Астрономи виявили зірку, яка здавалося зникла 134 роки тому

Астрономи знову виявили, здавалося б, зниклу 134 роки тому зірку, яку вперше побачив один із найвідоміших астрономів. Виявилося, що зірка знаходиться там же, де її втратив Барнард. Стаття опублікована в Journal of Astronomical History and Heritage, пише New Scientist.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Едвард Емерсон Барнард був видатним астрономом. Він, наприклад, відомий тим, що 1892 року виявив п'ятий супутник Юпітера — Амальтею. Це був перший за майже 300 років супутник гігантської планети, який виявили астрономи. До цього було відомо, що Юпітер має лише 4 супутники. Зараз відомо, що їх 95.

За кілька тижнів до цього відкриття Барнард побачив біля Венери, у якої сподівався знайти супутники (зараз відомо, що їх немає) те, що йому здавалося було зіркою, і про це спостереження він написав у статті під назвою "Незрозуміле спостереження".

Астроном оцінив яскравість зірки і дійшов висновку, що вона має зоряну величину 7. Що менша зоряна величина, то більш тьмяною є зірка. Люди з гарним зором у найтемнішу ніч можуть побачити зірки, що мають яскравість до зоряної величини 6.

Барнард шукав цю зірку в єдиному на той момент каталозі зоряного неба, але її там не було. Пізніше астрономи не зміг виявити цю зірку і йому здалося, що вона зникла. Але Барнард виявив там же, де знаходилася зникла зірка, приблизно в 100 разів менш яскраву зірку, що має зоряну величину 11.

Одні вчені припустили, що насправді астрономи побачив зірку із зоряною величиною 11, яка тимчасово стала яскравішою і таким чином можна було пояснити її загадкове зникнення. Інші вчені припустили, що Барнард побачив випадкове відображення Венери в його телескопі, яке він прийняв за зірку. Але ця загадка залишалася нерозгаданою досі.

Група астрономів вирішила з'ясувати, що ж насправді бачив Барнард і куди зникла зірка, якщо це взагалі сталося. Астрономи вирішили ще раз перевірити теорію про відображення Венери. Для цього вони використали телескоп, оснащений старовинним окуляром, схожим на той, який міг використовувати Барнард.

Хоча Венера перебувала не в тому положенні на небі, в якому Барнард спостерігав її 1892 року, одразу ж учені змогли побачити поруч із планетою зірку. Але виявилося, що вона має зоряну величину 8 і має яскравіший вигляд, ніж зірка, яку занесено до зоряного каталогу.

Вчені дійшли висновку, що насправді Барнард побачив зірку із зоряною величиною 11, яка здавалася набагато яскравішою через сонячне світло, адже Барнард проводив спостереження перед світанком.

За словами астрономів, помилка Барнарда можна пробачити, з огляду на те, що визначення яскравості зірки на око було особливою навичкою за часів Барнарда, яку мали тільки астрономи, що вивчають змінні зірки.

Як уже писав Фокус, астрономи вперше виміряли масу планети, яка вільно летить через Чумацький Шлях. Не всі планети обертаються навколо зірок. Деякі з них вільно блукають космосом. Астрономи вперше виміряли масу і відстань до однієї з таких блукаючих планет.