Лише два бомбосховища за роки війни: чому у Києві люди не йдуть до укриття та ризикують життям під "Шахедами"

Війна в Україні триває вже майже чотири роки. І стільки ж часу українці скаржаться на відсутність нормальних укриттів, які б рятували людей від повітряних атак росіян та були комфортними для перебування.

Особливої актуальності ця проблема набуває після кожної комбінованої атаки противника, як це, наприклад, було 27 грудня у Києві, коли містяни у своїх квартирах пересиджували атаку, що тривала майже добу.

Під час того обстрілу російські дрони та ракети атакували саме київські багатоповерхівки. І на запитання: «Чому ви не пішли до укриття?» люди відповідають: «А куди нам йти?»

Проблеми з укриттями: відсутність логістики та умов

До найближчої станції метро пішки 30–40 хвилин. Це небезпечно, особливо, коли дрони вже над містом. А ще людей стримує наявність у помешканні хворих та немічних людей чи кількох тварин. З ними не підеш ані в холодний підвал, ані до станції метро.

Деякі кияни використовують як укриття найближчі станції метро. І це найкращий варіант безпечного перебування, який зараз є для мешканців столиці.

«До станцій „Позняки“ або „Осокорки“ нам потрібно йти 40 хвилин. Але ці станції вже стали прихистком для людей, які живуть поруч із ними, у пішій доступності 5 хвилин. Тож коли ми приходимо на станцію, всі вільні місця вже зайняті. Якщо тривога триває цілу ніч, то станція вся заставлена палатками, застелена матрацами та карематами, а сидіти всю ніч на стільчику чи йти у підземний перехід взимку — не варіант», — розповідає місцева мешканка Ольга.

Інші кияни кажуть, що ховатися під час обстрілу в напівпідвальних приміщеннях у них немає ніякого бажання, бо там холодно, бракує повітря і немає жодних умов для тривалого перебування.

«Вже краще перечекати тривогу у власній квартирі або у загальному коридорі. Поруч із нашим будинком взагалі немає укриття. За чотири роки війни його ніхто не збудував», — кажуть мешканці Голосіївського району.

Критичний стан наявних укриттів

Люди стверджують, що підвали будинків, які формально рахуються укриттями, часто не відповідають жодним стандартам безпеки. Вони без вентиляції, без аварійних виходів, без елементарних умов перебування, а подекуди з підтіканнями комунікацій і неприємним запахом. У такому місці можна перебувати максимум пів години, але аж ніяк не 5–6 і більше годин. Саме тому багато киян роблять вибір «сидіти вдома».

«Ми з родиною спускалися до паркінгу біля будинку, який вважається укриттям. Але там автомобілі, які з виїжджають і приїжджають до паркінгу попри тривогу. Від вихлопів нічим дихати. Там немає місць для сидіння, відсутній мобільний зв’язок, дуже холодно, особливо взимку. Тож після двох відвідувань на початку війни, ми перестали туди ходити», — розповідає Олександра, мешканка Позняків.

У соціальних мережах люди вказують на критичний стан та відсутність інфраструктури:

• Брак нових укриттів: за чотири роки повномасштабної війни в Києві практично не побудовано нових, сучасних укриттів.

• Невідповідність стандартам: формальні укриття (підвали старих будинків та паркінги) часто не відповідають жодним стандартам безпеки.

• Пріоритети фінансування: на переконання людей, влада спрямовує кошти на безкінечне перекладання тротуарів та асфальту по місту, тоді як безпека людей (будівництво чи облаштування укриттів) залишається поза пріоритетом.

Погляд експерта: безпека та відповідальність

Експерти зазначають, що в укриття все ж варто ходити. І якщо на ситуацію дивитися з точки зору безпеки, то, звісно, перебування людей під час повітряної тривоги у підвалі значно безпечніше, ніж у квартирі багатоквартирного будинку. Але погоджуються, що умови перебування у цих підвалах погані.

«Загалом існує декілька ліній безпеки. Перша — це „правило двох стін“, тобто приміщення, де немає вікон та скла — ванна, туалет, комірчина чи коридор. Друга лінія безпеки — сходова клітина біля квартири або біля шахти ліфту. Тут немає вікон і конструкція стін більш міцна і, відповідно, там безпечніше, ніж у самій квартирі. Третя лінія безпеки — це перший поверх будинку, а найбезпечніше у підвальному приміщенні», — розповідає ТСН.ua Ігор Молодан, експерт із безпеки та керівник Центру корпоративної безпеки «Автоном Клуб».

Фахівець підкреслює, що під час повітряної атаки існує висока ймовірність, що вибухом може заблокувати вихід із ванної чи квартири.

«Може трапитися по-різному. Були випадки, що люди гинули і в підвальних приміщеннях, коли були прямі влучання в будинок. Але за час війни в підвальних приміщеннях загинуло менше людей, ніж у квартирах. За підрахунками міжнародних експертів, в Україні від російських обстрілів вже постраждало понад 20 тисяч цивільних осіб. Йдеться про фізичну шкоду — поранення та загибель. Саме тому людям потрібно шукати безпечні місця, незалежно від умов перебування», — каже Ігор Молодан.

До цього експерт додає, що підвальні й напівпідвальні приміщення значно безпечніші, ніж модульні укриття, які поки так і не з’явилися у Києві, навіть на четвертий рік війни. Їх, нагадаємо, планували встановлювати на завантажених зупинках транспорту та у спальних районах столиці, де зовсім немає укриттів.

«Модульні укриття — це тимчасові захисні споруди. Тобто вони можуть врятувати людей від уламків ракети та влучання „Шахеда“, а від прямого влучання ракети таке укриття не врятує. Тому найнадійніші в умовах війни — це споруди подвійного призначення — станції метро, заглиблені паркінги та підземні переходи. Всі вони більш надійніші, ніж підвальні та напівпідвальні приміщення. У випадку прямого влучання у таке сховище не буде значних завалів і там є два виходи», — зазначає Молодан.

Експерт підкреслює, що вибір завжди за громадянами. Звісно, що взимку у метро, м’яко кажучи, не тепло, а в переході, паркінгу чи у сирому підвалі будинку і поготів. Довго там не всидиш. Але якщо люди приймають рішення залишатися вдома і керуватися «правилами двох стін» — це їхній вибір.

«Відомо що, „правило двох стін“ не завжди рятує, особливо коли у будинок влучає два „Шахеди“. Підвальні приміщення теж на сто відсотків не рятують. А врятують тільки справжні бомбосховища, достатньо заглиблені паркінги, приміщення підземних ТРЦ та станції метро. Але тут проблема, що такі конструкції є лише у великих містах — Київ, Харків, Дніпро. Тому більшість українців дотримуються „правил двох стін“, воно хоч і хитке, але вже врятувало не одну сотню життів», — зазначає експерт.

Питання пріоритетів і коли нестрашно зайти

На думку Ігоря Молодана, проблема з укриттями дуже гостро стоїть, їх реально недостатньо не тільки в Києві, а й у інших містах та селах України.

На думку експерта, це, ймовірно, пов’язано з тим, що будівництво нових укриттів — занадто дороге задоволення, яке займає багато часу, потребує значного фінансування. Але додає, що в цьому питанні все залежить від посадовців, які ухвалюють рішення і спроможні довести його до логічного завершення.

«Я живу поблизу Києва — у Петрівській громаді Вишгородського району. І в нашому містечку вже збудували нове укриття для місцевої школи. Ще тривають внутрішні роботи, але у жителів вже є прихисток на випадок тривоги. Укриття збудували досить швидко, а фінансували міжнародні партнери. Бомбосховище велике та сучасне, до нього нестрашно зайти», — зауважує експерт.

Скільки коштує нове протирадіаційне укриття

Йдеться про нове будівництво протирадіаційного укриття або захисної споруди цивільного захисту для Новопетрівського ліцею.

«Протирадіаційне укриття почали будувати у грудні 2024 року, а термін закінчення будівництва — грудень 2025 року. Тобто роботи тривали рік. Вартість будівництва укриття понад 69,5 мільйонів гривень. Воно будувалося за кошти міжнародних партнерів — Королівства Бельгія», — розповів ТСН.ua Родіон Старенький, голова Петрівської сільської ради.

Нове бомбосховище розраховане на 140 осіб. Його загальна площа 482,8 квадратних метрів. Показник захисту укриття: П-4. Це окремо розташована та напівзаглиблена споруда, яка має два входи та два виходи.

Сільський голова розповідає, що у Петрівській громаді зараз будується ще два протирадіаційних укриття.

«Будувати такі укриття дуже не просто. Наприклад, одне з наших укриттів у двічі більше, ніж те, що ми зараз закінчуємо. Ми його почали у 2023 році і процес ще триває. Чому? Бо були внесені суттєві зміни до ДБН (Державні будівельні норми) і нам довелося переробляти проєктно-кошторисну документацію (ПКД). Якщо ПКД ми виготовили за місяців 3-4, то його перероблення під нові будівельні норми зайняло цілий рік часу. І це серйозна перепона з якою ми зіштовхнулися, тому і не дивно, що процес з будівництва укриттів триває повільно навіть у Києві», — пояснює Родіон Старенький.

Укриття у Києві: два нових бомбосховища за чотири роки війни

За чотири роки повномасштабної війни у Києві було збудовано лише два нових повноцінних протирадіаційних бомбосховища, розташовані в Оболонському та Дарницькому районах. Всі інші об’єкти цивільного захисту перебувають на стадії будівництва та ремонту.

Депутат Київради Леонід Ємець пояснює цю ситуацію економічною доцільністю. За його словами, ремонт існуючих укриттів вимагає значно менше часу і коштів — процес може тривати місяцями. Натомість, будівництво нового повноцінного бомбосховища є дуже витратним (від 50 до 100 мільйонів гривень) і тривалим — до року.

Ємець додав, що нові укриття зводять лише там, де відсутня можливість відремонтувати старі об’єкти чи довести їх до ладу. Крім того, у таких місцях планують встановлювати модульні (мобільні) тимчасові споруди.

«Кабінет Міністрів нарешті сформував сертифіковані вимоги для таких мобільних укриттів. Вони не є повноцінними, але можуть врятувати людей, коли на голову падають дрони чи їх уламки, і громадяни не мають можливості дійти до повноцінного бомбосховища. У такому випадку мобільні укриття — це краще, ніж нічого», — зауважив він.

Після появи цих нормативів триває робота щодо встановлення необхідної кількості таких тимчасових споруд у кожному районі столиці.

Хто відповідальний за укриття: ролі РДА та Київради

Депутат роз’яснив розподіл відповідальності за об’єкти цивільного захисту у столиці:

• Районні державні адміністрації (РДА) займаються безпосередньою реалізацією робіт: будівництвом нових, ремонтом наявних та встановленням тимчасових укриттів.

• Київрада виділяє на ці цілі кошти.

Функції Київради, окрім фінансування, зводяться до загального контролю. Ємець наголошує, що значно більше інструментів для контролю за проведенням тендерів та їх якістю мають державні аудиторські та правоохоронні органи, які можуть проводити слідчі дії для виявлення корупційних складових.

«Депутати ж можуть лише оперувати системою „Прозоро“ та здійснювати візуальний контроль, реагуючи на звернення громади. Саме такий контроль призвів до відомих скандалів із закупівлею дивного майна (барабанів, овочерізок) у межах ремонтів укриттів», — зазначає депутат.

На думку Леоніда Ємця, ситуація з укриттями у Києві почала покращуватися після гучних скандалів, які виявили корупційні елементи та бездіяльність з боку РДА.

«Було звільнено майже всіх керівників столичних РДА та призначено нових. Можу сказати, що після цього роботи стало більше, і вона якісніша. Райони працюють з різною якістю, але деякі, наприклад, Оболонський та Печерський, демонструють високий рівень залученості, який варто брати за приклад. Тож, як на мене, ситуація з укриттями не стала ідеальною чи хоча б повністю нормальною, але позитивні зрушення є», — підкреслив депутат.

Нецільове використання коштів чи бездіяльність РДА?

Громадяни часто нарікають, що за чотири роки війни місто витрачає мільярди на асфальтування та мощення доріжок у парках, тоді як на будівництво укриттів, особливо в районах без підвальних приміщень, кошти не знаходяться. Як приклади наводять будівництво транспортної розв’язкина Оболоні (1,3 млрд грн) або перекладання асфальту на Харківському шосе (понад 1,2 млрд грн), зазначаючи, що ці роботи могли б зачекати завершення війни, адже йдеться про життя та безпеку киян.

Леонід Ємець пояснює, що Київрада виділяла і виділяє кошти на будівництво та ремонт укриттів у повному обсязі, навіть із надлишком. Депутат наголосив, що саме РДА визначають пріоритети для будівництва чи ремонту у своїх районах та звертаються до Київради із запитом. За його словами, протягом років війни на всі запити від РДА кошти були виділені повністю.

Проблема, за словами депутата, полягала у використанні цих коштів районами. Ємець навів приклад, що ще 2-3 роки тому рівень використання виділених деякими районами коштів був менше ніж 10%. Тобто фінансування на укриття було, але ремонти чи будівництво не проводилися. Тому, як підкреслює Ємець, порівнювати ситуацію з ремонтом доріг некоректно, оскільки фінансування на укриття було виділене. Питання залишається до роботи РДА і того, як вони виконували свої обов’язки.

Депутат зауважив, що хоча громадяни ставлять питання до міської влади, місто не призначає голів РДА і не може навіть виписати їм догану. Він навів як приклад випадок, коли після скандалу з барабанами для укриттів керівники підрозділів Дніпровської РДА проігнорували вимогу прийти зі звітом до Київради. Хоча після скандалу керівників звільнили, така поведінка, на думку Ємця, свідчить про повну відірваність окремих інституцій від місцевого самоврядування та безвідповідальність.

«Перша ластівка» та скільки укриттів у Києві

У Департаменті муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації (КМДА) підтвердили інформацію про введення в експлуатацію лише одного нового укриття.

Як повідомив виконувач обов’язків директора Департаменту муніципальної безпеки Андрій Касьян, станом на грудень 2025 року у Києві побудовано та взято на облік фонду захисних споруд цивільного захисту (ЗСЦЗ) споруду подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття в Оболонському районі. Цей об’єкт отримав назву «Перша Ластівка» від назви початкової школи, де його збудовано.

За інформацією Оболонської РДА, будівництво цього об’єкта фонду ЗСЦЗ було профінансовано на суму 19 944 700 грн у рамках програми соціально-економічного розвитку Києва на 2024–2026 роки. При цьому Касьян уточнив, що Департамент не є головним розпорядником коштів міського бюджету на будівництво таких об’єктів.

Кількість об’єктів фонду ЗСЦЗ за районами

На запит щодо кількості офіційних укриттів у столиці та їхньої здатності вмістити мешканців, посадовець надав статистичні дані.

Станом на 30 грудня 2025 року, відповідно до інформаційної системи «Облік та візуалізація фонду захисних споруд цивільного захисту», загальна кількість об’єктів фонду ЗСЦЗ по районах Києва становить:

1. Дарницький район — 589 об’єктів

2. Дніпровський район — 536 об’єктів

3. Святошинський район — 529 об’єктів

4. Солом’янський район — 493 об’єкти

5. Голосіївський район — 484 об’єкти

6. Оболонський район — 445 об’єктів

7. Шевченківський район — 377 об’єктів

8. Печерський район — 337 об’єктів

9. Деснянський район — 287 об’єктів

10. Подільський район — 276 об’єктів

Чи вистачає укриттів на всіх киян: дані КМДА

За інформацією, наданою районними державними адміністраціями (РДА), сукупна місткість фонду захисних споруд цивільного захисту в районах виглядає так:

• Печерський район вміщає 242 588 осіб, що забезпечує укриття на 148,2% населення району.

• Дарницький район вміщає 483 007 осіб, що забезпечує укриття на 138,99% населення району.

• Святошинський район вміщає 396 796 осіб, що забезпечує укриття на 107% населення району.

• Солом’янський район вміщає 331 853 осіб, що забезпечує укриття на 101,97% населення району.

• Голосіївський район вміщає 327 772 особи, що забезпечує укриття на 100% населення району.

• Дніпровський район вміщає 338 161 особу, що забезпечує укриття для 95% населення району.

• Шевченківський район вміщає 184 711 осіб, що забезпечує укриття на 87,9% населення району.

• Подільський район вміщає 169 000 осіб, що забезпечує укриття для 82% населення району.

• Оболонський район вміщає 233 313 осіб, що забезпечує укриття для 75% населення району.

• Деснянський район вміщає 138 915 осіб, що забезпечує укриття лише для 40,1% населення району.

Андрій Касьян зазначив, що облік ведеться на основі інформації, наданої РДА. Згідно з узагальненими даними від районних адміністрацій, загальний фонд ЗСЦЗ Києва здатний вмістити 2 846 116 осіб, що забезпечує укриття 97,6% населення столиці.

Відключення світла. / © Associated Press Святкування Маланки. Одеса. / © Associated Press Нацбанк встанови курс валют на середу, 31 грудня / © Національний банк України