Соцдопомога та житло: що зміниться для українців у країнах ЄС у 2026 році

Станом на кінець літа 2025 року понад 4,37 млн українців, які були змушені покинути свої домівки через повномасштабну війну, скористалися механізмом тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу. Кількість таких осіб щомісяця повільно, але стабільно зростає. «Главком» розповідає, чого варто очікувати українцям за кордоном у 2026 році.

Зміст

• Польща
• Німеччина
• Ірландія
• Чехія
• Інші країни

Польща

Уряд Польщі підготував законопроєкт, який передбачає поступове згортання спеціальних заходів підтримки для українських біженців, введених у 2022 році. За новими правилами, після 4 березня 2026 року спеціальний статус UKR (не плутати із «картою побиту» CUKR) для українських біженців вочевидь буде скасовано. Українці будуть прирівняні до інших іноземців, і до них застосовуватимуться загальні норми, що діють для всіх мігрантів.

Речниця польського Міністерства внутрішніх справ Кароліна Галецька пояснила, що цей законопроєкт пропонує припинити тимчасовий захист для українців за чинними правилами та регулювати їхній статус відповідно до стандартних вимог. Однак, згідно з рекомендаціями Європейської комісії, законність перебування українських військових біженців під тимчасовим захистом буде гарантуватися до 4 березня 2027 року.

Зміни торкнуться соціальних та медичних послуг: українці, як і раніше, зможуть отримувати невідкладну медичну допомогу, але для інших медичних послуг потрібно буде працювати та сплачувати внески, як це передбачено для інших резидентів. Також для того, щоб отримувати допомогу по програмі «800+» на дітей, батьки повинні будуть мати офіційну роботу. Кароліна Галецька пояснила, що більшість біженців уже інтегрувалися в польське суспільство: «Вони знайшли роботу, їхні діти відвідують школу». За її словами, збереження особливих умов для українців може створити ризик нерівного ставлення до інших мігрантів.

Картка побиту

З 1 січня 2026 року особи, які до цього мали статус тимчасового захисту (UKR) можуть оформити картку CUKR. Після оформлення «картки побиту» статус перебування в країні автоматично зміниться з UKR на CUKR, однак номер PESEL (ідентифікаційний код у Польщі) залишиться незмінним.

Для отримання картки CUKR необхідно відповідати таким вимогам:

• жити у Польщі з активним статусом UKR станом на 4 березня 2024 року;
• зберігати дійсний статус UKR та номер PESEL на момент подання заяви;
• мати безперервний статус UKR протягом щонайменше 365 днів;
• оновити свої дані в місцевій адміністрації, зокрема вказати серію, номер та термін дії закордонного паспорта;
• також карту можуть отримати діти, народжені в Польщі, якщо мати має PESEL UKR і вже оформила картку побиту CUKR.

Допомога «Rodzina 800+»

З 1 лютого до 31 травня 2026 року в Польщі триватиме прийом заявок на отримання допомоги «Rodzina 800+». Програма поширюється на всіх дітей віком до 18 років незалежно від рівня доходів сім’ї та передбачає щомісячну виплату у розмірі 800 злотих на кожну дитину. Водночас для громадян України діють додаткові умови: дитина має відвідувати польський заклад освіти, а батьки повинні бути офіційно працевлаштовані не пізніше лютого 2026 року.

Варто врахувати, що виплати за програмою «Rodzina 800+» не нараховуються автоматично – для кожного нового розрахункового періоду необхідно щоразу подавати нову заявку.

Також Польща припинила прийом українських біженців до центрів колективного розміщення, де раніше дозволялося проживати до 120 днів після в’їзду. Виняток зроблено для окремих категорій осіб: людей похилого віку (жінки від 60 років, чоловіки від 65 років), осіб з інвалідністю та їхніх опікунів, вагітних жінок, самотніх багатодітних батьків, а також дітей, які перебувають у прийомних сім’ях або під опікою.

Німеччина

Уряд Німеччини ухвалив рішення змінити процес виплати соціальної допомоги Bürgergeld. Законопроєкт, розроблений міністеркою праці Бербель Бас, передбачає суттєве посилення дисциплінарних вимог та зміну критеріїв оцінки майнового стану для майже 5,5 млн людей, які наразі перебувають на державному утриманні. Однією з найбільш резонансних новацій є запровадження суворої системи санкцій за ігнорування візитів до центрів зайнятості (Jobcenter).

Якщо отримувач допомоги тричі поспіль не з’явиться на призначені зустрічі без поважної причини, виплати можуть бути припинені в повному обсязі. Навіть два пропущених візити призведуть до негайного скорочення фінансової підтримки на 30%. Під загрозою скасування може опинитися навіть оплата оренди житла, хоча для осіб із психічними розладами передбачені спеціальні запобіжники проти повної втрати засобів до існування. Крім посилення контролю за відвідуваністю, реформа скасовує так званий пільговий період, протягом якого власні заощадження заявників не бралися до уваги під час призначення виплат.

Згідно з новим підходом, громадяни, які мають значні накопичення на банківських рахунках, будуть зобов’язані спочатку використовувати власні ресурси, і лише після цього зможуть претендувати на державну підтримку, розмір якої тепер залежатиме від віку та реальних потреб у фінансуванні житла. Попри жорсткіші умови отримання, фактичний розмір виплат залишиться стабільним: самотні громадяни отримуватимуть 563 євро, а партнери у спільних домогосподарствах по 506 євро. Водночас держава продовжить покривати витрати на оренду та опалення в межах встановлених норм.

Основним пріоритетом оновлених центрів зайнятості стане якнайшвидше працевлаштування безробітних, хоча програми перекваліфікації та професійного навчання все ще залишатимуться доступними в межах індивідуальних планів співпраці. Запропонована урядом Фрідріха Мерца реформа має набути чинності з 1 липня 2026 року, проте для цього документ має підтримати Бундестаг.

Перехід на інші типи посвідок

Країна має намір реалізувати низку заходів відповідно до рекомендацій Ради ЄС щодо переходу українців на інші типи посвідок на проживання. Йдеться про заміну статусу тимчасового захисту на довгостроковий дозвіл на перебування. Зокрема, це може бути оформлення робочої чи студентської візи або отримання так званої «блакитної карти» – дозволу на довгострокове проживання для висококваліфікованих фахівців. Наразі таким правом скористалися близько 14 тисяч українців.

Водночас важливо розуміти, що перехід на інший міграційний статус передбачає відмову від тимчасового захисту та пов’язаних із ним соціальних пільг. При цьому жодних офіційних рішень щодо запровадження спеціальних дозволів на проживання для українців замість чинного «параграфа 24» у Німеччині поки що не оголошено.

Ірландія

Загалом в Ірландії вже посилили правила, що стосуються розміщення українців. Розмір виплат домогосподарствам, які приймали українських біженців, зменшили з €800 до €600 на місяць, а повне згортання цієї програми очікується наприкінці 2026 року.

За даними ірландського національного мовника RTÉ, країна скорочує термін перебування новоприбулих українських біженців у державному житлі – з 90 до 30 днів. Таке рішення пояснюють значним напливом громадян України, що може призвести до дефіциту місць для розміщення. Окрім цього, для працюючих шукачів притулку запроваджують щотижневу плату за проживання у державному житлі.

Крім того, жителі державного житла зможуть залишати Ірландію не більше трьох разів на рік і загалом не довше ніж на 21 день, з урахуванням різдвяних свят та однієї тривалої поїздки тривалістю до 14 днів.

Чехія

Актуальні дані свідчать про те, що наразі в Чехії проживає близько 400 тис. українців. Ці показники зробили Чехію лідером у рейтингу ЄС за показником кількості українців.

За даними «Реінформ», розмір державної допомоги в Чехії для повнолітніх українців становить 4860 крон (приблизно $215 доларів) і виплачується протягом 150 днів, для дітей – 3490 крон (орієнтовно $155). Окремо передбачено компенсацію витрат на проживання: представники вразливих груп населення отримують 6 тис. крон на місяць (близько $265), тоді як інші біженці – 4000 крон (приблизно $177).

Для продовження статусу тимчасового захисту необхідно пройти онлайн-реєстрацію на початку 2026 року, а також особисто отримати візову наклейку. Зазвичай вона видається зі строком дії до кінця календарного місяця – наразі до 31 березня 2026 року. Статус тимчасового захисту гарантує доступ до ринку праці, освіти, медичного страхування (з певними обмеженнями після перших 90 днів) і право на гуманітарне житло.

Також у Чехії діють оновлені правила соціальних виплат для біженців, які мають на меті заохочення до працевлаштування. Фінансова підтримка складається з гуманітарної допомоги та житлової субсидії, розмір яких зменшується після п’яти місяців перебування в країні.

Інші країни

Загалом такі країни, як Нідерланди, Австрія, Швейцарія, а також Велика Британія, яка не є членом ЄС, але надає притулок біженцям, продовжили для українців можливість перебування зі статусом тимчасового захисту до березня 2027 року. Водночас, подібно до Польщі та Ірландії, ці держави посилюють вимоги до українців, роблячи наголос на необхідності працевлаштування та проживання в державних притулках. Як і Німеччина, зазначені країни планують запровадити новий формат дозволу на проживання для українців після завершення дії тимчасового захисту у 2027 році.

Спостерігається суттєве скорочення соціальних виплат, аналогічне до ситуації в Чехії. Серед ключових вимог, окрім офіційної роботи, – володіння мовою країни перебування та проходження професійного навчання. Водночас послаблення передбачені для окремих категорій біженців, зокрема людей віком від 65 років, дітей до 18 років, а також осіб, які доглядають за дітьми з інвалідністю. Наприклад, в Австрії з 2026 року запроваджуються санкції для тих, хто не завершить навчальні курси або не продемонструє належного прогресу: у разі невідвідування чи незавершення програм соціальні виплати можуть бути скорочені або повністю припинені.

Що стосується українців, які лише планують виїзд з України, то, наприклад, Швейцарія з 2026 року може відмовляти у наданні захисту, якщо посадовці визнають регіон походження заявника умовно «безпечним». Аналогічний підхід Велика Британія застосовує вже з початку 2025 року.