італії того часу вказують на декількох можливих нападників, серед яких бурі ведмеді, печерні ведмеді, леопарди та печерні леви, хоча розподіл і форма травм найбільше відповідають нападу ведмедя.

Мікроскопічні ознаки відновлення кісток показали, що хлопчик вижив протягом двох-трьох днів після інциденту. Це вказувало на те, що під час першої атаки основні кровоносні судини не були пошкоджені смертельно. Смерть Принца, ймовірно, настала внаслідок внутрішньої кровотечі, відмови органів або травматичного ураження мозку, а не від негайної втрати крові.

Вчені вважають, що замість того, щоб відображати високий соціальний статус, похоронні дари, можливо, служили ритуальним цілям, пов'язаним із шокуючим характером смерті. Подібні закономірності були відмічені в інших прикрашених похованнях граветської культури, багато з яких належали особам з видимими травмами або вадами.

Важливо Загублені й не знайдені: 6 столиць Стародавнього Світу, які досі чекають своїх відкривачів (фото)

Як пояснили дослідники, "ця закономірність привела до гіпотези, що офіційне поховання було дозволено на основі необхідності ритуально стримати і санкціонувати ці виняткові події та виняткових людей", демонструючи, як громади могли реагувати на екстремальні та тривожні смерті.

Раніше Фокус писав про те, як китайці описували Александрійський маяк у XIII столітті. Вчені виявили письмові свідчення того періоду.

Також ми розповідали про колону Аркадія, стародавню пам'ятку, яка височіла над Константинополем. Її збудували 1600 років тому, на честь перемогти римського імператора над готськими військами.