Як 2025-й змінив світ: технології захопили життя, а майбутнє стало непередбачуваним

Підбивати підсумки року, що минає, - неписаний закон для людей напередодні Нового року. Яким був 2025-й – чи справді найспекотнішим, найважчим, найсумнішим? Чи в порівнянні з 2026-м, що настає, він здасться нам легким і приємним? Дізнаємося через рік, а поки – підсумки 2025-го, що закінчується, від Коротко про.

ШІ став основою життя

Штучний інтелект цього року став чимось більшим, ніж просто корисний додаток для роботи, аналітики та творчості. Він увійшов до державних систем економіки та безпеки. І ми зараз не тільки про чат-боти або генерацію зображень. ШІ все активніше використовується в управлінні містами, прогнозуванні криз, в медицині, армії та освіті.

У США ШІ-технології були вбудовані в аналітичні системи уряду та оборони, той же Пентагон розширив програму Replicator (автономні системи з ШІ для військових завдань). У Китаї компанії Baidu, Alibaba Cloud, Huawei розвинули суверенні моделі ШІ, а державні органи вже використовують «штучний мозок» для міського управління та контролю логістики.

Європейський Союз уперше у світі ввів жорсткі правила для ШІ, прийнявши AI Act і фактично визнавши: це надто потужна технологія, щоб залишати її без контролю.

Тобто це не винахід для користі людини, а нова реальність людини. Штучний інтелект впливає на те, які рішення ухвалюються, яку інформацію бачимо і як формується наше уявлення про світ.

І це ми навіть не згадуємо про переділ ринку праці, де ШІ поступово відбирає хліб у юристів та аналітиків.

– Вперше в історії ми маємо інтелект, який не є людським, – підсумовує футуролог Юваль Ной Харарі.

Дешеві гроші повернулися, але...

Після кількох років високої інфляції та дорогих кредитів у 2025 році найбільші центральні банки світу почали знижувати відсоткові ставки. Гроші знову стали доступнішими. На перший погляд, це хороша новина: кредити подешевшали, бізнес отримав підтримку, економіка ожила.

Але цей процес має зворотний бік. Дешеві гроші не вирішують глибоких проблем, а лише тимчасово їх приховують. Саме так у минулому надувались фінансові бульбашки, які потім лопалися з тяжкими наслідками.

Цього року ФРС США знизила ставку. Європейський Центробанк на тлі стагнації Німеччини надав підтримку економіці Євросоюзу, а Японія нарешті завершила епоху негативних ставок.

Ринки відреагували на все це зростанням: акції та нерухомість подорожчали, інвестиції активізувалися. Однак разом з цим знову почало зростати боргове навантаження, особливо в країнах, що розвиваються. Економісти попередили: світ просто купив собі час, і наступна криза може виявитися ще болючішою.

– Це найбільший синхронний розворот грошової політики за десятиліття, – кажуть фінансові експерти агентства Reuters.

Енергетичний перехід сповільнився

До 2025-го стало остаточно ясно: світ рухається до відмови від викопного палива. Але постало питання: хто заплатить за енергетичний перехід найбільше?

Цього року Китай став найбільшим виробником сонячної енергії. США вклали величезні кошти в електромобілі та акумулятори. Європа зіткнулася з труднощами: «зелена» трансформація виявилася складнішою, ніж очікувалося, Німеччина стогне через кризу вітроенергетики після кількох провалів. Країни, що залежать від нафти та газу, терміново шукають нові джерела прибутку.

Але й за «зеленим» порядком денним ховається жорстка конкуренція. Для нової енергетики необхідні рідкісні ресурси: літій, мідь, рідкісноземельні метали. Боротьба за них вже спричинила політичні та економічні конфлікти.

– Енергетичний перехід – це вже не клімат, а геополітика, – стверджує Фатіх Біроль із Міжнародного енергетичного агентства (IEA).

Робота без гарантій

Одна з найболючіших змін 2025 року – ринок праці. Тисячі людей втратили роботу у технологічному секторі. При цьому автоматизація зачіпає не лише заводи, а й офіси. Стабільна кар'єра на десятиліття перестає бути нормою. Дедалі більше людей працюють проєктно, тимчасово чи одразу на кількох роботодавців. Освіта більше не гарантує безпеку.

Це змінило саме ставлення до роботи та майбутнього. Все голосніше звучать розмови про базовий дохід, перенавчання та необхідність вчитися все життя. Від молодих спеціалістів відділи кадрів вимагають не диплом, а вміння та навички.

Престиж вищої освіти поступово тьмяніє, проте технічна чи спеціальна освіта починає розгін. «Білі комірці» та айтівці вже не мають того шаленого попиту, який був ще років зо три тому.

Біологія і медицина вийшли за межі лабораторій

2025 рік став важливим етапом для медицини та біотехнологій. Нові методи лікування, генна терапія, ШІ-діагностика дали надію на боротьбу з хворобами, які вважалися невиліковними. Однак ці технології доступні не всім. Вони дорогі, вимагають складної інфраструктури та викликають серйозні етичні питання.

Хто вирішує, кому можна продовжувати життя? Де межа між лікуванням та втручанням у природу людини? А як щодо розробок препаратів для самоевтаназії пацієнтів: чи це етично - допомагати піти з життя?

У будь-якому разі, світ уже знає, що невиліковних захворювань стає дедалі менше – завдяки генній терапії та персоналізованому підходу до пацієнта медики отримали дивовижні результати.

Інтернет не єдиний

Колись інтернет здавався єдиним простором без кордонів. У 2025 році це вже не так. Держави дедалі активніше контролюють цифрове середовище.

Європа запровадила суворі правила для платформ, Китай розвиває власний цифровий світ, США посилили тиск на технологічні гіганти та іноземні платформи, включаючи TikTok. В результаті інтернет розбився на зони з різними правилами доступу, свободи слова та зберігання даних, а інформаційні потоки дедалі більше формуються національними інтересами. З'являється фрагментований цифровий простір, де доступ до даних, свободи слова та інформації визначається державними кордонами.

Клімат – нова загроза безпеці

Кліматичні зміни більше не можна розглядати як далеку проблему майбутнього. У 2025 році вони безпосередньо впливали на економіку, міграцію та стабільність цілих регіонів. Повені, посухи, зростання цін на продовольство змусили мільйони людей залишати свої домівки. Це посилило тиск на держави і може стати причиною нових конфліктів. Експерти Світового банку зробили гнітючий висновок: «Клімат – головний драйвер нестабільності у ХХІ столітті».

Клімат перетворився на чинник національної та міжнародної безпеки. В особливій зоні ризику – Африка та Азія, але й Європа у 2025 році демонструвала певну безпорадність перед стихіями. Континент і заливало, і нещадно висушувало – це супроводжувалося загибеллю сотень людей і обваленням інфраструктури. Рік, що минає, вже визнали найспекотнішим за останні роки спостережень, але так само було і з 2024-м, і з 2023-м і, найімовірніше, буде з 2026-м.

Наслідки кліматичних змін більше не гіпотетичні, вони піддаються виміру, але поки що ми залишаємось у тій точці, де разом зі стовпчиком градусника зростає рівень занепокоєння кліматичних організацій – і на цьому все.

Глобалізації більше немає

Економіка 2025-го виглядає інакше, ніж десять років тому. Світ, як і раніше, торгує, але вже не як єдине ціле. Економічні зв'язки все частіше залежать від політики, і ми бачили, як зіткнулися на арені торгових воєн США та Китай, як Європа заговорила про свою торговельну незалежність та економічний суверенітет, а Азія посилила внутрішні зв'язки і стрімко наростила регіональні ланцюжки поставок.

Компанії почали обирати партнерів не лише за цінами, а й за політичною надійністю. Це зробило товари дорожчими, ланцюжки поставок – складнішими, а бізнес – вразливішим до геополітики. Торгують тепер не з тими, з ким це вигідно робити, а з тими, з ким "дружать" зараз.

Світ поринув у тривожність

Всі ці зміни мають не лише економічні і політичні наслідки, а й психологічні. Люди відчувають, що звичні орієнтири зникають, майбутнє стало менш зрозумілим. Недовіра до інститутів зростає, суспільства поляризуються, а почуття нестабільності стає нормою. Це не означає кінець світу, але означає кінець колишнього відчуття сталості, стійкості. Слово «тривожність» увійшло у лексикон у різних країнах і на різних континентах, але означає воно скрізь одне: нам страшно перед майбутнім. Вже непередбачуваним.