Відомі українці, яких ми втратили у 2025 році

У 2025 році своє земне життя завершили Андрій Парубій, Максим Неліпа, Тетяна Шеліга, Степан Гіга та інші видатні та відомі українці.

«Главком» згадує співвітчизників, чиє земне життя привертало увагу і чий відхід обговорювався найбільше.

Андрій Парубій

Колишній спікер парламенту, екснардеп Андрій Парубій пішов з життя 30 серпня 2025 року.

Парубій походив з патріотичної галицької сім’ї, його юність пов’язана із молодіжним рухом «Спадщина». Після здобуття фаху історика присвятив себе активній політичній діяльності. З 1990 року кілька разів ставав депутатом облради Львівщини. Широкому загалу став відомим після Євромайдану, а потім – як надійний комендант часів Революції Гідності. Був народним депутатом різних скликань, перебував у фракціях «Наша Україна – Народна самооборона», «Народний фронт», «Батьківщина», працював секретарем РНБО та спікером Верховної Ради.

54-річного ексголову парламенту Андрія Парубія застрелили посеред білого дня у спальному районі Львова. Ймовірного кілера затримано: підозрюваний – Михайло Сцельников, наразі він лишається під вартою.

Президент України Володимир Зеленський присвоїв Андрію Парубію звання Герой України.

Ярослав Рущишин

Народний депутат від партії «Голос» Ярослав Рущишин загинув 24 липня 2025 року.

Політик обіймав посаду голови Львівської обласної організації партії «Голос» у 2019-2021 роках. Ярослав Рущишин був підприємцем і громадським діячем, співзасновником Мистецького об'єднання «Дзиґа». Разом із Маркіяном Іващишиним був продюсером гуртів «Клуб шанувальників чаю», «Мертвий півень», «Дзиґа джаз квартет», ранніх проєктів «Океану Ельзи» та співачки Руслани. Рущишин був почесним сенатором Українського католицького університету і співзасновником Львівської бізнес-школи LvBS.

Життя політика на 58-му році забрала ДТП на дорозі поблизу села Бабухів Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

Юрій Гнаткевич

Громадсько-політичний діяч, народний депутат України трьох скликань Юрій Гнаткевич пішов з життя 26 травня 2025 року.

Гнаткевич був вченим, кандидатом педагогічних наук, доцентом, активним громадським діячем. У 1956 році був умовно засуджений за «антирадянську агітацію» – за принципову позицію у відстоюванні свобод та національної ідентичності українського народу. Упродовж своєї парламентської діяльності опікувався питаннями освіти, науки, духовності, національного відродження. Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, орденом Архістратига Михаїла та орденом Рівноапостольного князя Володимира.

Життя Гнаткевича обірвалося на 86-му році через важку хвороба.

Володимир Раков

30-річний український танцюрист, хореограф, режисер-постановник Володимир Раков пішов у засвіти 6 січня 2025 року.

Після участі в телешоу «Танцюють всі» Володимир продовжив співпрацю з проєктом уже як танцівник і хореограф. Був асистентом хореографа у «Танцях з зірками». У наступні роки брав участь у хореографічних конкурсах у в Сан-Дієго та Берліні. Володимир також був артистом театральних проєктів: Kozar Dance Theatre (2013−2016), Traum Theatre Salome Germany 2017−2019. Знімався в кіно та у кліпах багатьох українських артистів: Насті Каменських, Макса Барських, гурту «Время и Стекло», Onuka тощо. Ракова залучали до зйомках у рекламі такі потужні світові бренди, як Lexus, Apple, Nike. Після початку повномасштабної війни Володимир долучився до лав ЗСУ у 2022 році. Він служив у 2-му стрілецькому батальйоні 24-ї ОМБр імені короля Данила Галицького.

6 січня загинув під час виконання бойового завдання.

Посмертно отримав відзнаку «Золотий хрест» за мужність і ефективність у бою.

Максим Неліпа

48-річний артист, телеведучий Максим Неліпа загинув 12 травня 2025 року.

Неліпа відомий широкому загалу як ведучий програм «Хто там?» та «Підйом». Він брав участь у проєкті «Танці зі зірками» у парі з Оленою Шоптенко, а згодом приєднався до команди «Дизель-шоу». З початку повномасштабного вторгнення, у березні 2022 року, Неліпа добровільно вступив до лав Збройних сил України. Він обіймав посаду командира розвідувального взводу у структурі командування Сухопутних військ ЗСУ. У січні цього року стало відомо, що актор отримав важке поранення на фронті та переніс три операції. Однак після цього Максим повернувся до служби.

Загинув артист 12 травня під час виконання бойового завдання.

Президент України Володимир Зеленський посмертно нагородив телеведучого, актора та військового Максима Неліпу орденом «За заслуги» III ступеня.

Олег Турко

Відомий музикант, колишній учасник гурту Dzidzio Лесик (Олег Турко) пішов з життя 22 листопада 2025 року.

Поціновувачам української музики Лесик був відомий набагато раніше, ніж з’явився гурт Dzidzio. Ще у 1980-х у Львові Олег Турко засновує гурт «Форте» – з ним певний час працював Андрій Кузьменко (Кузьма Скрябін). У «Форте» Олег Турко виступав під псевдонімом Лесик Окрут. Окрут – прізвище Олега, прочитане навпаки. Після розпаду гурту, Лесик на кілька років поїхав до США, там навчався, набирався досвіду. Після повернення заснував проєкт Лесик Сам. Його першою роботою стала пісня «Календар», слова до якої написав Кузьма Скрябін.

Музиканту було лише 58 років. Про те, що Олег має проблеми зі здоров’ям, стало відомо ще у 2024 році. 5 грудня Лесик потрапив до реанімації після того, як втратив свідомість просто на сцені під час виступу у Львові. У нього зупинилось серце, але лікарям вдалося врятувати Олега. У листопаді ж стан чоловіка різко загострився, артист помер.

Колеги по сцені дуже сумують через смерть Лесика.

Михайло Клименко

Український співак, фронтмен гурту Adam Михайло Клименко завершив своє земне життя 7 грудня 2025 року.

Клименко разом зі своєю дружиною Сашею Норовою у 2015 році заснували гурт Adam. Від початку своєї діяльності гурт зосереджувався на створенні пісень, що поєднують поезію та глибокий соціальний зміст, піднімають важливі соціальні теми та виражають емоційний досвід любові, кохання та взаємодії між людьми. Гурт також відомий своєю самобутністю в створенні відеокліпів. Найвідоміші їхні хіти – це «Повільно», «Таку як є», «Ау Ау».

Артист декілька місяців боровся з важкою хворобою – туберкульозним менінгітом. У листопаді Михайло впав у кому. За кілька тижнів помер.

Андрій Кучерепа

Музикант, екскерівник ВІА «Ватра» Андрій Кучерепа пішов у засвіти 30 жовтня 2025 року.

Кучерепа замінив на посаді керівника ансамблю, легендарного Ігоря Білозора і утримував високу планку гурту впродовж 25 років. До того, як почати працювати у «Ватрі», мав музичний колектив «Зорепад» на заводі «Хімпром». З початку 1990-х років минулого століття працював у «Ватрі». Займався організацією концертів.

Пішов з життя після тривалої хвороби. Друга дружина Ігоря Білозіра Ольга Гошовська співпрацювала і дружила з Андрієм Кучерепою. Так, на 40 днів після його смерті, вона написала у себе в Facebook: «Сумно мені... Вперше за багато-багато років ми з Тобою не зідзвонюємося по кілька разів на день, не сперечаємося, не сміємося від душі, не переживаємо, не сваримося і не миримося якийсь час, не обговорюємо, якою буде афіша, прискіпливо вибираючи кольори і шрифти, якою буде програма, кого запросимо до участі... Вже так, як було, коли Ти жив, не буде. Але буде так, як Ти хотів. Не маємо права підвести ні Тебе, ні Ігоря. Буде радісно, світло, білозоро».

Ігор Поклад

9 липня на 84-му році життя пішов у засвіти видатний композитор, Герой України, без перебільшення національна легенда Ігор Дмитрович Поклад.

Творчий доробок Поклада включає понад 150 пісень, які стали великим надбанням української музичної спадщини. Серед них такі хіти, як «Кохана», «Очі на піску», «Зелений клен», «Два крила», «Чарівна скрипка», «Тиха вода», «Скрипка грає», «Дикі гуси», «Хіба можна», «Пісня про матір» та багато інших, які займали значне місце у репертуарі найвідоміших українських виконавців.

Маестро також плідно працював у кіно, створивши музику до понад 40 художніх та телевізійних фільмів у співпраці з такими режисерами, як Леонід Биков, Андрій Бенкендорф, Микола Засєєв. Його музика прикрасила й анімаційні стрічки, зокрема легендарні «Як козаки…» та «Енеїда».

Особливе місце у творчості Поклада посідають музичні вистави: «Конотопська відьма», «Різдвяна ніч», «Москаль-чарівник», «Засватана – невінчана», «Таке єврейське щастя», «Чмир», а також рок-опера «Ірод».

Причиною смерті стала тривала хвороба.

Навесні на ювілейному концерті Юрія Рибчинського у Палаці «Україна» звучало багато пісень Поклада на вірші Рибчинського, що стало особливим відлунням його життєвої роботи для широкої публіки.

Тетяна Шеліга

Яскрава театральна та кіноакторка, заслужена артистка Тетяна Шеліга померла 3 липня 2025 року. Характерна акторка відома широкому глядачу завдяки участі у серіалах «Коли ми вдома» та «П'ять хвилин до метро». Вона також часто бувала гостею-експерткою на шоу «Один за всіх». Однак головні досягнення Шеліги пов’язані з театром. Заслужена артистка України, номінантка на театральну премію «Київська пектораль» за роль Клотільди у виставі «Фердінандо».

Цікаво, що Шеліга навчалась у Москві, 24 роки пропрацювала в Севастопольському театрі російської драми, де зіграла, за власними словами, ролі, про які можна було тільки мріяти. З 1995 по 2010 рік працювала в Національному академічному театрі Російської драми імені Лесі Українки. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну актриса відмовилася від російської мови.

З 2022 року акторка мала серйозні проблеми зі здоров'ям: перенесла кілька складних операцій. У квітні 2025 року її стан погіршився: вона майже повністю втратила здатність рухатися, у липні її стан погіршився, вона була практично паралізована і невдовзі пішла з життя.

Ігор Калинець

Український поет і прозаїк, політв'язень, один із чільних представників «пізньошістдесятницької» генерації і дисидентсько-самвидавного руху в Україні Ігор Калинець помер 28 червня 2025 року. 

Він також був почесним доктором Львівського національного університету ім. Івана Франка. 11 серпня 1972 року Калинця було засуджено на шість років ув'язнення суворого режиму і три роки заслання. Покарання відбував у Пермських концтаборах разом з іншими шістдесятниками – Іваном Світличним, Василем Стусом, Миколою Горбалем тощо. Калинець – автор 17 поетичних збірок, написаних у період між серединою шістдесятих та 1981 роком. Після повернення із заслання перестав писати вірші, проте видавав дитячі збірки, редагував низку часописів. 

Пішов з життя на 86-му році життя.

Лауреат численних нагород і відзнак, зокрема, премії імені Митрополита Андрея Шептицького, ордену князя Ярослава Мудрого IV ступеня (від якого відмовився на знак протесту проти «зросійщення»), премії імені Василя Стуса та Національної премії України імені Тараса Шевченка тощо.

Степан Гіга

Український естрадний співак, народний артист України Степан Гіга пішов у засвіти 12 грудня 2025 року.  

Гіга співав усе своє життя: музичну кар’єру почав ще у школі. Випустив низку студійних альбомів, що принесли широке визнання публіки: «Друзі мої» (1995), «Королева» (1997), «Вулиця Наталі» (2001). Після початку повномасштабного вторгнення творчість Гіги раптово стала шалено популярною. Хтось каже, що поштовхом став переспів Лесею Нікітюк його пісні «Цей сон». Однак це точно не єдина причина феномену Гіги. Сам співак пояснював свій злет так: «Ніякого феномену немає. Я просто 40 років роблю те, що й робив. Я завжди писав і співав українською, бо тут народився».

Артисту зробили термінову операцію 19 листопада. Через ускладнення він перебував у реанімації. З коми він не вийшов...

Петро Остапишин

Легендарний, багаторічний ведучий Львівського обласного державного телебачення, народний артист України Петро Остапишин помер 24 грудня 2025 року. 

Остапишин впродовж 38 років був ведучим програми «Концерт вітань». Після звільнення із телебачення у 2018 році він викладав у львівській філії Національного університету культури та мистецтв.

Причина смерті не розголошується. Ексведучому було 77 років.

Таїсія Литвиненко

Народна артистка України Таїсія Литвиненко пішла з життя 6 квітня 2025 року. 

Литвиненко служила у Львівському Національному академічному українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької. У 1988 році її було удостоєно звання Народної артистки Української РСР. За час своєї кар'єри артистка знялася у картинах «Назар стодоля», «За двома зайцями», «Вавилон-ХХ», «Павло Полуботок» та інших. Артистка була нагороджена орденом княгині Ольги всіх трьох ступенів. 

Литвиненко було 90 років.

Акторку поховали у Львові, на Личаківському кладовищі.

Андрій «Дизель» Яценко

Український рок-музикант, лідер та засновник гурту Green Grey, гітарист, композитор Андрій Яценко помер 20 жовтня 2025 року.

Андрій здобув славу у 1990-х як учасник гурту Green Grey, який він створив у Києві. Свого часу колектив мав чимало фанів, зокрема, завдяки хітам «Під дощем», «Мазафака», «Емігрант», «Стереосистема». Green Grey двічі був нагороджений престижною музичною премією MTV Europe Music Awards. До слова, гурт став першим в історії музичним колективом Незалежної України, що отримав цю нагороду.

Життя музиканта забрала серцева недостатність, викликана ішемічною хворобою серця.

У 2023 році гурт Green Grey почав творити українською мовою. Буквально за тиждень до смерті Дизеля гурт презентував український варіант хіта «Під дощем».

Анатолій Суханов

Актор та телеведучий Анатолій Суханов 27 грудня помер у лікарні. Актор лише нещодавно відсвяткував свій день народження. 23 грудня йому виповнилось 54 роки. Народився у Києві. У 1994 році закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого як актор, а у 2006 році – як режисер. Викладав у цьому виші.

Із 2005 року – актор у театрі «Колесо». Брав участь у виставі «СкороВода» за сценарієм Івана Драча. Раніше був відомий як ведучий дитячих програм «Еники-беники» та «Лего-експрес». Також мав досвід роботи актором у Київському драматичному театрі «Браво» та Київському ТЮГу.

Наталія Сокирчук, «Главком»