Цей астероїд націлився прямо на Місяць: коли чекати зіткнення і чим це загрожує Землі

Чому удар по Місяцю становить ризик для нашої планети?

Наприкінці 2024 року астрономи виявили небесне тіло, яке згодом позначили як 2024 YR4. Першочергові розрахунки показували тривожну картину – космічний об'єкт мав приблизно тривідсоткову вірогідність зустрічі з нашою планетою. Проте подальші спостереження, проведені за допомогою наземних обсерваторій та орбітального телескопа Джеймса Вебба, дозволили уточнити параметри руху астероїда, пише 24 Канал.

Вчені встановили, що Земля поза небезпекою. Натомість з'ясувалося несподіване – небесне тіло рухається у напрямку нашого природного супутника, як написали спеціалісти NASA у квітні 2025 року. Дослідники оцінюють шанси зіткнення з Місяцем у понад чотири відсотки, що перевищує початкову загрозу для планети. Потенційну зустріч прогнозують на кінець 2032 року.

Які наслідки удару?

Може здатися, що удар по об'єкту, віддаленому на 384 тисячі кілометрів, не торкнеться жителів Землі. Однак фахівці попереджають про серйозні наслідки такої події. Зіткнення спровокує викид величезної кількості уламків різного розміру – від мікроскопічних часток до кам'яних фрагментів діаметром у кілька метрів. Цей матеріал сформує хмару космічного сміття навколо нашої планети.

За підрахунками спеціалістів, концентрація мікрометеоритів у навколоземному просторі зросте приблизно в тисячу разів порівняно зі звичайним рівнем. Така ситуація становитиме пряму загрозу для штучних супутників, які забезпечують зв'язок, навігацію та спостереження за погодою. Навіть крихітні частинки можуть серйозно пошкодити чутливе обладнання космічних апаратів або повністю вивести їх з ладу.

Особливу тривогу викликає безпека людей на орбіті. Астронавти на Міжнародній космічній станції та китайські станції Тяньгун опиняться у зоні підвищеного ризику. Каміння може пробити корпус, причому відразу в багатьох місцях, що означатиме втрату повітря, електроніки та, можливо, життя.

Високий рівень сміття ускладнить також подальші місячні експедиції, які планують провести різні космічні агентства найближчим десятиліттям. Посадкові модулі та роботизовані зонди матимуть додаткову небезпеку пошкодження під час спуску.

Окрім миттєвих загроз, існують і довгострокові ризики. Частина уламків може потрапити на орбіту Землі та протягом тривалого часу падати на поверхню у вигляді метеоритів. Це змінить звичний метеорний фон планети.

Що з цим можна зробити?

Науковці з NASA, Каліфорнійського технологічного інституту та Університету Джона Гопкінса вже розробляють стратегію протидії загрозі. Вони розглядають дві основні тактики, які потрібно реалізувати в період між 2030 та 2032 роками.

• Перший варіант передбачає корекцію траєкторії небесного тіла. Цей підхід успішно перевірили під час місії DART у 2022 році, коли космічний апарат зіткнувся з астероїдом і змістив його орбіту. Для впливу на 2024 YR4 можуть використати кінетичний удар спеціально розробленим зондом. Альтернативні методи включають гравітаційний трактор, який поступово змінює курс об'єкта силою власного тяжіння, або іонні двигуни, що створюють реактивний імпульс.
• Другий сценарій розглядає повне руйнування астероїда. Цей метод зазвичай беруть до уваги у випадках обмеженого часу або надто великої маси об'єкта. Знищення можна здійснити потужним тараном або ядерним зарядом. Однак такий підхід має значні недоліки – частина уламків все одно може потрапити як на Місяць, так і на орбіту Землі, створюючи нові проблеми. Використання ядерної зброї в космосі також потребує міжнародних узгоджень.

Вибір стратегії залежить від декількох факторів. Передусім важливий часовий запас – чим раніше почати втручання, тим менший імпульс потрібен для корекції курсу. Також необхідно ретельно вивчити фізичні характеристики астероїда – його масу, густину, форму, внутрішню структуру та швидкість обертання.

Сучасна система планетарного захисту базується на комплексному підході: раннє виявлення потенційно небезпечних об'єктів, точне моделювання їхніх орбіт і розробка технологій нейтралізації загроз. Штучний інтелект допомагає прогнозувати траєкторії небесних тіл, а спеціалізовані місії до астероїдів надають важливі дані про їхній склад та властивості.